Ухвала від 16.05.2014 по справі 310/818/14-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 рокусправа № 310/818/14-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2014 року у адміністративній справі № 310/818/14-а за заявою ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання судового рішення,-

встановиВ:

04.11.2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з 01.03.2011 року.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2011 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 04.05.2011 року по 22.07.2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.

28.01.2014 року позивач звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення. Заява мотивована не виконанням відповідачем рішення суду від 02.12.2011 року. Так листом від 06.12.2013 року УПФУ в м. Бердянську та Бердянському районі повідомило ОСОБА_2, що на виконання вказаного рішення їй нараховано 468,76 грн., але до теперішнього часу не виплачено за відсутності коштів, передбачених на це Державним бюджетом України.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2014 року у адміністративній справі № 310/818/14-а заяву задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення суду, зобов'язано стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області на користь ОСОБА_2 у період з 04.05.2011 року по 22.07.2011 року пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», з урахуванням різниці, яка вже виплачена у цей період, у розмірі 468,76 грн.

Не погодившись з ухвалою суду, Управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати ухвалу суду, та відмовити в задоволені заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

Отже під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

При цьому суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України та вимоги позивача, заявник просить суд фактично змінити зміст резолютивної частини постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2011 року.

Крім того, заявник посилається на обставини, наведені боржником - Управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області в зазначеному вище листі від 06.12.2013 (відсутність виділених у встановленому порядку бюджетних асигнувань), проте, відповідні докази на підтвердження наявності цих обставин державним виконавцем не досліджувались, в матеріалах справи такі докази відсутні.

В той же час згідно із ч.1 ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 вказаної статті Закону).

Докази виконання заявником наведених вище вимог Закону України «Про державну виконавчу службу» матеріали справи не містять, обставини, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду у визначений ним спосіб, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування витрат, пов'язаних в реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

За правилами Бюджетного кодексу України у випадку, якщо виплата донарахованої суми перевищує бюджетні призначення на поточний рік, така виплата буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Як зазначено з цього приводу Європейським судом з прав людини в пункті 74 рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

Виходячи з викладеного, апеляційним судом встановлено, що виконання зазначеної постанови суду фактично можливе, а отже підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції відсутні.

Суд першої інстанцій не в повному обсязі з'ясував обставини справи, невірно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст.195, ст.196, п.6 ч.1 ст.199, ст.202, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську та Бердянському районі Запорізької області задовольнити.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2014 року у адміністративній справі № 310/818/14-а скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання постанови постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2011 року у справі № 2а-19418/11 - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко

Попередній документ
38987709
Наступний документ
38987711
Інформація про рішення:
№ рішення: 38987710
№ справи: 310/818/14-а
Дата рішення: 16.05.2014
Дата публікації: 03.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: