Іменем України
"19" березня 2013 р. справа № 2а-0870/5789/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.08.2011 року
у справі № 2а-0870/5789/11
за позовом управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат»
про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, -
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36 080,40 грн.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 36 080,40 грн. на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач звертався з адміністративним позовом від імені інших юридичних осіб, без відповідних на те повноважень. Судом першої інстанції порушенні вимоги ст. 107 КАС України, суд, не з'ясувавши питання щодо належного позивача, відкрив провадження у справі та розглянув її в судовому засіданні.
Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач зазначає, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Відомості відділів з призначення пенсій не можуть бути предметом огляду в судовому засіданні, оскільки формуються не за принципом приналежності пенсіонерів до підприємства, на якому раніше працювали, а за місцем отримання пенсій в банківських установах, поштових відділеннях.
У судовому засідання представники учасників процесу не з'явилися, про місце, дату і час розгляду справи, були повідомлені належним чином.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві відповідача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.03.
Загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених цим пенсіонерам за період з січня 2011 року по травень 2011 року, становить 36 080,40 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначена пенсія на пільгових умовах, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З 01.01.2004 р. набрав чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення та перерахунку пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до абз.4 ч.1 ст.2, ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідача як платника збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За правилами, визначеними абз.1 п.2 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1.
Відповідно до п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «;Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в тому числі, в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (п.6.8 Інструкції).
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів доходить висновку про те, що відповідач зобов'язаний в установленому порядку вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Пенсійне забезпечення» на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Питання щодо правомірності призначення пенсій відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виходить за межі спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, оскільки регулюється іншими правовими нормами і стосується іншого кола осіб.
В установленому порядку призначення пенсії на пільгових умовах кожному із зазначених в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», осіб, встановлення розміру такої пенсії неправомірним, неправильним не визнано.
Відповідно до п.6.2 наведеної вище Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Суми витрат, що підлягають сплаті відповідачем, визначені позивачем в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за відповідні періоди, а саме з січня 2011 року по травень 2011 року, які направлені відповідачу і проти отримання яких відповідач не заперечує.
Вказані розрахунки відповідачем в установленому порядку не оскаржені та їх дані не спростовані.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції ст. 107 КАС України колегія суддів вважає безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, у зв'язку з чим саме на рахунки позивача мають сплачуватись зазначені суми відшкодування, незважаючи на те, що перелічені вище пенсіонери отримують пенсію в інших територіальних управляннях Пенсійного фонду України.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.08.2011 року у справі № 2а-0870/5789/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун