Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/1651/13-к
30.05.2014 рокум.Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 та ОСОБА_3
з участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
представника потерпілого ОСОБА_9
захисника обвинуваченого ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переселення Кагарлицького району, Київської області, українця, гр. України, освіта середня, одруженого, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. 4 КК України, -
ОСОБА_7 , який являється приватним підприємцем, 26.06.2012 року близько 11 год. перебував на території Кагарлицького міського ринку, що в АДРЕСА_3 , та знаходився біля місця розташування своїх двох хлібних торгівельних кіосків, та в цей час його покликав до себе ОСОБА_8 , який стояв з приватним підприємцем ОСОБА_11 та розмовляли між собою. Коли ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_8 , між ними, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, із-за місця розміщення торгівельних кіосків ОСОБА_11 , виникла сварка, яка переросла у бійку, під час якої ОСОБА_7 , з метою уникнення побиття, підійшов до свого автомобіля, який знаходився на стоянці поблизу лабораторії ринку і місця бійки, та взяв пристрій для відстрілу патронів гумовими кулями марки ПМР калібру 9 мм серії НОМЕР_1 , що зареєстрований у дозвільній системі ГУ МВС України в Київській області на його ім'я за номером дозволу № НОМЕР_2 від 29.04.2011 року, що був споряджений патронами з гумовою кулею, та підійшовши до ОСОБА_8 з відстані близько 1,5 метри, умисно натиснув на спусковий гачок вказаного пристрою та здійснив постріл у праву руку ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді забійної рани на тильній поверхні правої кисті з ушкодженням сухожилків м'язів-розгиначів 2-4-го пальців забійного характеру рани тильної поверхні правої кисті.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 118/к від 14.01.2014 року зазначено, що у ОСОБА_8 мало місце тілесне ушкодження у вигляді забійної рани на тильній поверхні правої кисті з ушкодженням сухожилків м'язів-розгиначів 2-4 пальців, та розвитком у післятравматичному періоді невропатії кінцевих гілок серединного нерва справа й контрактури пальців правої кисті. Зазначене ушкодження спричинено тупим предметом з обмеженою поверхнею контакту, внаслідок дії гумової кулі при пострілі нею з пристрою для відстрілу патронів з гумовими кулями. За критерієм тривалості розладу здоров'я спричинена ОСОБА_8 забійна рана правої кисті з ушкодженням сухожилків м'язів-розгиначів 2-4, відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як для зрощення ушкоджених сухожилків та відновлення порушеної через це функції правої кисті потрібен термін понад 21 день навіть при своєчасному зверненні постраждалого за медичною допомогою, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнав повністю та суду пояснив, що він являється приватним підприємцем. На території Кагарлицького центрального ринку він має два торгівельні кіоски, з яких він здійснює продаж хлібобулочної продукції. Поруч знаходяться два кіоски по продажу хліба, які належать гр. ОСОБА_8 26.06.2012 року близько 9 год. він прибув на ринок до своїх кіосків, де виявив, що біля його кіосків був встановлений ще один кіоск, який належить приватному підприємцю ОСОБА_12 . В зв'язку з тим, що через встановлення даного кіоску, стало не можливо підвозити хлібну продукцію до кіосків, та швидко її розвантажувати, тому він мав розмову з останнім, щоб той прибрав свій кіоск, так як це заважає розвантаженню хліба та шукав собі інше місце. Останній відповів йому відмовою, після цього розмова припинилася. Приблизно через годину, він стояв між своїми кіосками та туалетом, та побачив ОСОБА_13 , який стояв біля лабораторії ринку, який побачивши його в нецензурній формі з лайкою крикнув, щоб він йшов до нього. Він, незважаючи на образи, підійшов та запитав, що сталося. При цьому Лісовий почав на нього кричати, що ОСОБА_12 залишить свій кіоск на місці і щоб він його не чіпав, це все було сказано брутальній формі. В ході сварки, ОСОБА_8 перший ударив його по обличчю кулаком, від чого у нього потекла кров з носа. Потім він продовжив наносити удари руками, які частково приходилися в шию та обличчя. На це він намагався оборонятися, та заспокоювати ОСОБА_8 , але він на це не реагував. Потім він душив його за шию, через що йому не було чим дихати. Він, відштовхнувши від себе Лісового, почав відходити до автомобіля, який стояв на відстані 1-1,5 метра від нього. Лісовий в цей час намагався його переслідувати, але він, підбігши до автомобіля, дістав звідти свій пристрій для відстрілу гумовими кулями марки ПМР калібру 9 мм заводський номер НОМЕР_3 , на який мав дозвіл серії НОМЕР_2 , яким хотів налякати ОСОБА_8 , з метою припинення його дій. Він стріляв у землю, але постріл, випадково, прийшовся ОСОБА_14 в область кисті лівої руки. Після пострілу ОСОБА_15 припинив свої дії. Весь конфлікт супроводжувався нецензурною лайкою та образами в його сторону зі сторони Лісового О. Умислу на спричинення будь - яких тілесних ушкоджень ОСОБА_14 у нього не було. Цивільний позов не визнає в повному обсязі, оскільки вважає, що моральної шкоди ОСОБА_14 не наносив. Просить суд застосувати до нього амністію та звільнити його від покарання, оскільки в нього є неповнолітня дочка, відносно якої він не позбавлений батьківських прав та має посвідчення четвертої категорії, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина у скоєнні кримінального правопорушення по ч. 1 ст. 122 КК України повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
· згідно протоколу про прийняття усної заяви від потерпілого ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення вбачається, що він звернулася до Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області 26 червня 2012 року. Із змісту заяви випливає, що 26.06.2012 року в період часу з 11 год. 20 хв. до 12 год. 00 хв. під час перебування на території Кагарлицького районного ринку ОСОБА_7 почав висловлювати словесні погрозив на його адрес та спричинив йому тілесні ушкодження правої руки (т. 1 а.с. 43);
· показаннями потерпілого ОСОБА_8 про те, що його дружина є приватним підприємцем та на Кагарлицькому ринку знаходяться двоє її торгових вагончиків, які здійснюють продаж хлібних виробів, за якими знаходиться приміщення лабораторії ринку. Поряд вказаних двох вагончиків знаходяться два аналогічні вагончики по продажу хліба, що належать приватному підприємцю ОСОБА_7 25.06.2012 року за вказівкою директора ринку ОСОБА_16 його два вагончики переставили у праву сторону, а два вагончики ОСОБА_7 переставили у ліву сторону, та між їхніми вагончиками поставили вагончик ОСОБА_17 . Він був присутній під час пересування вагончиків, На наступний день 26.06.2012 року близько 11 год. 20 хв. він перебував на території Кагарлицького ринку біля вагончиків його дружини, де також біля сусідніх вагончиків знаходився власник ОСОБА_7 . Від ОСОБА_12 він дізнався, що ОСОБА_7 сказав йому, щоб він забрав свій вагончик, бо йому погано заносити хліб. Він, побачивши ОСОБА_18 , підійшов до нього та запитав, чи йому мало місця, в результаті чого між ними виникла суперечка, до якої приєднався ОСОБА_17 та його син. В ході сварки ОСОБА_19 один раз вдарив його кулаком в обличчя в ліву сторону, на що відразу він вдарив правою рукою в обличчя ОСОБА_7 в область лівого боку обличчя. Після цього ОСОБА_7 побіг від них до свого автомобіля, який знаходився біля приміщення лабораторії, а він сам пішов за ОСОБА_18 в сторону його автомобіля, але ніяких погроз в його бік не висловлював. ОСОБА_20 відкрив двері свого автомобіля та дістав з - під сидіння, як він зрозумів потім, предмет схожий на пістолет, та почав показувати йому, при цьому направляючи ствол йому в тулуб, та кричав, що зараз його уб'є. Він почав казати, щоб той заспокоївся. Та коли, побачивши, що ствол пістолета направлений йому у пахову частину, то він поставив руку зжату у кулак до даного місця, не притискаючи до тіла, і коли відстань була близько 1,5 метра ОСОБА_19 натиснув на спусковий гачок, відбувся постріл та він відчув різкий біль в області правої руки. Чому ОСОБА_7 здійснив постріл йому в руку не знає, адже ніякої загрози йому життю не було. Після цього він звернувся до Кагарлицької ЦРЛ, де йому зробили обстеження, та в подальшому, а саме: 27.06.2012 року він звернувся до Шполянської районної лікарні Черкаської області, де йому було зроблено операцію та він знаходився на стаціонарному лікуванні до 10.07.2012 року. Після цього, так як рука боліла, він знову звернувся до Шполянської лікарні, де по 24.10.2012 року він знаходився на стаціонарному лікуванні. Щодо цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди він підтримує в повному обсязі та просить суд його позовні вимоги задовольнити повністю з наступних підстав. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями він перебував на стаціонарному лікуванні з 27.06.2012 року по 10.07.2012 року у хірургічному відділенні Шполянської центральної районної лікарні та з 02.10.2012 року по 24.10.2012 року в травматологічному відділенні Шполянської ЦРЛ. Вказаними злочинними діями ОСОБА_7 йому була завдана майнова шкода у розмірі 3000 гривень, які він витратив на правовому допомогу адвоката для відновлення свого порушеного права. Дана майнова шкода підтверджується розрахунковою квитанцією та договором про надання правової допомоги, який приєднано до кримінального провадження. Через тяжку травму він переніс дві операції. При цьому, функція правої кисті у нього до цього часу повністю не відновилася і він продовжує лікуватися, а тому не може повернутися до звичного способу життя, що викликає додаткові моральні переживання. З оглядом на це, для відновлення стану його душевного спокою та встановлення рівноваги в його нормальних життєвих зв'язках, він оцінює завдану моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень і вважає, що такий розмір моральної шкоди є співрозмірним, поміркованим та реальним, а також відповідає характеру та ступеню перенесених ним моральних (немайнових) страждань і повинен бути відшкодований відповідачем у повному розмірі. Щодо міри покарання, то він вважає, що до обвинуваченого не можливо застосувати Закон України «Про амністію» та йому необхідно призначити покарання, яке пов'язане з позбавленням волі;
· показаннями свідка ОСОБА_21 , який пояснив, що він звернув увагу на бійку, коли почали кричати. Вони ображали один одного. Били один одного. Не бачив як стріляли, але почув вистріл, який був один. Тілесних ушкоджень у потерпілого не бачив;
· показаннями свідка ОСОБА_22 , який пояснив, що він проводив експертизу, при цьому йому була надана медична документація та історія хвороби. Рентгенограми правої кисті йому особисто надав потерпілий. При проведенні експертизи потерпілого особисто оглянуто не було. Проведену експертизу підтримує, оскільки вона була проведена на тих даних, що були надані йому;
· показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що 26 червня 2012 року на території Кагарлицького ринку між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відбулася розмова, під час якої виник конфлікт, який переріс у бійку. Вони один одного тягали за одежу та били руками по обличчю. Потім ОСОБА_20 побіг до машини та, взявши предмет схожий на пістолет, направив його на потерпілого ОСОБА_23 . Потім він почув різкий звук схожий на постріл, а ОСОБА_15 почав держатися за руку. У ОСОБА_13 була пошкоджена права кисть, з якої текла кров. ОСОБА_15 сів у його машину і він його відвіз до лікарні, де йому надали першу медичну допомогу;
· показаннями свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що 26 червня 2012 року близько 11 год. - 11 год. 20 хв. біля приміщення туалету він бачив, як два чоловіки - ОСОБА_15 та ОСОБА_20 , між собою конфліктували, розмовляючи на підвищених тонах. Потім між ними виникла бійка. Удари наносили як ОСОБА_15 Семенцю ОСОБА_24 , так і ОСОБА_20 наносив удари ОСОБА_14 Семенець ОСОБА_24 побіг до своєї машини, де взяв предмет схожий на пістолет та вистрілив з нього у напрямку ОСОБА_13 Семенець ОСОБА_24 з пристроєм близько до ОСОБА_13 не підходив. Він з батьком ОСОБА_13 завіз спочатку до райвідділу, а потім до лікарні. На руці у ОСОБА_13 він бачив кров і рана була схожа ніби - то від вогнепальної зброї;
· показаннями свідка ОСОБА_25 , який пояснив, що самої бійки він не бачив. Не бачив як стріляли, а лише чув хлопок. Побачив ОСОБА_13 , у якого з руки капала кров. Він у нього спитав, що то в нього. Проте ОСОБА_15 нічого йому не пояснив;
· показаннями свідка ОСОБА_26 , який пояснив, що він прийшов на ринок, щоб купити продукти. Побачив, як дві людини штовхали один одного. Ударів не бачив. Не чув пострілів і не бачив тілесних ушкоджень;
· показаннями свідка ОСОБА_27 , який пояснив, що бачив момент, коли ОСОБА_15 та ОСОБА_20 билися. Потім ОСОБА_20 тікав, а Лісовий швидко йшов за ним. Більше нічого він не бачив;
· показаннями свідка ОСОБА_28 , який пояснив, що чув сварку, яка була на підвищених тонах між двома громадянами. Вони між собою билися, кричали. Коли ОСОБА_19 вирвався від ОСОБА_13 , то побіг до машини. Лісовий йшов за ним скорим кроком. Чув постріл. Бачив кров на ОСОБА_29 . Люди проявляли інтерес до бійки лише із - за цікавості;
· протоколом огляду місця події від 26.06.2012 року (т. 1 а.с. 61-62), в ході якого було оглянуто пристрій для відстрілу патронів гумовими кулями марки ПМР, 9 калібру № НОМЕР_1 , з вмістом 1 магазину, в якому знаходиться сім набоїв, споряджених гумовою кулею круглої форми чорного кольору та дозвіл на право зберігання та використання вказаного пристрою № КО - 016391, виданого дозвільною системою ГУ МВС України в Київській області від 29.04.2011 р. на ОСОБА_7 ;
· протоколом огляду місця події від 26.06.2012 року (т. 1 а.с. 46-47), схемою до протоколу ОМП (т. 1 а.с. 48) та таблицею зображень до протоколу ОМП (т. 1 а.с. 49-50), в ході якого було оглянуто території Кагарлицького ринку, а саме: здійснено огляд торгової площадки для продажу автозапчастин. При огляді площадки слідів боротьби та гільз від набоїв не виявлено;
· заява (т. 1 а.с. 60) ОСОБА_7 про добровільну передачу пристрою для відстрілу гумовими кулями та дозвіл на нього начальнику Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області;
· висновком балістичної експертизи № 476-ВКЕ від 27 червня 2013 року встановлено, що наданий на експертизу (поліетиленовий пакет НДЕКЦ №1025662) предмет, являється метальним зарядом до патронів нелетальної дії (з гумовою шпротиною), калібром 9 мм і може використовуватися в пристроях призначених для відстрілу патронів, споряджених метальними зарядами травматичної дії калібром 9 мм. Сліди деформації поверхні на наданій на експертизу гумовій кулі можуть бути залишені від проведеного пострілу;
· висновком експерта комісійної судово - медичної експертизи № 118/к від 14.01.2014 року встановлено, що при вивчені наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_8 , 1965 р.н., встановлено, що у нього мало місце тілесне ушкодження у вигляді забійної рани на тильній поверхні правої кисті з ушкодженням сухожилків м'язів-розгиначів 2-4 пальців, та розвитком у післятравматичному періоді невропатії кінцевих гілок серединного нерва справа й контрактури пальців правої кисті. Наслідком загоєння вказаної рани та оперативних втручань з її приводу є описаний при огляді ОСОБА_8 23.12.13 року рубець на тильній поверхні правої кисті. Зазначене ушкодження спричинено тупим предметом з обмеженою поверхнею контакту, визначити індивідуальні особливості якого за даними медичної документації не є можливим, але, приймаючи до уваги відомі обставини справи, дані медичної документації щодо характеру та розмірів рани, вона могла бути спричинена в строк та при обставинах, викладених у постанові, тобто 26.06.2012 року внаслідок дії гумової кулі (яка може розцінюватися як тупий предмет з обмеженою поверхнею контакту) при пострілі нею з пристрою для відстрілу патронів з гумовими кулями. За критерієм тривалості розладу здоров'я спричинена ОСОБА_8 забійна рана правої кисті з ушкодженням сухожилків м'язів-розгиначів 2-4, відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як для зрощення ушкоджених сухожилків та відновлення порушеної через це функції правої кисті потрібен термін понад 21 день навіть при своєчасному зверненні постраждалого за медичною допомогою. У даному випадку амбулаторне та неодноразове стаціонарне лікування ОСОБА_8 з приводу отриманої ним травми та її наслідків є обґрунтованим та пов'язане із травмою сухожилків м'язів-розгиначів 2-4 пальців. Несвоєчасне звернення ОСОБА_8 за медичною допомогою (травма 26.06.12 р. близько 11 годин, госпіталізація у хірургічне відділення Шполянської ЦРЛ 27.06.12 р. о 15.25) призвело до інфікування поверхневих шарів спричиненої рани правої кисті, і не досягало сухожилків (ушкодження яких виникло саме внаслідок травматичного впливу). У зв'язку з чим вказаний факт (несвоєчасне звернення за медичною допомогою) у даному випадку не вплинув на тривалість розладу здоров'я (яке обумовлено травмою сухожилків), та не враховувався при визначені наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Стаття 84 КПК України регламентує - доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України, докази є належними в разі, коли вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження. А також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, які визнаються, згідно ст. 86 КПК України допустимими, якщо вони отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.
Щодо показань свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , то вказаними свідками нічого не відомо щодо механізму нанесення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_8 , тому їхні показання суд не бере до уваги щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, обвинуваченим ОСОБА_7 .
Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ст. 122 ч. 1 КК України як умисне заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості, тобто умисне заподіяння тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, оскільки:
· відповідно до показів, даних в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_8 ;
· відповідно до показів свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 про отримання потерпілим ОСОБА_8 тілесного ушкодження середньої тяжкості у вигляді забійної рани правої кисті з ушкодженням сухожилків м'язів-розгиначів 2-4 пальців;
· відповідно до висновку експерта комісійної судово - медичної експертизи № 118/к від 14.01.2014 року встановлено, що при вивчені наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_8 , 1965 р.н., встановлено, що у нього мало місце тілесне ушкодження у вигляді забійної рани на тильній поверхні правої кисті з ушкодженням сухожилків м'язів-розгиначів 2-4 пальців, та розвитком у післятравматичному періоді невропатії кінцевих гілок серединного нерва справа й контрактури пальців правої кисті.
Покази свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_21 , які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, є послідовними, не мають протиріч по обставинах дослідженого кримінального правопорушення, ці покази об'єктивно співпадають по хронології події кримінального правопорушення, тому суд вважає їх достовірними і кладе в основу вироку.
За таких підстав, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, яке відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку в їх сукупності.
Крім цього, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: 26.06.2012 року близько 11 год. ОСОБА_7 , який являється приватним підприємцем, перебував на території Кагарлицького міського ринку, що в АДРЕСА_3 , та знаходився біля місця розташування своїх двох хлібних торгівельних кіосків, в цей час його покликав до себе ОСОБА_8 , який стояв спільно з приватним підприємцем ОСОБА_11 та розмовляли між собою. Коли ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_8 , між ними на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, із-за місця розміщення торгівельних кіосків ОСОБА_11 , виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_7 знаходячись у громадському місці на території ринку, оскільки на той час ринок працював та торгівельні кіоски громадян здійснювали торгівельну діяльність, з метою уникнення побиття, підійшов до свого автомобіля, який знаходився на стоянці поблизу лабораторії ринку і місця бійки, та діючи з особливою зухвалістю, ігноруючи загально прийняті норми поведінки, що виразилися агресивній поведінці та гучній розмові із застосуванням нецензурної лайки, грубо порушуючи громадський порядок та заважаючи спокійному здійсненні торгівельної діяльності продавців та покупців, взяв пристрій для відстрілу патронів гумовими кулями марки ПМР калібру 9 мм. серії НОМЕР_1 , зареєстрований в дозвільній системі ГУМВС України в Київській області на його ім'я за номером дозволу № НОМЕР_2 від 29.04.2011 року, що був споряджений патронами гумовою кулею, та підійшовши до ОСОБА_8 з відстані близько 1,5 метри, умисно натиснув на спусковий гачок вказаного пристрою та здійснив постріл в праву руку ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді забійного характеру рани тильної поверхні правої кисті, яка супроводжувалася ушкодженням сухожилків м'язів-розгиначів 2-4-го пальців правої кисті, яка згідно висновку судово-медичної експертизи № 12 від 11.04.2013 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, які призводять до короткочасного розладу здоров'я, так як вона не становила небезпеки для життя потерпілого, тобто він обвинувачується у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинені із застосуванням предмета спеціально пристосованого для спричинення тілесних ушкоджень. Проте, суд приходить до висновку про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України з наступних підстав.
Хуліганство є одним із найпоширеніших правопорушень, спрямованих проти громадського порядку. Особа, яка вчинила хуліганство, посягає на суспільні відносини, що забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті та побуті, часто завдає шкоди особистим інтересам людей, їхньому здоров'ю, власності, навколишньому середовищу тощо.
Кримінально караним хуліганством визнається таке умисне грубе порушення громадського порядку, яке вчинене з мотивів явної неповаги до суспільства і супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Основним безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.
Хуліганські дії можуть бути вчинені в будь-якому місці. Найчастіше це відбувається на вулицях, у парках, у місцях проведення публічних заходів й інших громадських місцях. Але наявність у діях особи ознаки хуліганства законом не пов'язано з його вчиненням лише в громадських місцях. Вважається, що громадський порядок може бути порушений в окремій квартирі чи кімнаті, в безлюдному місці, у будь-який час доби, за відсутності сторонніх осіб, тобто в присутності лише потерпілого.
Мотивом грубого порушення громадського порядку є явна неповага до суспільства. При цьому явною (очевидною як для винної особи, так і для потерпілих чи оточуючих) неповагою до суспільства вважається прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Відсутність у діях винної особи прояву явної неповаги до суспільства виключає визнання злочину хуліганством.
Обов'язковою ознакою хуліганства є вчинення таких умисних дій, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Оскільки особлива зухвалість чи винятковий цинізм дій винного є ознаками хуліганства, то в мотивувальній частині вироку суд має вказати, в яких діях винної особи чи їх наслідках виразилися зазначені ознаки злочину.
Згідно протоколу про прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення вбачається, що 26.06.2012 року в період часу з 11 год. 20 хв. до 12 год. 00 хв. під час перебування на території Кагарлицького ринку ОСОБА_7 почав висловлювати погрози та наніс ОСОБА_8 тілесні ушкодження правої руки. Окрім того, ОСОБА_8 було зазначено, що він досить давно має неприязні відносини з ОСОБА_33 .
Дана заява, з урахуванням стану ОСОБА_8 , зважаючи на те, що мова йде про фундаментальні цінності та особисте життя по захисту прав заявника, складена з його слів працівником міліції та підписана ним.
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та ОСОБА_27 про те, що між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7 відбувала сварка та бійка.
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_11 обвинувачений ОСОБА_7 пристрієм для відстрілу патронів гумовими кулями наніс потерпілому ОСОБА_8 забійну рану правої кисті.
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_25 потерпілий ОСОБА_8 мав тілесне ушкодження правої кисті.
З усього вище викладеного, суд, оцінюючи зібрані у справі докази обвинувачення ОСОБА_7 у хуліганстві, враховує такі важливі обставини, як те, що суб'єктивна сторона хуліганства характеризується навмисною формою вини і мотивом явної неповаги до суспільства. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 прийшов до Кагарлицького ринку об 11 год. 20 хв. з метою з'ясування особистих стосунків. Сам факт навмисного заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 на території ринку у її період роботи не свідчить про наявність у ОСОБА_7 наміру вчинити хуліганство.
Однією з кваліфікуючих ознак ст.. 296 ч. 4 КК України є вчинення хуліганства із застосуванням предмета спеціально пристосованого для спричинення тілесних ушкоджень. Спеціально пристосованими для заподіяння тілесних ушкоджень належать такі предмети, які можуть бути знаряддям цього злочину і були для таких цілей пристосовані як завчасно, так і в ході хуліганських дій (розбиті спеціально пляшка, віконне або дверне скло, зламаний більярдний кий тощо); за їх допомогою було заподіяно тілесне ушкодження потерпілому або мало місце реальне намагання його заподіяти. Предмети, спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, набувають такої специфічної якості в разі їх виготовлення, повної або часткової зміни форми (заточене лезо викрутки), тобто предмет виготовляється чи пристосовується для зазначеної мети як у цілому, так і в будь-якій його частині. Головне, що після таких дій предмет набуває реальних властивостей, зручності та придатності для заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.
Обвинуваченим ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 було нанесено тілесні ушкодження пристрієм для відстрілу патронів гумовими кулями марки ПМР калібру 9 мм серії НОМЕР_1 , що зареєстрований у дозвільній системі ГУ МВС України в Київській області на його ім'я за номером дозволу № НОМЕР_2 від 29.04.2011 року, що був споряджений патронами з гумовою кулею, проте вказаний пристрій не може бути предметом спеціально пристосованого для спричинення тілесних ушкоджень. Окрім того, вказана кваліфікація повинна бути доведеною про наявність у винного мети підготовки такого предмета для нанесення тілесних ушкоджень. Проте, матеріали кримінального провадження, які були дослідженні в судовому засіданні, таких даних не містяться.
П. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» надано роз'яснення, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчиненні винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязненими стосунками, неправильними діями потерпілих, тощо слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднанні з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення , вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 368 КПК України суд при ухваленні вироку повинен вирішити питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи містить це діяння склад кримінального правопорушення, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
За приписами ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 даного закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
Узагальнюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що належні докази вини обвинуваченого ОСОБА_7 в матеріалах кримінальної справи відсутні і не здобуті під час судового слідства.
Суд, відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України, а саме: хуліганства, об'єктивна сторона якого передбачає грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувало, і особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Оскільки дії ОСОБА_7 ніяк не можна розцінювати як такі, що грубо порушують громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливо - зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України „ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".
Згідно паспорту серії НОМЕР_4 , виданого 25 грудня 2012 року обвинувачений ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Переселення Кагарлицького району Київської області, відповідно, на момент вчинення злочину був повнолітнім та є громадянином України.
Згідно характеристики № 02-31/114 від 17 березня 2014 року, виданою виконавчим комітетом Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області вбачається, що ОСОБА_7 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . За час проживання в селі зарекомендував себе з позитивної сторони. Алкогольними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує.
Згідно вимоги про судимість № 3310 від 21 травня 2013 станом на 21.05.2013 року ОСОБА_7 рахується як такий, що раніше не судимий.
Згідно довідки поліклініки Кагарлицької центральної районної лікарні № 69 обвинувачений ОСОБА_7 за наркологічною допомогою не звертався і на обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває.
Згідно довідки поліклініки Кагарлицької центральної районної лікарні № 49 обвинувачений ОСОБА_7 за психіатричною допомогою не звертався та на обліку в лікаря - психіатра не перебуває.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у відповідності зі ст. 65 КК України (в редакції 2001 року), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_7 скоїв злочин середньої тяжкості, характеризується позитивно.
Обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 згідно ст. 66 КК України (в редакції 2001 року), суд не вбачає.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно ст. 67 КК України (в редакції 2001 року), суд не вбачає.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, зокрема, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину і вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.122 КК України у вигляді обмеження волі, тобто покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і, вважаючи можливим, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому вважає за доцільне в силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 3, 4 ст. 76 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні заявили письмове клопотання про звільнення ОСОБА_7 від відбуття покарання на підставі п. «е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», так як є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території посиленого радіоекологічного контролю, 4 категорії.
Прокурор в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення клопотання обвинуваченого та захисника про застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію в 2014 році» по ч. 1 ст. 122 КК України.
Відповідно до п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року та із змінами, внесеними згідно із Законом № 1246-VII від 06.05.2014 р., підпадають звільненню від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України підлягають особи, які учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.
Як вбачається з матеріалів справи обвинувачений ОСОБА_7 має посвідчений, відповідно до якого є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території посиленого радіоекологічного контролю, 4 категорії, вчинив умисний злочин середньої тяжкості, а тому суд не вбачає перешкод для звільнення обвинуваченого від відбуття призначеного покарання на підставі ст.. ст.. 1 п. «е», 9, 10 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року та із змінами, внесеними згідно із Законом № 1246-VII від 06.05.2014 р.
Щодо вирішення цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди,, то позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди, суд відповідно до вимог ст.. 23 ЦК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який є злочином середньої тяжкості, ступінь тяжкості спричиненого потерпілому тілесного ушкодження та його наслідки, характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, матеріальне становище обвинуваченого, з урахуванням інших обставин, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Окрім того, суд враховує душевні, психічні та моральні страждання, які спричинені потерпілому ОСОБА_8 злочином, тяжкість вимушених змін, врахувавши обсяг пережитих моральних страждань, внаслідок пережитого фізичного болю та порушення його звичного укладу життя і оцінюючи дослідженні у судовому засіданні обставини приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 10 000 грн. В решті позову щодо моральної шкоди необхідно відмовити.
Крім того, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача сума витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн., що була надана потерпілому з боку його представника, що підтверджується відповідним договором про надання правової допомоги, копією свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю та квитанцією серії АКАА № 735105 від 27.08.2013 р. на суму 3000 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 489 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат за проведення балістичної експертизи.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Речові докази по кримінальному провадженню: (т. 1 а.с. 119) - пристрій для відстрілу патронів гумовими кулями марки ПМР калібру 9 мм, серії НОМЕР_1 та магазин з 7 набоями спорядженими гумовою кулею, що знаходиться в поліетиленовому пакеті НДЕКЦ № 0217423, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області - конфіскувати в дохід держави; гумова куля в поліетиленовому пакеті НДЕКЦ № 1025662 та дозвіл № НОМЕР_2 від 29.04.2011 року на ім'я ОСОБА_7 на право зберігання та використання пристрію для відстрілу патронів гумовими кулями марки ПМР калібру 9 мм серії НОМЕР_1 , які передані до кімнати речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області - знищити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376 КПК України (в редакції 2012 року), ст. ст. 1 п. «е», 9, 10 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року із змінами від 06.05.2014 року, суд, -
ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України і виправдати його в зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_7 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_7 покласти наступні обов'язки:
· повідомляти в органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання ;
· періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.
На підставі п. «е» ст.1, ст. 9, 10 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року та із змінами, внесеними згідно із Законом № 1246-VII від 06.05.2014 р. звільнити ОСОБА_7 від відбуття призначеного покарання.
Речові докази по кримінальному провадженню: (т. 1 а.с. 119) - пристрій для відстрілу патронів гумовими кулями марки ПМР калібру 9 мм, серії НОМЕР_1 та магазин з 7 набоями спорядженими гумовою кулею, що знаходиться в поліетиленовому пакеті НДЕКЦ № 0217423, які передані на зберігання до кімнати речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області - конфіскувати в дохід держави; гумова куля в поліетиленовому пакеті НДЕКЦ № 1025662 та дозвіл № НОМЕР_2 від 29.04.2011 року на ім'я ОСОБА_7 на право зберігання та використання пристрію для відстрілу патронів гумовими кулями марки ПМР калібру 9 мм серії НОМЕР_1 , які передані до кімнати речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області - знищити.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 10 000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди та 3000 грн.. 00 коп. у відшкодування витрати на правову допомогу, а всього 13 000 (тринадцять тисяч) грн.. 00 коп. В решті позовних вимогах ОСОБА_8 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат за проведення балістичної експертизи
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1