ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
14 травня 2014 року 11:30 № 826/5521/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Видубичі"
доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2014 року №0001131502 та №0001141502,
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Видубичі" (далі також - позивач, ПАТ "Видубичі") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2014 року №0001131502 та №0001141502.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2014 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.
В судове засідання 07.05.2014 року прибули представники сторін. З урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за клопотанням сторін в судовому засіданні судом ухвалено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.
Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 02.04.2014 року №609/1-26-50-15-02-04012129 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. В підтвердження своїх доводів позивач зазначав, що замовлені ним послуги у ТОВ «Мегалайн глобал Юкрейн» з розроблення проектної документації були використані в межах господарської діяльності, а доводи податкового органу про те, що у податковій накладній, складеній внаслідок господарських операцій з ТОВ «Мегалайн глобал Юкрейн» має бути зазначено дату її отримання позивачем є незаконними та необґрунтованими. На переконання позивача, достатнім є відображення її в реєстрі отриманих податкових накладних.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях та пояснень, наданих в судових засіданнях. Відповідач вважає обґрунтованими висновки акту перевірки від 02.04.2014 року №609/1-26-50-15-02-04012129 та, відповідно, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та в межах чинного законодавства. В підтвердження своїх доводів посилається на те, що позивачем не доведено факту отримання ним 06.01.2014 року виписаної 17.01.2013 року з боку ТОВ «Мегалайн глобал Юкрейн» податкової накладної, а тому позивачем не підтверджено належним чином право на податковий кредит за податковою накладною, виписаною ТОВ «Мегалайн глобал Юкрейн», оскільки втрачено право на її включення до складу податкового кредиту протягом 365 днів, відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України. Крім того, під час перевірки податковий орган не зміг встановити реальність виконання послуг з боку ТОВ «Мегалайн глобал Юкрейн» на користь позивача, оскільки перевіряючим не було надано на ознайомлення проектної документації згідно актів прийому-передачі.
Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивача - ПАТ "Видубичі" зареєстровано як платника податку на додану вартість з 14.07.1997 року (індивідуальний податковий номер 040121226506), що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника на додану вартість №100344398.
Видами діяльності ПАТ "Видубичі" за КВЕД є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Видубичі"з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2014 року та складено акт перевірки від 02.04.2014 року №609/1-26-50-15-02-04012129.
Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ПАТ "Видубичі":
(1) п. 198.3, п. 198.6 з урахуванням п. 201.10 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за січень 2014 року на загальну суму у розмірі 233 323,00 грн. та заниженню суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 25 021,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 11.04.2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
(1) №0001131502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 233 232,00 грн.
(2) №0001141502, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 25 021,00 грн. за основним платежем та 12 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 року №742/11/13-11.
Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що: (1) позивачем не доведено факту отримання ним 06.01.2014 року виписаної 17.01.2013 року з боку ТОВ «Мегалайн глобал Юкрейн» податкової накладної №02 на суму 1 549 518,76 грн., а тому позивачем не підтверджено належним чином право на податковий кредит за податковою накладною , виписаною ТОВ «Мегалайн глобал Юкрейн», оскільки втрачено право на її включення до складу податкового кредиту протягом 365 днів, відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України; (2) під час перевірки податковий орган не зміг встановити реальність виконання послуг з боку ТОВ «Мегалайн глобал Юкрейн» на користь позивача, оскільки перевіряючим не було надано на ознайомлення проектну документацію згідно актів прийому-передачі документації №1 від 05.07.2013 року, №2 від 24.09.2013 року, оборотно-сальдових відомостей по рах. БО 631 та їх прибуткування на рах. БО 15 /або витратних рахунків БО/ за березень 2014 року.
Інших доказів порушення позивачем податкового законодавства податковим органом не надано.
У той же час, позивачем надано суду копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року, з розділу ІІ "Отримані податкові накладні" якого вбачається, що позивачем 06.01.2014 року було отримано податкову накладну від 17.01.2013 року №02 від ТОВ "Мегалайн глобал Юкрейн" на загальну суму 1 549 518, 76 грн., в тому числі ПДВ - 258 252,13 грн.
На переконання суду, належним доказом отримання позивачем податкової накладної від контрагента є дата, відображена у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних як продавця, так і покупця. Втім, податковим органом не надано доказів того, що відомості в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ "Мегалайн глобал Юкрейн" щодо отримання позивачем податкової накладної №02 від 17.01.2013 року відмінні від тих, що визначені в реєстрі позивача.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відобразив сплачену суму ПДВ у складі податкового кредиту за січень 2014 року, скориставшись своїм правом на таке включення протягом 365 днів з дати складання податкової накладної, передбаченим абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
У той же час, доводи податкового органу про не надання документів в підтвердження факту реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Мегалайн глобал Юкрейн" не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до п.85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином звірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Пунктом 85.6. статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по-батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Втім, матеріали справи свідчать, що перевіряючими під час проведення перевірки акти про необхідність надання позивачем документів не складались, оскільки доказів їх складання та вручення позивачеві податковим органом не надано.
Також, з аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.
При з'ясуванні питання, щодо підтвердження використання позивачем у господарській діяльності послуг, отриманих від ТОВ "Мегалайн глобал Юкрейн", судом встановлено наступне.
ПАТ "Видубичі" зареєстровано за адресою м. Київ, вул. Інженерна 1А.
02.11.2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Мегалайн глобал Юкрейн" (Генеральний проектувальник) укладено Договір №45 про розробку проектної документації на нове будівництво, відповідно до якого Ген. проектувальник зобов'язаний розробити та передати у власність Замовника проектну документацію для будівництва ТРЦ "MANHATTAN MALL" площею 128 100 м2 та Багатоповерховий офісний центр з апартаментами площею 26 300 м2 на території м. Київ, вул. Інженерна 1А, вартістю 6 198 075,00 грн.
Додатковою угодою №1 від 01.03.2013 року сторони збільшили обсяг проектних робіт та збільшили ціну договору до 10 215 080,00 грн., про що також було складено Протокол погодження договірної ціни.
З метою своєчасного та належного виконання договірних зобов'язань, сторонами було складено Графік фінансування та етапи робіт (Додаток №4), а також Технічне завдання на проектування (Додаток №6).
Виконання замовлених позивачем робіт (послуг) підтверджується актом №ОУ-0000037 здачі-прийняття виконаних робіт від 12.03.2014 року на суму 10 215 080,00 грн. та актом прийому-передачі документації №1 від 05.07.2013 року.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що придбана позивачем проектна документація призначена для проведення покращень приміщення по вул. Інженерна 1А в м. Києві, що перебуває у володінні позивача, тобто в межах його господарської діяльності.
Крім того, під час розгляду справи судом в судовому засіданні досліджено оригінал проектної документації, що спростовує твердження відповідача про її відсутність.
В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем також не надано.
За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ПАТ "Видубичі"та ТОВ "Мегалайн глобал Юкрейн" не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, в результаті чого суд прийшов до висновку що податкові повідомлення-рішення від 11.04.2014 року №0001131502 та №0001141502 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Видубичі" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2014 року №0001131502 та №0001141502 - задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.04.2014 року №0001131502 та №0001141502, винесені Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Видубичі" витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 гривень 20 коп.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна