26 березня 2014 рокусправа № 808/7406/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
на ухвалу : Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2013 р.
у справі № 808/7406/13-а
за позовом: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
до: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БОСАЛ-ЗАЗ"
про: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків? стягнення коштів за податковим боргом,
Встановив:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ», в якому позивач просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - відповідача, застосованого на підставі рішення заступника начальника ДПЇ у Комунарському районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №3 від 17.09.2013.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2013 р. провадження у справі закрито з посиланнями норми п.2 ч. 4. ст. 183-3 КАС України та з тих підстав, що між сторонами наявний спір про право.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2013 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що підставою для звернення з поданням слугувало рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків 17.09.2013 року, яке відповідачем не оскаржувалося. За таких обставин позивач вважає, що будь-які спори про право між сторонами відсутні.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.
Представники позивача до суду не прибули. Про час та місце судового розгляду позивача повідомлено належним чином. Представник відповідача у сукдовому засіданні просив залишити рішення суду без змін. Апеляційну скаргу - без задоволення.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги , дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків стала відмова відповідача у допуску службових осіб податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Дана перевірка була призначена наказом керівника податкового органу № 257 від 13.09.2013р.
Однак, як свідчать матеріали справи, названий наказ та правомірність проведення перевірки на момент розгляду звернення податкового органу оскаржувалась ТОВ «Босал-ЗАЗ» у судовому порядку (справа Запорізького окружного адміністративного суду №808/7515/13-аю ). Крім того, наказ ДПІ № 140 від 02.08.2013, що став підставою для прийняття наказу № 257 від 13.09.2013р., також оскаржено ТОВ «Босал-ЗАЗ» у судовому порядку (справа №808/6768/13-а).
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183-3 КАС України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті - 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт;, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.
Дана позиція підтверджується Листом Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 р. № 149/11/13-11. «Про особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби».
Оскільки, як зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» заперечує правомірність призначення перевірок та оскаржує в суді наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» №257 від 13.09.2013 та наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» № 140 від 02.08.2013, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції , що вимоги Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків стягнення коштів за податковим боргом не підлягають розгляду в порядку подання. Заявник може звернутися до суду з тими самими вимогами в загальному порядку.
Отже, доводи апеляційної скарги не можна визнати обґрунтованим та такими, що відповідають законодавству та обставинам справи.
Таким чином, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області слід залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2013 р. - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206
Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20.09.2013 р. - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко