20 січня 2014 рокусправа № 335/10410/13-а(2а/335/257/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2013 р.
у справі № 335/10410/13-а(2а/335/257/2013)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про зобов'язання вчинити дії, -
07.10.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просила визнати бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) та зобов'язати його здійснити з 03.06.2013 року перерахунок та виплатити їй пенсію (щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) з урахуванням ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді апеляційного суду.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2013 р. позов задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (щомісячного довічного грошового утримання у відставці), згідно з ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити з 03.06.2013 року перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію (щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) з урахуванням ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді апеляційного суду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці № 08-03/349 від 04.09.2013 року, виданої територіальним управлінням судової адміністрації України у Запорізькій області.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року визнано неконституційними та такими, що не відповідають Конституції України положення частини третьої, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453- VI у редакції Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI в частині обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, а також тим, що ОСОБА_1 є суддею у відставці.
Не погодившись з постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2013 р. Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Відповідач зазначає, що оскільки на даний час гр.. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, розраховану за нормами Закону України «Про державну службу», то здійснити нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру згідно з рішенням конституційного суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 у відповідності до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з урахуванням суддівської винагороди згідно з довідкою від 04.09.2013 № 08-03/349 в управління немає законних підстав.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя та з 21.05.2007 року отримує пенсію за віком як державний службовець відповідно до особистої заяви та наданих документів при загальному стажі роботи 39 років 07 місяців 23 дні, з них на посадах судді - 12 років 06 місяців 09 днів, та заробітної плати за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року. Розмір пенсії станом на 01.10.2013 року становить 8940, 00 грн.
Згідно пояснень відповідача, які не спростовуються позивачем, розмір пенсії за віком, що отримує позивач, розрахованої за нормами Закону України «Про державну службу» та згідно з довідкою територіального управління судової адміністрації України у Запорізькій області від 07.06.2012 року № 08-03/311, станом на 01.09.2013 року складав 11 330,88 грн. (14163,60*80%).
При цьому, сума пенсії до виплати станом на 01.09.2013 року становила 8940, 00 грн. (894,00*10).
Як свідчать пояснення відповідача, розмір пенсії до виплати був визначений Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у відповідності до частини 4 статті 37 Закону України «Про державну службу» - згідно якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
11.09.2013 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, у якій просила перерахувати та виплатити їй за червень, липень і серпень 2013 р. та в подальшому нараховувати і виплачувати пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) без обмеження граничного розміру.
Вимоги позивача були відхилені Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з тих підстав, що право на отримання пенсійних виплат без обмеження їх граничного розміру мають тільки судді у відставці, які отримують довічне грошове утримання судді у відставці, стосовно якого йдеться у Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року.
Відмову Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та виплати її без обмежень, встановлених ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну службу» не можна визнати законною та обґрунтованою, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія за віком була призначена ОСОБА_1 з 21.05.2007 року, виходячи з норм ч. 4 ст. 43 Закону України ««Про статус суддів» та ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Так, згідно ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» ( у редакції за станом на травень 2007р.) судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу.
Відповідно до ст.. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» (у редакції за станом на травень 2007 року пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Отже, на момент призначення ОСОБА_1 пенсії ні закон «Про статус суддів», ні закон «Про державну службу» не передбачали можливості обмеження граничного розміру пенсії особам, що підпадали під дію ст. 37, 37-1 Закону «України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з положеннями статті 58 Конституції України, яка. зокрема, передбачає, що «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, слід дійти висновку, що норми Закону України «Про державну службу» у редакції від 17.05.2012 року, на які посилається відповідач, не можуть обмежувати права особи, яка отримала право на пенсію у 2007 році.
Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Таким чином, виходячи з норм ст. 58 Конституції України, слід дійти висновку, що матеріальні та соціальні гарантії , які були встановлені ОСОБА_1 на день призначення пенсії, не можуть бути обмежені або скасовані ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів.
Крім того, слід зазначити наступне.
Внесення змін до ст. 37 Закону України «Про державну службу» відбулося на підставі Закону від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - Закон № 3668). Пунктом 1 ст. 2 Р. 1 названого Закону, зокрема, передбачено, що максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Законів України «Про державну службу» та «Про судоустрій і статус суддів», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, згідно до абзацу першого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Виходячи з аналізу вищевикладених норм Конституції України та Закону № 3668, є підстави стверджувати, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не може бути поширене на позивача як пенсіонера, оскільки пенсію призначено позивачу до набрання чинності Законом № 3668.
Таким чином, враховуючи, що розмір сум заробітної плати державного службовця, на які нараховуються страхові внески, та які є базою для визначення суми пенсійних виплат згідно ст.37 Закону України «Про державну службу», для ОСОБА_1 дорівнюють сумам суддівської винагороди, розмір якої визначається ст.129 Закону «Про судоустрій і статус суддів», вимоги позивача щодо призначення та виплати без обмеження граничного розміру пенсії на підставі довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді апеляційного суду №08-03/349 від 04.09.2013 року, виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Запорізькій області, відповідають чинному законодавству.
Доводи відповідача стосовно того, що вимоги позивача не є обґрунтованими, оскільки в заяві, наданій до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, та у позові, позивач невірно визначає норми матеріального права, зокрема, посилається на ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яка не регулює порядок нарахування та виплати пенсії позивачу, не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для відмови у задоволенні позову, оскільки невірне визначення особою норм матеріального права не позбавляє останню можливості на отримання судового захисту порушеного права.
Отже, рішення суду першої інстанції про задоволення позову є вірним по суті, що згідно норм ч.2 ст.200КАС виключає підстави для його скасування. В той же час, слід зазначити, що в резолютивній частині рішення суд першої інстанції безпідставно ототожнює пенсію, призначену ОСОБА_1 на підставі ст. 43 Закону України «Про статус суддів» та ст. 37 Закону України «Про державну службу», та довічне грошове утримання судді у відставці, правове визначення яких не співпадає навіть у тому випадку, коли за певних обставин розрахунки сум названих виплат є однаковим.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити, виклавши абзаци другий та третій резолютивної частини рішення наступним чином: Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 протиправною. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити з 03.06.2013 року перерахунок та без обмежень виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді апеляційного суду № 08-03/349 від 04.09.2013 року, виданої територіальним управлінням судової адміністрації України у Запорізькій області.
В решті залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2013 р. змінити, виклавши абзаци другий та третій резолютивної частини рішення наступним чином: Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 протиправною. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити з 03.06.2013 року перерахунок та без обмежень виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді апеляційного суду № 08-03/349 від 04.09.2013 року, виданої територіальним управлінням судової адміністрації України у Запорізькій області.
В решті залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко