"28" березня 2014 р. справа № 2а-0805-5905/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2011 р.
у справі № 2а-0805-5905/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
У жовтні 2011 року позивач звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом, в якому просив:
- визнати не чинними дії відповідача;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.09.2011 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунку пенсії, тобто з урахування показника за 2010 рік;
- зобов'язати відповідача виплатити заборгованість пенсійних виплат з вересня 2011 року по вересень 2011 року, а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду.
Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2011 р. позивачу відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в котрій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером, після призначення пенсії продовжував працювати. У серпні 2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Листом від 15.09.2011 року позивачу повідомлено, що перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2008 рік (1573,99 грн.).
Частиною другою статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV) встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено частиною четвертою статті 42 Закону України № 1058-IV.
Частиною третьою статті 42 Закону України № 1058-IV визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України № 1058-IV.
Тобто, правила частини першої статті 40 Закону України № 1058-IV при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 статті 40 Закону України № 1058-IV передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону України № 1058-IV свідчить, що при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.
Тобто працюючий пенсіонер має право на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення, однак не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону України № 1058-IV).
При цьому слід зауважити, що ототожнювати визначення як "середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії", не можливо, оскільки ці поняття є різними правовими категоріями, основу яких становлять різні економічні критерії.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону України № 1058-IV і є величиною постійною незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Отже, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Таким чином, з'ясувавши у достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону, тому суд не знаходить підстав для зміни або скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства
України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2011 р. у справі № 2а-0805-5905/11 залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун