18 квітня 2014 рокусправа № 2а-5880/2011 (6-а/333/26/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на ухвалу Комунарського районного суду Запорізької області від 14 лютого 2014 року за поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області Морар М.В. у адміністративній справі № 2а-5880/2011 (6-а/333/26/14) за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про зміну способу і порядку виконання судового рішення, -
встановиВ:
Постановою Комунарського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування та провести відповідні виплати підвищення до пенсії ОСОБА_4 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, за період з 06.02.2010 року по 27.12.2010 рік включно, із урахуванням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.
На виконання вказаного судового рішення від 27.12.2010 р. Комунарським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист від 30.12.2011 р. у справі №2а-5880/10/0812.
"03" лютого 2014 р. Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області звернувся до суду з поданням про заміну способу і порядку виконання постанови Комунарського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2010 року по справі №2а-5880/10/0812 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної допомоги дітям війни.
Подання головного державного виконавця обґрунтовано тим, що на виконання постанови суду від 27.12.2010 р. Управління Листом від 06.12.2013 р. №1977-7/12 повідомило відділ про неможливість виконання рішення суду у повному обсязі у зв'язку з відсутністю необхідних асигнувань.
Отже, головний державний виконавець вимагає змінити спосіб та порядок виконання судового рішення від 27.12.2010 р., шляхом зміни зобов'язання перерахунку пенсійних виплат на стягнення цих виплат. Стягнути з Управління суму заборгованості в розмірі 1746,37 грн.
Ухвалою Комунарського районного суду Запорізької області від 14 лютого 2014 року подання задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист Комунарського районного суду Запорізької області від 30.12.201 р. в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування та провести відповідні виплати до пенсії ОСОБА_4 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., починаючи з 06.02.2011 р. по 22.07.2011 р. з урахуванням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.
Стягнути з УПФУ у Комунарському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року в сумі 1746 грн. 37 коп.
Не погодившись з ухвалою суду, Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати ухвалу суду, та відмовити в задоволені заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
Отже під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
При цьому суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України та вимоги державного виконавця, державний виконавець просить суд фактично змінити зміст резолютивної частини постанови Комунарського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2010 року. В той же час згідно із ч.1 ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 вказаної статті Закону).
Докази виконання заявником наведених вище вимог Закону України «Про державну виконавчу службу» матеріали справи не містять, обставини, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду у визначений ним спосіб, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування витрат, пов'язаних в реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
За правилами Бюджетного кодексу України у випадку, якщо виплата донарахованої суми перевищує бюджетні призначення на поточний рік, така виплата буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже відсутність у боржника коштів на момент відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про зобов'язання здійснити відповідні виплати, не є підставою, що свідчить про неможливість виконання судового рішення.
Як зазначено з цього приводу Європейським судом з прав людини в пункті 74 рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.
Виходячи з викладеного, апеляційним судом встановлено, що виконання зазначеної постанови суду фактично можливе, а отже підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції відсутні.
Суд першої інстанцій не в повному обсязі з'ясував обставини справи, невірно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст.195, ст.196, п.6 ч.1 ст.199, ст.202, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя задовольнити.
Ухвалу Комунарського районного суду Запорізької області від 14 лютого 2014 року у адміністративній справі №2а-5880/2011(№6-а/333/26/14) - скасувати.
У задоволенні заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання постанови Комунарського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2010 року у справі №2а-5880/2011- відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко