ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 травня 2014 року № 826/5366/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Русанівка"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення
Приватне акціонерне товариство «Русанівка» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровського районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25 грудня 2013 року № 0005712220.
Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням-рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нікчемності правочинів, укладених між ним та ТОВ «БК Палаццо» відповідачем не надано.
Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 11 грудня 2013 року № 2023/26-53-22-01/03062252.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
На підставі направлення від 28 листопада 2013 року № 1992 та наказу від 26 листопада 2013 року № 1018, згідно підпункту 78.1.11. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Русанівка» з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «БК Палаццо» (код 31748459) за період з 14 березня 2012 року по 30 квітня 2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від 11 грудня 2013 року № 2023/26-5322-01/03062252.
Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 201.1., 201.2., 201.4., 201.6., 201.7. статті 201, пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 37283,00 грн., в тому числі: за березень 2012 року на суму 17900,00 грн., за квітень 2012 року на суму 19383,00 грн.
Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровського районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25 грудня 2013 року № 0005712220 Приватному акціонерному товариству «Русанівка» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 55 924,00 грн. в тому числі: за основним платежем - 37283,00 грн., за штрафними санкціями - 18641,00 грн.
На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК Палаццо», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).
Матеріали справи свідчать, між ПрАТ «Русанівка» та ТОВ «Будівельна компанія «Палаццо» було укладено Договір підряду № 031011 на виконання ремонтних та будівельно-монтажних робіт, згідно з яким ТОВ «Будівельна компанія «Палаццо» взяла на себе обов'язок виконати ремонтно-будівельні роботи на о6'єктах ПрАТ «Русанівка» за адресою: проспект Возз'єднання, 21.
У періоді, що перевірявся ТОВ «БК «Палаццо» виконало роботи на об'єкті замовника (ПрАТ «Русанівка») на загальну суму 223 700, 00 грн., в т.ч. ПДВ 37283,33 грн. Відповідно, сторонами підписані акти виконаних робіт за березень 2012 року та квітень 2012 року.
За фактом першої події ТОВ «БК «Палаццо» надало ПрАТ «Русанівка» податкові накладні № 83 від 31 березня 2012 року, № 84 від 31 березня 2012 року, № 53 від 23 квітня 2012 року, № 104 від 30 квітня 2012 року на загальну суму 223700,00 грн.
Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення, копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2013 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «БК «Палаццо», у зв'язку з придбанням послуг.
Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.
Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
На підтвердження реальності господарських взаємовідносин із ТОВ «БК Палаццо» позивачем зазначено, що ПрАТ «Русанівка» є власником майнового комплексу площею 11162,600 кв.м., розташованого за адресою: пр. Возз'єднання, 21, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий комплекс, виданим Головним управлінням майном 22.04.1999 р. Одним з видів діяльності ПрАТ «Русанівка» за КВЕД є 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна. Відремонтовані приміщення були передані в оренду, що відповідає основній господарській діяльності ПрАТ «Русанівка».
Водночас, із вказаних вище документів суд не вбачає, що ТОВ «БК Палаццо» здійснювались будь-які підрядні роботи за адресою: пр. Возз'єднання, 21.
Суд звертає увагу, що матеріали справи е місять доказів здавання в оренду приміщень, що знаходяться за адресою пр. Возз'єднання, 21 та як зазначає позивач належать ПрАТ «Русанівка». Відтак, матеріали справи не підтверджують мети придбання підрядних робіт, факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності та реальності здійснення ремонтних (підрядних робіт) на вказаному об'єкті.
Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених будівельних послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінченого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.
При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином вони використовувались позивачем у власній господарській діяльності.
Матеріали справи не містять копій товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, довіреностей, які б свідчили про транспортування та відвантаження будівельних матеріалів на об'єкт будівництва.
Зміст укладених між позивачем та ТОВ «БК Палаццо» не дають змогу встановити яким чином транспортувались будівельні матеріали на об'єкт будівництва. При цьому, пояснень з приводу включення вартості будівельних матеріалів у вищевказані Договори позивачем не надано.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Палаццо» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.
Окрім того, як вбачається з акта Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 14 травня 2013 року № 156/22-4/31748459 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК»Палаццо» (код 31748459) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2013 року» податковим органом встановлено, що звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт послуг) ТОВ «БК «Палаццо» (код ЄДРПОУ 31748459) у контрагентів-постачальників на загальну суму ПДВ 33006598 грн. за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2013 року. Звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з продажу товарів робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців на загальну суму ПДВ 33704912 грн. за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2013 року.
Згідно листа в СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 04 липня 2013 року № 3561/7/07-09 знаходиться кримінальне провадження № 32013110090000086, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.3. ст.212 КК України.
В ході оперативно-розшукових заходів співробітниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС встановлено, що групою осіб з метою надання послуг по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівку, тривалий час використовувалися реквізити, печатки, документи, предмети та речі підприємств СГД з ознаками фіктивності, а саме, серед інших, ТОВ «БК Палаццо» (код ЄДРПОУ 31748459), що створені з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на неправомірне збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість і валових витрат підприємств реального сектору економіки - контрагентів даних підприємств.
Згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_1 (директор ТОВ «БК Палаццо») від 18 лютого 2013 встановлено, що за гроші останній став засновником та директором ТОВ «БК Палаццо».
Слід звернути увагу, що податкові накладні ТОВ «БК Палаццо», на підставі яких позивач формував податковий кредит за перевіряємий період, підписані ОСОБА_1, який свою причетність до діяльності товариства (окрім реєстрації) заперечує.
В свою чергу, позивачем не надано пояснення з приводу того, ким підписані Договори та податкові накладні ТОВ «БК Палаццо», якщо гр. ОСОБА_1 документів господарської діяльності товариства не підписував.
Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.
Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.
За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення позивачем пунктів 201.1., 201.2., 201.4., 201.6., 201.7. статті 201, пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Русанівка» не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1147,00 грн.
Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 1827,00 грн.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1684,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Русанівка» відмовити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Русанівка» (код ЄДРПОУ 06062252) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1684,80 грн.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник