Іменем України
26 грудня 2013 рокусправа № 2а-8635/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М.
суддів: Чередниченко В.Є. Коршуна А.О.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2011 р.
у справі № 2а-8635/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У серпні 2011 року позивач звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом, в якому просив:
- визнати дії та розпорядження відповідача щодо проведення позивачу перерахунку розміру пенсії на підставі заяви позивача від 01.09.2010 року протиправними та розпорядження скасувати;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до ч. 1, 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії 2009 рік, який складає 1 650,43 грн. на підставі заяви позивача про перерахунок пенсії від 01.09.2010 року та її виплату з урахуванням різниці, яка вже була виплачена.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2011 р. позовні вимоги залишено без розгляду, з підстав пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
30 липня 2010 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. До частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України внесено зміни, відповідно до яких: «Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 28.07.2011 року (а.с. 11).
Строки звернення до суду по даним спорам визначаються за правилами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права позивача на позов та запобігає постійному збереженню стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися у листопаді 2010 року при здійсненні йому територіальним органом Пенсійного фонду України першої виплати після перерахунку пенсії.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано залишено позовні вимоги без розгляду, оскільки позивачем не було подано клопотання про поновлення строків звернення до суду та не наведено поважних причин для поновлення такого строку.
Отже, суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм процесуального права, тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2011 р. у справі № 2а-8635/11 залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун