Ухвала від 15.03.2013 по справі 9101/167436/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2013 р.справа № 2а-1247/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дурасової Ю.В.

судді: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 11.04.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної допомоги дитині війни -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому вказує що він є інвалідом 2 групи і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Просить перерахувати з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на його користь як інваліду третьої групи першої категорії постраждалому від Чорнобильської катастрофи недораховану державну пенсію в розмірі 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткову пенсію в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб із врахуванням сплаченого розміру державної та додаткової пенсії, а також перерахувати з 01.07.2008 року та щомісячно сплачувати у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на його користь як інваліду другої групи першої категорії постраждалому від Чорнобильської катастрофи недораховану державну пенсію в розмірі 8 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткову пенсію в розмірі 75 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб із врахуванням сплаченого розміру державної та додаткової пенсії

Судом першої інстанції позовні вимоги поза межами шестимісячного строку, передбаченого статтею 99 КАС України, залишені без розгляду.

Постановою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 11.04.2011 року, прийнятою в скороченому провадженні, позов задоволений частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду виплатити позивачу основну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 21.08.2010 року по 21.02.2011 року.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 11.04.2011 року та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги останнього в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно наданих сторонами доказів, позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Йому безстроково встановлена 2 група інвалідності, яка пов'язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 Закону в редакції від 06.06.1996, інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону в редакції від 06.06.1996, розмір пенсії для інвалідів 2 групи щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Дані норми відновлені Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції правильно керувався положеннями статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 06.06.1996.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховної Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Щодо вимог позивача, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до статті 99 КАС України (в редакції, що діяла на час подачі апеляційної скарги), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється (з 31.07.2010р.) шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Провадження в адміністративних справах, в силу статті 5 цього Кодексу, здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На думку колегії судів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно засовував норми процесуального закону та залишив без розгляду вимоги позивача за період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року та з 01.07.2008 року по 20.08.2010 року.

Таким чином суд першої інстанції не порушив вимоги ст. 99, 100 КАС України (що діяла на час звернення з позовом), застосувавши строки звернення до адміністративного суду.

Отже вимога позивача про задоволення позовних вимог за період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року та з 01.07.2008 року по 20.08.2010 року не підлягає задоволенню.

Таким чином, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 11.04.2011 - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Попередній документ
38987053
Наступний документ
38987055
Інформація про рішення:
№ рішення: 38987054
№ справи: 9101/167436/2011
Дата рішення: 15.03.2013
Дата публікації: 03.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: