262/2881/14-а
2-а/262/113/2014
28.05.2014 року Пролетарський районний суд міста Донецька у складі: головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі - Ситнюк Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
28.04.2014 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв*язку з чим перебуває на обліку у відповідача, як особа застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та отримує грошову допомогу як застрахована особа у розмірі 130.00грн., виплату якої здійснює відповідач. Із розміром призначеної допомоги позивачка не погодилась, вважає її незаконною. З цього приводу позивач зверталась до відповідача із заявою про перерахунок допомоги, однак отримала необґрунтовану відмову в перерахунку в формі листа № И128-5.1-6.2 від 11.04.2014 року. На підставі викладеного просила позов задовольнити, визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку рад та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на період з 28.10.2013 року по 28.03.2014 року , з урахуванням фактичних виплачених сум, та відшкодувати на користь позивача витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - УПСЗН Пролетарського району м. Донецька - до судового засідання не прибув, надіславши до суду письмові заперечення, згідно яких просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, з"ясувавши позицію відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2, матір'ю у свідоцтві про народження якого записана позивачка ОСОБА_1 (а.с. 7). Згідно заперечень, які надав представник відповідача, та копій довідок від 01 квітня 2014 року, ОСОБА_1 знаходилась на обліку та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (застрахована) за період з 20.05.2011 року по 28.03.2014 року в розмірі 130,00 грн. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводилась в розмірах, встановлених чинним законодавством (а.с. 9,10,11).
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-III) "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статей 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо виплати допомоги на дитину з 2013 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд приходить до висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2811-ХII), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за період з 28.10.2013 року, по 28.03.2014, з урахуванням проведених виплат, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі положень ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), оскільки відповідач відноситься до органів місцевого самоврядування на підставі положень ст.ст. 11, 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому з місцевого бюджету Пролетарського району на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 73, 08 грн. (а..с.1)
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про допомогу сім'ям з дітьми", Законами України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та "Про Державний бюджет України на 2013 рік", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року № 10-рп, постановою Верховного Суду України від 25.12.2012р. у справі № 21-410а12, ст.ст. 11, 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 9, 10, 11, 69, 94, 128, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради, про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради по виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж це встановлено діючим законодавством, за період з 28.10.2013 року по 28.03.2014 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною за рахунок Державного бюджету відповідно до положення ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років за період з 28.10.2013 року по 28.03.2014 року, урахуванням проведених виплат.
Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського району м. Донецька на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 73,08 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд міста Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя: Ю.О. Пивоварова