Ухвала
Іменем України
"26" грудня 2013 р. справа № 2а-2505/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради
на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 06.06.2011 р. у справі № 2а-2505/11, прийняту у порядку скороченого провадження,
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради
про визнання протиправними дій, -
встановив:
20.05.2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради в якому просив визнати бездіяльність відповідача, щодо не встановлення і невиплати разової грошової допомоги у розмірі сім мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни - неправомірною; зобов'язати відповідача виплатити разову грошову допомогу як інваліду війни у розмірі сім мінімальних пенсій за віком, тобто 4838 грн.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 06.06.2011 р. у справі № 2а-2505/11 позов задоволено в повному обсязі:
- визнано дії відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни за 2011 рік неправомірними; зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни в розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2011 рік; зобов'язати відповідача здійснювати нарахування та виплачувати позивачеві щорічну разову грошову допомогу як інваліду війни до 5 травня надалі в розмірі передбаченому ст. 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до зміни законодавчих норм, що регулюють дані правовідносини.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи та користується пільгами, встановленими для ветеранів війни - інвалідів війни.
В 2011 році відповідачем виплачено позивачеві щорічну допомогу до 5 травня в розмірі 510 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, та гарантії їх соціального захисту», «Про жертв нацистських переслідувань» №341 від 04.04.2011 року.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни третьої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
На час проведення виплат дія ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх гарантії їх соціального захисту" не призупинялася, а зміст цієї статті не змінювався.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.
Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати розмір разової грошової допомоги до 5 травня, передбачених ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх гарантії їх соціального захисту".
Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, постанова Кабінету Міністрів України №341 від 04.04.2011 застосуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради залишити без задоволення.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 06.06.2011 р. у справі № 2а-2505/11- залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун