"28" березня 2014 р. справа № 2а-6101/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 р. у справі № 2а-6101/10/0470,
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
до Санітарно-епідеміологічної станції СМСЧ №7,
про визнання постанови протиправною,-
встановив:
В травні 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного санітарного лікаря СМСЧ №7 м. Павлограда Дніпропетровської області №10 від 22.04.2010 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 102 гр., за порушення санітарного і епідеміологічного законодавства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 р. адміністративну справу №2а-6101/10/0470 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Санітарно-епідеміологічної станції СМСЧ №7 про визнання постанови протиправною та її скасування передано Павлоградському міськрайонному суду.
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що у відповідності до ч.3 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та постановити нову, направивши справу для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що провадження по справі Дніпропетровським окружним адміністративним судом було відкрито за адміністративною скаргою позивача, в якій останній оскаржує постанову №10 від 22 квітня 2010 року про накладення штрафу на позивача за порушення ст.30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та норм ДСПіН, відповідальність за порушення яких передбачена ст.42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з висновком Дніпропетровського окружного адміністративного суду, щодо підсудності даної адміністративної справи Павлоградському міськрайонному суду, як адміністративному суду, оскільки предметом оскарження у даній справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, з урахуванням п.3 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до положень ч.2 ст.12, п.2 ч.1 ст.22 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, якщо після відкриття провадження у справі виявилось, що провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності.
З урахування викладеного, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 р. у справі № 2а-6101/10/0470 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, відповідно до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун