18 березня 2014 рокусправа № 181/1348/13-а(2а/181/4/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області
на постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року у справі № 181/1348/13-а (№ 2а/181/4/14)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
Заявлено позов про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області неправомірними щодо відмови позивачу, у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця на підставі довідки про заробітну плату від 19.12.2013 року, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу державного службовця на підставі довідки про заробітну плату від 19.12.2013 року з урахуванням зазначених в ній сум матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати та стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області одним платежем заборгованість з пенсійних виплат, починаючи з 05.03.2010 року до дня винесення судом рішення та в подальшому проводити позивачу виплати перерахованої пенсії.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково; визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області щодо відмови у здійсненні перерахунку позивачу пенсії державного службовця на підставі довідки про заробітну плату від 19 грудня 2013 року та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату №2901 від 19 грудня 2013 року з урахуванням зазначених в ній сум матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати, та сплачувати їй пенсію у цьому розмірі, починаючи з 01 січня 2014 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вважає, що судове рішення прийнято з невірним застосуванням норм матеріального права. Посилається на ст..37 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої пенсія державним службовцям призначається (перераховується) в розмірі 80-90% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому, зазначає відповідач, складові заробітної плати державного службовця визначені ст.33 вказаного Закону, це: посадовий оклад, премії, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інші надбавки. На думку відповідача, судом невірно визначено поняття «інші надбавки».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачу з 05.03.2010 року призначено пенсію згідно із Законом України "Про державну службу".
19 грудня 2013 року позивач звернувся до УПФ України в Межівському районі Дніпропетровської області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 19.12.2013 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати.
У відповідь на звернення листом від 20 грудня 2013 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посилання на ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу».
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. При цьому за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У відповідності до ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з: посадових окладів; премій; доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають соціальне звання, який дає право на тримання розміру винагороди за вислугу років встановлений Постановою Міністрів України від 12.09.1997р. №1013.
Суд обґрунтовано застосовує норми постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2000р. № 865 «Про деякі питання визнання розмірів заробітку для обчислення пенсії», відповідно до якої посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», враховується в розмірах, що виплачується на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний від пенсії.
Стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає включення до заробітку для обчислення пенсій всіх видів оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір загальнообов'язкове пенсійне страхування» нараховується збір на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату найманих працівників, оподаткованого доходу, сукупного оподаткованого доходу, з яких справляється страхові внески до соціальних фондів, що діяло на день одержання заробітку. Так, відповідно до ст.41 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду підтверджуються матеріалами справи та відповідають нормам матеріального права, тобто рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи відповідача щодо задоволення позовних вимог поза межами строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки судом задоволено вимоги: щодо визнання дій протиправними - від 19.12.2013 року; щодо зобов'язання здійснити дії з - 01.01.2014 року.
Суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області на постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року у справі № 181/1348/13-а (№ 2а/181/4/14) залишити без задоволення.
Постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2014 року у справі № 181/1348/13-а (№ 2а/181/4/14) залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна