13 листопада 2013 рокусправа № 1170/2а-2660/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Мельника В.В.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу : Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р.
у справі № 1170/2а-2660/12
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області
про: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р. позовну заяву повернуту позивачу на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС у зв'язку з не усуненням у встановлений судом термін недоліків позову.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р.
Представники сторін у судове засідання не прибули.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому просив:
Визнати протиправними дії Відповідача щодо не проведення реєстрації ПП ОСОБА_1 платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування» та повноважень, наданих пп. 1 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730 (далі Положення №442), щодо обліку платників збору на обов'язкове державне страхування;
Зобов'язати Відповідача - суб'єкта владних повноважень, Управління Пенсійного фонду України у м. Олександрії та Олександрійському районі, орган державної влади України відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування» та повноважень, наданих пп.1 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730 (далі Положення №442), щодо обліку платників збору на обов'язкове державне страхування вчинити певні дії: видати позивачу документ про реєстрацію ПП ОСОБА_1 як платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування» та повноважень, наданих пп. 1 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730.
Визнати протиправними дії Відповідача, Управління Пенсійного фонду України у м. Олександрії та Олександрійському районі, як виконавця функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 по взяттю ПП ОСОБА_1, як платника внесків на пенсійне страхування у відсутність правових підстав, встановлених п.3 ст.15 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на облік у Пенсійному фонді (без слова України), який не має статуту та юридичної особи у відповідності до пп.1 п. 1 та 2 ст.58 ЗУ «Про загальнообов'язкове -державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Відповідача - суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України у м. Олександрії та Олександрійському районі, як виконавця функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 утриматися від вчинення певних дій по взяттю ПП ОСОБА_1, як платника внесків на пенсійне страхування відповідно до п.3 ст.15 ЗУ«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на облік у Пенсійному фонді (без слова України), який не має статуту та юридичної особи у відповідності до пп.1 п.1 та 2 ст.58 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
Визнати незаконним рішення Вимогу про сплату боргу №Ф-342 від 18.04.2012р. Відповідача - суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України у м. Олександрії та Олександрійському районі, як органу, уповноваженого вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, як таке, що винесено в порушення пункту 3 Розділу VIII.ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХЩНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " №2464 до ПП ОСОБА_1, як неплатника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який може вважатися платником єдиного внеску.
Як свідчить зміст позовної заяви, вимога про сплату боргу №Ф-342 від 18.04.2012р. покладає на позивача обов'язок сплатити заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 979грн.59коп.
Отже, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідності до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі одного відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання адміністративного позову немайнового характеру -0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою суду першої інстанції від 08.08.2012р., позовну заяву залишено без руху, зокрема з підстав відсутності доказів сплати судового збору . Зобов'язано позивача у строк до 21.08.2012р. усунути зазначені судом недоліки. Зазначена ухвала позивачем не оскаржена, зміст виявлених порушень не спростовується
Матеріалами справи також підтверджено, що на виконання ухвали суду від 08.08.2012р. про залишення позову без руху позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 107,30грн. Отже, доказів сплати судового збору у належному розмірі до суду не надано.
Згідно з ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо ним не були усунені недоліки позовної заяви, залишеної без руху.
Таким чином, ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р. про повернення позовної заяви відповідає нормам процесуального права та обставинам справи.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р. - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р. - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: В.В. Мельник