26 березня 2014 рокусправа № 0818/13029/12 (2-а/335/18/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),
суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.
за участю секретаря - Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову: Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18.01.2013 р.
у справі № 0818/13029/12 (2-а/335/18/13)
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про: визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень поновити виплату пенсії.
В адміністративному позові позивач просила визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо відмови у поновленні виплати пенсії у відповідності до Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 07.09.2009 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя поновити виплату пенсії у відповідності до Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 07.09.2009 року.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18.01.2013 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 у встановленому Законом порядку за місцем свого постійного проживання до виїзду з України до відповідача з заявою не зверталась, що підтверджено самою позивачкою в її адміністративному позові, рішення про відмову у поновленні пенсії відповідачем не приймалося, а тому вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, винести нову постанову, якою визнати незаконними дії УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо відмови в поновленні виплати пенсії. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя поновити виплату пенсії у відповідності до Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 07.09.2009 року.
Позивач вказує, що ні в Законі «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ні в жодному іншому нормативно- правовому акті, яким має керуватись особа при зверненні до УПФУ, не вказано про її обов'язок звертатись до державного органу, який нараховував та виплачував пенсію на момент виїзду за кордон. Крім того, не вказано, що треба звертатись до УПФУ особисто.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.
Представники сторін до суду не прибули. Про час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.
Дослідивши апеляційну скаргу, інші матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного Фонду України або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У статті 51 вказаного Закону передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед виїздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ.
Відповідно до вказаного Рішення Конституційного Суду України, конституційне право на соціальний захист включає право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту.
Отже, безумовним правом позивача є його право на соціальний захист, а саме призначення та виплату пенсії за віком.
В той же час, порядок звернення до Пенсійного фонду з приводу призначення, перерахунку та виплати пенсій, а також перелік документів, необхідних для підтвердження певних обставин, пов'язаних з виплатою пенсії, визначаються Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до абз.2п.3 названого Порядку заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, тощо подається пенсіонером ( опікуном, піклувальником) особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання ( реєстрації).
Згідно п.п.37,38 Порядку орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток4).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
Як свідчать матеріали справи, позивач ні особисто, ні через законного представника до органу Пенсійного фонду не звертався. Можливість перевірити відомості, зазначені у заяві від 11.07.2012 року , що направлена через органи зв'язку, даними паспорта позивача у органу Пенсійного фонду була відсутня. Відомості стосовно того, що позивач мешкає АДРЕСА_1, зазначенні у заяві, спростовуються сукупністю інших матеріалів справи.
Виходячи з зазначеного та приймаючи до уваги, що позивач не позбавлений права звернутися до органів Пенсійного фонду у встановленому порядку та подавши необхідні документи, що нададуть можливість ідентифікувати особу, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Отже законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову не спростовується доводами апеляційної скарги, що виключає підстави для його скасування та задоволення останньої.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції , суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18.01.2013 р.- без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова