Справа № 22-ц/793/1488/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 23 Синецька Л. А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко Н. І.
28 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОхріменко Н. І.
суддівЗахарова А. Ф. , Качан О. В.
при секретаріАнкудінову О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" про розірвання договору оренди земельної ділянки,-
11 березня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до СТОВ "Канівці" про розірвання договору оренди земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 01 липня 2007 року сторони уклали договір оренди земельної ділянки площею 3,10 га терміном на 10 років, зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок у районному відділі Черкаської регіональної філії Центру ДЗК 02 липня 2007 року за №040779700307.
Відповідно до п.11 договору відповідач зобов'язався щорічно виплачувати орендну плату орендодавцю у строк до 1 лютого року, наступного за звітним.
Мотивуючи тим, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасної сплати орендної плати, яка взагалі не виплачувалась, термін сплати минув 01 лютого 2014 року, відповідач не реагує на клопотання щодо виплати орендної плати, позивач просить суд припинити дію договору оренди землі, укладеного ним та СТОВ «Канівці».
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, ухвалення з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, з порушенням судом та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2014 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем не доведено вимогу щодо невиконання відповідачем своїх обов'язків та порушеного в зв'язку з цим права позивачки.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,10 га в адмінмежах Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серїі ІІІ ЧР №019709 від 28 серпня 2002 року (а.с.6).
01 липня 2007 року ОСОБА_6 та СТОВ «Канівці» уклали договір оренди вказаної земельної ділянки грошовою оцінкою 49020 грн. терміном на 10 років (а.с.3-4). Договір пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.ст.21, 22 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Сторони передбачили поєднання різних форм орендної плати - грошової, натуральної та відробіткової (надання послуг орендодавцю). Відповідно до п.п. 9, 11 договору за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату в розмірі 1,5 % грошової оцінки земельної ділянки в строк до 01 лютого року, наступного за звітним. При цьому своєчасне внесення орендної плати є обов'язком орендаря (п. 28). Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (п. 38).
Додаткові угоди щодо зміни умов договору між сторонами не укладались, позивач письмово не ставив питання про збільшення розміру орендної плати.
Звертаючись до суду з позовом позивач вказував, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасної сплати орендної плати, яка взагалі не виплачувалась, термін сплати минув 01 лютого 2014 року, а відповідач не реагує на клопотання щодо виплати орендної плати, тому позивач просив суд припинити дію договору оренди землі, укладеного між ним та СТОВ «Канівці».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, встановлено, що відповідачем умов договору оренди землі не було порушено, тому і підстав для задоволення позову суд не вбачав.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Згідно ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 21 Закону розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Отже, розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити чинному на час укладення договору законодавству.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що належна позивачу земельна ділянка на належних правових підставах відповідно до умов договору оренди землі перебуває в користуванні відповідача, позивачем не надано доказів, в чому виявилось порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та не доведено обґрунтованість своїх вимог щодо несплати орендної плати, внаслідок чого, на його думку, утворилась заборгованість і були порушені умови, укладеного між сторонами договору оренди землі.
Крім того, відповідно до довідки №347 від 16 квітня 2014 року (а.с. 25), відповідач провів повний розрахунок з позивачем по орендній платі у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства і в зв'язку з цим повне виконання взятих на себе зобов'язань за умовами договору оренди, що виключає будь-які порушення відповідача по відношенню до охоронюваних законом прав позивача.
Така ж правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 146цс12, в якій зазначено, що за змістом ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно ч. 3 ст. 15 Закону істотною умовою договору є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно із п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
За змістом зазначених норм договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору в цій частині не є підставою для його розірвання.
Аналіз вказаних норм підтверджує те, що суд першої інстанції правильно встановив відсутність систематичного невиконання обов'язків відповідача щодо сплати орендної плати за землю згідно умов договору оренди, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сторонами також не було доведено факту систематичної невиплати орендної плати позивачу, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди землі з вищевказаних підстав.
Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.
Враховуючи те, що посилання апелянта в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної заяви, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" про розірвання договору оренди земельної ділянки - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий :
Судді :