22 січня 2014 рокусправа № 336/3696/13а(2-а/336/97/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 03.06.2013 р.
у справі № 336/3696/13а(2-а/336/97/13)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
про стягнення суми, -
07.05.2011 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання рішення міжвідомчої Комісії по вирішенню спірних питань при призначанні та виплаті пенсій (протокол № 399 від 24.04.2013 р. ) УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя (пенсійна справа № 817849) щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, як особі, яка має дитину - інваліда з дитинства, протиправним та скасувати його; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 17.04.2013 року згідно зі ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як матері інваліда з дитинства.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2013 р. позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення комісії з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя від 24.04.2013 року № 399 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 як особі, яка має дитину - інваліда дитинства.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити пенсію на пільгових умовах ОСОБА_1 як особі, яка має дитину - інваліда дитинства, із дати її звернення з 17.04.2013 року.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Не погодившись із вказаною постановою, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт вважає постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме без урахування положень, що містяться у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1. Крім того, апелянт посилається на неповноту з'ясування обставин справи при прийнятті судового рішення, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Відповідач вказує, що відповідно до Порядку, у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько - консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку.
У випадку позивача, дитина була визнана інвалідом з дитинства у віці 13 років. Довідки про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку не надавалися.
Водночас, з такими доводами апелянта погодитись не можна.
Матеріали справи містять достатні докази того, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, має сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який має статус інваліда з дитинства 3 групи. Син був визнаний інвалідом з дитинства з 11.12.1997 року, що підтверджується висновками ВКК № 622 від 11.12.1997 р., № 260 від 20.11.1984 р. та іншими медичними документами.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти - інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
Пунктом 3 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Наведені правові норми не містять в якості обов'язкової умови для призначення такого виду пенсії встановлення дитині інвалідності до досягнення нею 6-річного віку, як і наявності у дитини медичних показань для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Отже, вимоги позивача про призначення пенсії як матері дитини - інваліда є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів, виходячи з наступного.
По-перше, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, на який посилається відповідач в апеляційній скарзі, є підзаконним нормативним актом.
Умови п. 25 цього Порядку про те, що у разі якщо дитина визнана дитиною - інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько - консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку не узгоджуються з нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому застосуванню підлягають норми Законів України, які і були застосовані судом при прийнятті рішення.
По-друге, відповідно до порядку, у разі якщо дитина визнана дитиною - інвалідом після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько - консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
У випадку позивача, дитина була визнана інвалідом з дитинства у віці 13 років.
Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.04.2004 року № 183 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2004 року за № 516/9115, передбачає, що залежно від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюють 1, 2, 3 групу інвалідності, а також причини інвалідності: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; трудове каліцтво; професійне захворювання; поранення, контузія, травма, каліцтво та інше. При цьому зазначений нормативно - правовий акт не встановлює зв'язок причин інвалідності з терміном, коли такі причини були встановлені відповідним закладом.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються зазначеними вище та дослідженими судом доказами, вони не можуть бути підставою для скасування постанови суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2013 р. залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2013 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова