01 квітня 2014 рокусправа № 804/3120/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 р. по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ,-
У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області № 5-П/12 від 23 січня 2013 року «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» на суму 3400 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 р. у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23.01.2013р. за № 5-П/12 - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати повністю та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, відповідно до плану роботи Інспекції з питань захисту прав споживачів у ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу 21 вересня 2012 року головним спеціалістом Держспоживінспекції у Дніпропетровській області Мироновою О.Є. було складено протокол № 4-П/12, відповідно до якого встановлено ознаки порушення вимог п.4, п.7 ст.21 Закону України "Про рекламу" при розміщенні рекламного засобу за адресою м. Павлоград, вул. Карла Маркса, 53, на підставі якого було прийнято рішення від 24 вересня № 4-П/12 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1.
Позивачу було направлено вимогу від 24 вересня 2012 року про надання документів, необхідних для розгляду справи та письмових пояснень, яку згідно з долученого до матеріалів справи поштового повідомлення отримано 02.10.2010 року.
Документи, що вимагалися позивачем відповідачу надані не були, в зв'язку з чим рішенням відповідача від 18 жовтня 2012 року № 4-П/12 на позивача накладено штраф у розмірі 1 700 грн. 00 коп. за недотримання вимог п. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» та складено вимогу від 23.10.2012 року щодо корегування змісту реклами.
На час розгляду справи вказане рішення позивачем не оскаржувалось та не було виконане.
Відповідно до плану роботи Інспекції з питань захисту прав споживачів у ході здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу 20 грудня 2012 року Держспоживінспекцією у Дніпропетровській області було повторно виявлено ознаки порушень вимог п.п. 4, 7 ст. 21 Закону України "Про рекламу", про що складено протокол № 5-П/12, на підставі якого було прийнято рішення № 5-П/12 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1.
Позивачу було направлено вимогу від 24 грудня 2012 року про надання документів, необхідних для розгляду справи та письмових пояснень, яку позивачем також виконано не було, у зв'язку з чим Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 23 січня 2012 року № 5-П/12 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог ст. 21 п.4 та ст. 26 п.2 Закону України "Про рекламу", а саме: за повторне неподання на вимогу органу державної влади інформації, що підтверджує вартість розповсюдженої реклами у розмірі 3400 гривень.
Позивачу направлено вимогу від 23 січня 2012 року щодо корегування змісту реклами та повідомлення про це Держспоживінспекцію у Дніпропетровській області. Однак вимога позивачем виконана не була, штраф не сплачувався.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення та у зв'язку з чим відсутністю підстав для задоволення адміністративного позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Предметом даного спору є правомірність застосування штрафних санкцій за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами спеціально уповноваженому органу у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Згідно із ч. 2 ст. 26 вищевказаного закону на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Частина 6 ст. 27 цього Закону передбачає, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналогічні положення містяться в пункті 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 690 від 26.05.2004 року, яким передбачено, що штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" накладаються у таких розмірах: сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження. Повторне вчинення порушень, передбачених у цьому пункті, протягом року тягне за собою накладення штрафу в подвійному розмірі.
За таких обставин, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення позивачем законодавства про рекламу та дотримання відповідачем норм чинного законодавства при застосуванні до позивача передбаченої законом відповідальності.
Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують, а тому підстави для її задоволення відсутні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим