28 травня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Бреславського О. Г.
суддів: Половінкіної Н.Ю., Савчук М.В.
секретаря: Скрипник С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Центр» про стягнення коштів за нікчемним правочином, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2014 року,-
У березні 2013 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Кредо-Центр» про стягнення коштів за нікчемним правочином в порядку Закону України «Про захист прав споживачів». Посилалась на те, що 29 жовтня 2012 року та 02 грудня 2013 року між нею та ТзОВ «Кредо-Центр» укладено договори №003451 та №131515, предметом яких є надання учаснику системи послуг, спрямованих на отримання коштів. На виконання умов договору нею було сплачено внески у розмірах передбачених додатками до договорів №1 та №2. Вказувала, що зазначені договори є нікчемними у зв'язку з тим, що вводять споживача в оману, шляхом утворення, експлуатації та сприянню пірамідальних схем, а тому просила стягнути з відповідача на її користь кошти сплачені на виконання умов договорів у сумі 2077,00 грн.
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 просить скасувати рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2014 року на ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вважає вказане рішення незаконним, таким що ухвалено без повного та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення до справи та з
№22ц/794/884/14 Головуючий в І інстанції Телешман О.В.
категорія 57 Доповідач Бреславський О.Г.
порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем обставин, зазначених у позовній заяві, а саме ведення нечесної підприємницької діяльності, створення «пірамідальних схем» ТзОВ «Кредо-Центр».
Колегія апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони підтверджується наявними у справі доказами та ґрунтуються на нормах матеріального права.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п.7 ч.3 ст.19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».
Аналіз п.7 ч. 3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.
Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.
Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.
Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2012 року та 02 грудня 2013 року ОСОБА_1 уклала із ТзОВ «Кредо-Центр» договір №003451, з додатками №1 та 2, та договір №131515 з додатками №1 та №2 предметом яких є надання послуг, на придбання товару в групі таких же учасників, а саме: об'єктів нерухомості за ціною 50000 грн. та 30000 грн. відповідно. На виконання умов договорів 19 листопада 2011 року та 05 грудня 2013 року позивачкою було сплачено грошові кошти в загальній сумі 2077 грн., що підтверджується копіями договорів та додатками №1,2 до них, квитанціями про сплату разових платежів (а.с.16,17).
Оспорювані позивачем договори укладені в рамках створеної відповідачем системи продажу товарів, яка полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар та які стають учасниками системи.
Системою встановлені відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників товару шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років.
Відповідач надає учасникам послуги, що направлені на придбання товарів та полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів, та інших послуг, передбачених договором.
Після формування групи учасників залучення інших учасників (споживачів) не відбувається.
Тобто, кінцевим результатом укладених угод з учасником певної групи є отримання товару всіма учасниками, за умов дотримання ними встановлених договором умов. Споживач сплачує саме за одержання послуги, яка споживається в процесі її виконання.
Право на отримання товару надається за механізмами, передбаченими угодою та відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.
Відповідач отримує оплату саме за рахунок продажу продукції - надання послуг, а не за рахунок залучення інших споживачів.
Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».
Відповідно до ч.5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-ІV «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п.111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Як вбачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття «пірамідальна схема» та «придбання товарів у групах». Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.
Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності «пірамідальної схеми» згідно з п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.
Отже, якщо укладений сторонами правочин передбачає одержання споживачем необхідного йому товару, визначає умови (схему фінансування тощо), за яких такий товар може бути одержаний (у тому числі закріплює відповідні права та обов'язки сторін), то до такого правочину не може бути застосовано визначення «пірамідальної схеми».
Зазначена правова позиція, яка викладена Верховним Судом України у постанові від 11 вересня 2013 року у справі № 6-40цс 13, є обов'язковою для всіх судів України (ч.1 ст.360-7 ЦПК України).
Наведене дозволяє визнати, що висновок суду першої інстанції відповідає вимогам законодавства.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: