"24" жовтня 2013 р. справа № 0417/2а-3295/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська, ОСОБА_1
на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2011 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 0417/2а-3295/2011
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
У липні 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати не в повному обсязі щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити (доплатити) у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, з 01.01.2007 року.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2011 року позов в частині вимог за період з 01.01.2007 року по 19.01.2011 року залишено без розгляду.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2011 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності зі ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу, у відповідності до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком з 20.01.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі України "Про державний бюджет України на 2011 рік".
Не погодившись з постановою суду, позивач та відповідач оскаржили її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) та перебуває на обліку у відповідача.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, особам, віднесеним до категорії 2 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення ч. 3 вказаної статті не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
У період з 20.01.2011 року по 22.07.2011 року відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2088 року № 530 у розмірі 15% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію позивачу, як особі яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
З огляду на те, що додаткова пенсія позивачу призначена довічно, змін до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" на законодавчому рівні не вносилось, статус особи, як особі яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, не змінився, тому суд приходить до висновку, що відсутні будь-які підстави обмежувати строк нарахування та виплати додаткової пенсії у розмірах, передбачених ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року.
Позивач звернувся до суду першої інстанції 20.07.2011 року.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач повинен провести нарахування та виплату додаткової пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" з 20.01.2011 року по 22.07.2011 року, тобто до змін в нормативних актах, котрі регулюють спірне питання.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2011 року у справі № 0417/2а-3295/2011 залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун