"10" вересня 2012 р. справа № 2а-3967/10/1170
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Олефіренко Н.А.,
при секретарі судового засідання Мамалат І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 р. у справі № 2а-3967/10/1170
за позовом прокурора Ленінського району м.Кіровограда в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області
до приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення фінансової санкції в розмірі 510 грн.,
встановив:
У листопаді 2010 року прокурор Ленінського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області звернувся до суду першої інстанції з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 510 грн.
Підставою для звернення з позовом до суду прокурор вважає те, що відповідачем не сплачено, у визначені законом строки, накладений штраф в розмірі 510 грн. за допущене порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 р. позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що в постанові про застосування фінансових санкцій відсутні докази того, що відповідач використовував автомобіль ЗАЗ НОМЕР_1 для перевезення пасажирів, а тому не повинен нести відповідальність, передбачену абз.4 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Посилання лише на ту обставину, що автомобілем, який належить відповідачу здійснювали перевезення пасажирів та вантажу, не є підставою для застосування саме до відповідача фінансових санкцій. За кермом автомобіля, знаходився знайомий відповідача, який на момент перевірки керував автомобілем на законних підставах. Постанова про застосування фінансових санкцій не відповідає критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України, оскільки прийнята не на підставі та не у спосіб передбачений законодавством, без врахування всіх
обставин, що мають значення для прийняття рішення, та упереджено.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Відповідач надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Прокурор у судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Позивач, повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно завдання від 07.07.2010 року №0364424 заступником начальника ВДК Непотенко В.П. та провідним спеціалістом ВДК Левенець Д.О. проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників пасажирів, вантажів та на таксі в м. Кіровограді, про що складено Акт від 08.07.2010 року №064078.
Згідно Акту о 22 год. 25 хв. на площі Богдана Хмельницького в м. Кіровограді виявлено облаштований як "таксі" автомобіль ЗАЗ-DAEWOO номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 за тимчасовим дозволом АА №124130 виданим власником автомобіля ОСОБА_1. Водієм власноручно в протоколі зроблено запис про те, що він погоджується з тим, що він не має оформленої ліцензійної картки. Водій був повідомлений про час і місце розгляду справи про правопорушення та запропоновано надати всі наявні документи на спростування висновку про наявність правопорушення. Постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області №016652 від 15.07.2010 року до відповідача застосовано фінансові санкції у сумі 510 грн. та запропоновано сплатити фінансові санкції протягом 14 днів з дня отримання постанови (а.с. 9-10).
Відповідно до заперечень до позову на час вчинення правопорушення відповідач автомобіль ЗАЗ-DAEWOO номерний знак НОМЕР_1 знаходився в користуванні ОСОБА_6, якому позивачем було оформлено тимчасовий талон на право керування. Запрошень про розгляд справи про правопорушення та постанови про застосування фінансових санкцій відповідач не отримував. (а.с. 33-34)
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для притягнення до відповідальності за правопорушення, передбачене абз. 4 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» необхідна наявність всіх ознак складу цього правопорушення.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, які забезпечують державне регулювання у сфері автомобільного транспорту, відносини між фізичними та юридичними особами при наданні послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Суб'єкт даного правопорушення спеціальний, а саме - особа, що надає послуги з перевезення пасажирів на автомобілі, облаштованому як таксі.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» цієї ж статті автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв.
Абзацом 67 ч.1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що таксі- легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для на послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Як зазначено вище, позивач є власником зазначеного у постанові про застосування фінансових санкцій автомобілю, однак правопорушення скоєно ОСОБА_6 як користувачем транспортного засобу, що діяв на власний розсуд.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не є суб'єктом правопорушення, передбаченого абз. 4 ч. 1 ст. 60 «Про автомобільний транспорт», оскільки не є автомобільним перевізником у розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Постановою від 15.07.2010 року №016652 застосовано фінансові санкції до відповідача у сумі 510 грн., проте, як вбачається з матеріалів справи, доказів отримання повідомлення про розгляд справи про правопорушення та копії постанови позивач не надав.
Отже, відповідач був позбавлений можливості оскаржити постанову про застосування фінансових санкцій, що є порушенням його прав.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 р. у справі № 2а-3967/10/1170 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: Н.А. Олефіренко