"19" жовтня 2012 р. справа № 2а-582/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Інгулецького районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2011 р.,
у справі № 2а-582/11
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м Кривого Рогу Дніпропетровської області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
24 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м Кривого Рогу Дніпропетровської області в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача стосовно відмови, про перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії з 28.12.2010 року у розмірі передбаченому ст. ст. 51,56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсію, відповідно до вимог ст.ст. 51,56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.12.2010 року виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» із врахуванням сум, які були виплачені відповідачем.
Постановою Інгулецького районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2011 року позов задоволено, а саме:
- визнано дії відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та обчислення пенсії згідно ч. 1.ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправною;
- зобов'язано відповідача призначити позивачу щомісячну додаткову пенсію, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із застосуванням ч. 1.ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також нарахувати і сплатити недоплачені кошти з часу призначення пенсії з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язано відповідача вирахувати і сплачувати позивачу пенсію в повному розмірі за понаднормовий стаж відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж, а також нарахувати і сплатити недоплачені кошти з часу призначення пенсії з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду в суді першої інстанції, що позивач є особою яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Положеннями ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, дійсній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.2 ст.56 зазначеного Закону, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи, зокрема, чоловіки - 20 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем проведено розрахунок пенсії позивачу з урахуванням понаднормативного стажу роботи на загальних підставах, передбачених частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою за кожен рік страхового стажу понад 25 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону.
Відповідно до пункту 13 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.
Оскільки позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то її збільшення повинно проводитися згідно норм цього ж Закону.
Отже, судом першої інстанції до спірних правовідносин правомірно застосовано положення ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, дійсній на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 51 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" також встановлено, що норми і положення статі 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.
Таким чином, відповідач повинен провести нарахування та виплату позивачу державної та додаткової пенсії у розмірах, передбачених ст. 51 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 28.12.2010 року по 22.07.2011 року, тобто до змін в нормативних актах, котрі регулюють спірне питання.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є помилковою тільки в частині, а тому на підставі статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає зміні.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.201, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207, ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Інгулецького районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-582/11 скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та обчислення пенсії згідно ч. 1.ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправною.
Зобов'язати відповідача призначити позивачу щомісячну додаткову пенсію, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із застосуванням ч. 1.ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також нарахувати і сплатити недоплачені кошти за період з 28.12.2010 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун