Справа № 22-ц/793/957/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 46 Колода Л. Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко Н. І.
14 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОхріменко Н. І.
суддівЗахарова А. Ф. , Качан О. В.
при секретаріПосипайко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про визначення порядку користування квартирою, поділ спільного майна подружжя, витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на майно,-
02 грудня 2013 року ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про визначення порядку користування квартирою, поділ майна подружжя, усунення перешкод в користуванні квартирою та зобов'язання припинити дії, що порушують право на проживання в квартирі. Ухвалою суду від 11 лютого 2014 року позов в частині усунення перешкод в користуванні квартирою та зобов'язання припинити дії, що порушують право на проживання в квартирі - залишено без розгляду.
Свої вимоги мотивувала тим, що сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ватутінського міського управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №69. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивач ОСОБА_8 та малолітня ОСОБА_9 з 18.04.2013 року перебувають на утриманні батьків позивача та проживають в батьківській садибі АДРЕСА_2, Катеринопільського району, Черкаської області. Відповідач до дружини та малолітньої доньки не приїжджає, допомоги не надає. Ця обставина підтверджується актом депутата Єрківської селищної ради від 26.04.2013 року і рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27.09.2013 року в цивільній справі №698/491/13-ц (ч.3 ст.61 ЦПК України), яким з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_9 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30,0 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.06.2013 року і до повноліття дитини.
За час шлюбу сторони придбали майно: по договору купівлі-продажу від 13.06.2012 року, реєстр №1890 квартиру АДРЕСА_1, частка кожного з подружжя ?. Загальна площа квартири 44,6 кв.м., житлова - 27,6 кв.м., коридор літ. 1, площею 6,4 кв.м., двох ізольованих кімнат літ.2 і літ.3, площею 17,2 кв.м. і 10,4 кв.м. відповідно, балкону, площею 0,9 кв.м., вихід до якого здійснюється з кімнати літ.2, кухні літ.4, площею 5,9 кв.м., ванної кімнати літ.5 - 2,1 кв.м., туалету літ.6 - 1,1 кв.м, вбудованої шафи літ.7, площею 0,6 кв.м..
Квартира придбана по договору купівлі-продажу квартири від 13.06.2012 року, реєстр №1890, посвідченому приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_10; ( витяг з державного реєстру правочинів від 13.06.2012 року №11442301; витяг про державну реєстрацію прав від 14.06.2012 року №34487109, реєстраційний номер 33629726; дублікат технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1).
Крім цього сторони в період спільного сімейного проживання придбали праску марки V1TEK VT 1209 вартістю 242,12 грн.; ліжко з ДСП, вартістю 1 500 грн. ; пральну машину марки LG-1051, вартістю 3 350 гривень; тарілки 12 штук, вартістю 102 грн., тарілки 12 штук вартістю 114 грн., тарілки 6 штук, вартістю 63 грн., тарілки 2 штуки , вартістю 21 грн., тарілки 2 штуки , вартістю 18 грн.; виделки 12 штук, вартістю 108 грн.; ложки 12 штук , вартістю 108 грн.; ложки чайні 12 штук, вартістю 72 грн.; чашки 6 штук вартістю 72 грн.; рознос , вартістю 12,3 грн.; каструлю , вартістю 45 грн.; каструлю, вартістю 56,8 грн.; рушники 2 штуки на суму 96 грн.; газову плиту марки Indesit k 36660 х, вартістю 3 550 гривень; стіл кухонний та табуретки кухонні 8 штук, загальною вартістю 1 090 грн.; диван «Лілія» , вартістю 2 720 грн.; шафу-купе колір «Яблуня», вартістю 4 120 грн.; мікрохвильову піч марки GAZ LG-1901, вартістю 650 грн. , а всього на суму 18 330 грн. 22 коп.
За твердженням позивача, відповідач без її погодження, замінив замки на вхідних дверях в квартиру, не надає їй ключі від змінених замків, не допускає її і малолітню дочку в квартиру, чим порушує право останніх щодо 1/2 частки даної квартири, а також без погодження із нею, як із співвласником майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснив своє право спільної сумісної власності відносно рухомого майна шляхом його вилучення із квартири та переміщення в невідоме місце.
В квартирі знаходилося придбане 14.11.2008 року майно, що є особистою приватною власністю ОСОБА_8 - багато функціональний пристрій Canon i-sensys MF4018, який ОСОБА_7 також вилучив з квартири і вивіз в невідоме місце та не повернув власниці, чим порушив право власності позивачки. Дана обставина підтверджується гарантійним талоном на багато функціональний пристрій Canon i-sensys MF4018, висновком Придніпровського РВ УМВС від 16.07.2013 року та від 06.11.2013 року.
Сторони не можуть дійти взаємної згоди щодо здійснення права відносно майна, яке належить кожному з них на праві спільної часткової власності, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. ОСОБА_8 вважає, що спір має бути вирішений судом, її право захищене в передбачений законом спосіб шляхом встановлення порядку користування квартирою і поділу майна, що є об'єктом спільної власності подружжя.
На підставі викладеного просить постановити рішення, яким встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_8 та малолітній ОСОБА_9 надати в користування і володіння ізольовану кімнату літ.2, площею 17,2 кв.м. з балконом, площею 0,9 кв.м. ОСОБА_7 надати в користування і володіння в натурі ізольовану кімнату літ. 3, площею 10,4 кв.м. Допоміжні приміщення квартири - коридор літ. 1, площею 6,4 кв.м. , кухню літ.4, площею 5,9 кв.м., ванну кімнату літ.5, площею 2,1 кв.м, туалет літ.6, площею 1,1 кв.м., вбудовану шафу літ.7 , площею 0,6 кв.м. залишити в спільному користуванні. Провести поділ майна, виділивши ОСОБА_7 речі домашнього вжитку, посуд та побутову техніку на загальну суму 18 330 грн. 22 коп. Стягнути із відповідача на користь позивача грошову компенсацію в сумі 9 165 грн. 11 коп. Витребувати у ОСОБА_7 багатофункціональний пристрій марки Canon i-sensys MF4018 і передати його ОСОБА_8 Стягнути з відповідач на користь позивач судові витрати.
Третя особа, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 23.01.2014 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на майно та стягнення. Свої вимоги мотивує тим, що він із позовної заяви поданої ОСОБА_8 виявив, що об'єктом розподілу спільного сумісного майна є шафа - купе «Яблуня» з трьома дзеркалами, яка куплена за договором №0002 від 02 березня 2013 року у ФОП ОСОБА_11 та диван «Лілі я», який куплено за договором ;938 від 02.03.2013 року у ФОП ОСОБА_12 Цього ж дня вищезазначені меблі були передані ОСОБА_7 у безоплатне користування у присутності свідків, про що свідчить копія договору позики.
В зв'язку з цим просить постановити рішення, яким визнати за ним право власності на «Шафу - купе», розміром 2200мм х 600мм х 2440мм з ДСП кольору «Яблуня», система «Срібло», верхня частина шафи у вигляді хвилі, фасад три дзеркала, диван «Лілія» (пружинний блок) з тканини «Ibitsa grey».
Рішенням Придніпровського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено частково.
Проведено поділ спільного майна подружжя, визнано за ОСОБА_7 право власності та виділити йому : праску марки V1TEK VT 1209 вартістю 242,12 грн.; ліжко з ДСП, вартістю 1 500 грн. ; пральну машину марки LG-1051, вартістю 3 350 гривень; тарілки 12 штук , вартістю 102 грн., тарілки 12 штук вартістю 114 грн., тарілки 6 штук, вартістю 63 грн., тарілки 2 штуки , вартістю 21 грн., тарілки 2 штуки , вартістю 18 грн.; виделки 12 штук, вартістю 108 грн.; ложки 12 штук , вартістю 108 грн.; ложки чайні 12 штук, вартістю 72 грн.; чашки 6 штук вартістю 72 грн.; рознос , вартістю 12,3 грн.; каструлю , вартістю 45 грн.; каструлю, вартістю 56,8 грн.; рушники 2 штуки на суму 96 грн.; газову плиту марки Indesit k 36660 х, вартістю 3 550 гривень; стіл кухонний та табуретки кухонні 8 штук, загальною вартістю 1 090 грн.; диван «Лілія» , вартістю 2 720 грн.; шафу-купе колір «Яблуня», вартістю 4 120 грн.; мікрохвильову піч марки GAZ LG-1901, вартістю 650 грн. , а всього на суму 18 330 грн. 22 коп.
В рахунок поділу майна подружжя стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 грошову компенсацію в сумі 9 165,11 грн. та судові витрати в сумі 458 грн. , а всього 9 623 грн. 11 коп.
Зобов'язано ОСОБА_7 повернути ОСОБА_8 в натурі багато функціональний пристрій Canon i-sensys MF4018 .
В частині позову ОСОБА_8 про визначення порядку користування квартирою - відмовлено.
В позові третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на майно - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, вважаючи його таким, що прийняте при неповному з'ясуванню судом обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6, скасувати та постановити в цій частині нове рішення про повне задоволення його позовних вимог.
В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_7, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_8 скасувати, та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_8 також подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість в частині відмови в задоволенні позову в частині встановлення порядку користування і володіння в натурі ізольованими кімнатами, іншими приміщеннями спірної квартири, вважаючи його таким, що прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити дані позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, що з'явились, в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 та відхилення апеляційних скарг ОСОБА_8 та ОСОБА_7 по наступних підставах.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки про поділ спільного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що вказане майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу в рівних частинах, а також суд погодився з вимогами позивача та виділив відповідачу речі в натурі, а позивачу стягнув грошову компенсацію виходячи з того, що з квітня 2013 року позивачка не проживає в квартирі, а відповідач розпорядився речами на власний розсуд.
При цьому суд відмовив позивачці в позові про визначення порядку користування квартирою, оскільки у випадку якщо судом буде визначено запропонований позивачкою порядок користування житловим приміщенням, то права обох власників будуть порушені, поскільки надані їм в користування кімнати не будуть відповідати їх часткам житловому приміщенні.
Відмовляючи в задоволенні вимог третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження даних вимог третьою особою не надано оригіналів письмових доказів, а надані докази викликають сумнів в їх достовірності та наявності.
Однак повністю погодитись з такими висновками районного суду не можна з підстав неповного з'ясування, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосуванню норм матеріального права.
Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 3, 4 ст. 309 ЦПК України колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення з наступних підстав.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що сторони уклали шлюб 17.09.2011 року, про що у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ватутінського міського управління юстиції у Черкаській області складено актовий запис №69. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21.02.2013 року.
Позивач ОСОБА_8 та малолітня ОСОБА_9 з 18.04.2013 року перебувають на утриманні батьків позивача та проживають в батьківській садибі АДРЕСА_2, Катеринопільського району, Черкаської області. Ця обставина підтверджується актом депутата Єрківської селищної ради від 26.04.2013 року. Згідно рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27.09.2013 року в цивільній справі №698/491/13-ц, із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_9 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30,0 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.06.2013 року і до повноліття дитини.
В період спільного сімейного проживання сторони на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.06.2012 року, реєстр №1890, посвідченому приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_10 придбали квартиру АДРЕСА_1, частка кожного з подружжя 1/2 . Загальна площа квартири 44,6 кв.м., житлова - 27,6 кв.м., коридор літ. 1, площею 6,4 кв.м., двох ізольованих кімнат літ.2 і літ.3, площею 17,2 кв.м. і 10,4 кв.м. відповідно , балкону , площею 0,9 кв.м., вихід до якого здійснюється з кімнати літ.2, кухні літ.4, площею 5,9 кв.м., ванної кімнати літ.5 - 2,1 кв.м., туалету літ.6 - 1,1 кв.м, вбудованої шафи літ.7, площею 0,6 кв.м.. Факт належності сторонам квартири також підтверджується витягом з державного реєстру правочинів від 13.06.2012 року №11442301; витягом про державну реєстрацію прав від 14.06.2012 року №34487109, реєстраційний номер 33629726; дублікатом технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1.
Крім цього, сторони в період спільного сімейного проживання придбали праску марки V1TEK VT 1209 вартістю 242,12 грн.; ліжко з ДСП, вартістю 1 500 грн. ; пральну машину марки LG-1051, вартістю 3 350 гривень; тарілки 12 штук , вартістю 102 грн., тарілки 12 штук вартістю 114 грн., тарілки 6 штук, вартістю 63 грн., тарілки 2 штуки , вартістю 21 грн., тарілки 2 штуки , вартістю 18 грн.; виделки 12 штук, вартістю 108 грн.; ложки 12 штук , вартістю 108 грн.; ложки чайні 12 штук, вартістю 72 грн.; чашки 6 штук вартістю 72 грн.; рознос , вартістю 12,3 грн.; каструлю , вартістю 45 грн.; каструлю, вартістю 56,8 грн.; рушники 2 штуки на суму 96 грн.; газову плиту марки Indesit k 36660 х, вартістю 3 550 гривень; стіл кухонний та табуретки кухонні 8 штук, загальною вартістю 1 090 грн.; диван «Лілія» , вартістю 2 720 грн.; шафу-купе колір «Яблуня», вартістю 4 120 грн.; мікрохвильову піч марки GAZ LG-1901, вартістю 650 грн. , а всього на суму 18 330 грн. 22 коп.
Щодо позовних вимог про визначення порядку користування квартирою апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння і користування майном, що є їх спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відомості про те, що позивач звертався до ОСОБА_7 з пропозицією домовитись про порядок користування спірною квартирою відсутні.
Також, матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач порушив право позивачки на володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Отже, у суду не було визначених законодавством підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_8 в цій частині.
Відмовляючи в позові про визначення порядку користування квартирою, суд першої інстанції виходив з того, що запропонований позивачкою порядок користування житловим приміщенням порушить права обох власників житла, що не відповідає їх часткам у житлі.
Така мотивація суду першої інстанції суперечить правовому висновку викладеному в постанові Верховного суду України від 03 квітня 2013 року №6-12цс13, поскільки установлення співвласниками порядку користування квартирою не припиняє права спільної часткової власності, тому що такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_8 про визначення порядку користування квартирою, але з інших підстав.
Стаття 69 Сімейного кодексу України закріпила право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Статті 70 і 71 вказаного Кодексу встановлюють порядок визначення часток майна дружини та чоловіка при поділі майна , способи та порядок його поділу.
При вирішенні питання, щодо поділу майна подружжя, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що надана позивачем частина товарних чеків не містить даних про особу, яка придбала спірне майно, а тому з цих підстав, колегія суддів відмовляє ОСОБА_8 у позові про розподіл наступного майна: тарілок 12 штук , вартістю 102 грн., тарілок 12 штук вартістю 114 грн., тарілок 6 штук, вартістю 63 грн., тарілок 2 штуки , вартістю 21 грн., тарілок 2 штуки , вартістю 18 грн.; виделок 12 штук, вартістю 108 грн.; ложок 12 штук , вартістю 108 грн.; ложок чайних 12 штук, вартістю 72 грн.; чашок 6 штук вартістю 72 грн.; розносу, вартістю 12,3 грн.; каструлі, вартістю 45 грн.; каструлі, вартістю 56,8 грн.; рушників 2 штуки на суму 96 грн.; столу кухонного та табуреток кухоних 8 штук, загальною вартістю 1 090 грн.; мікрохвильової печі марки GAZ LG-1901, вартістю 650 грн. за недоведеністю позовних вимог. ОСОБА_7 наявність у них такого майна заперечує. Позивачка не надала колегії суддів ніяких доказів на підтвердження наявності вказаних речей на період розпаду їх сім'ї
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 є суттєвими і дають підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду.
Доводи інших апеляційних скарг не є суттєвими, носять суб'єктивний характер, були предметом дослідження суду і не дають підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно зі змістом ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_8 - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про визначення порядку користування квартирою, поділ спільного майна подружжя, витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на майно - змінити, скасувавши його в частині поділу спільного майна подружжя, та винести в цій частині нове рішення, яким:
Провести поділ спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_7 право власності та виділити йому: шафу-купе колір «Яблуня», вартістю 4 120 грн.; газову плиту марки Indesit k 36660 х, вартістю 3 550 гривень; пральну машину марки LG-1051, вартістю 3 350 гривень; ліжко з ДСП, вартістю 1 500 грн.; диван «Лілія», вартістю 2 720 грн.; праску марки V1TEK VT 1209 вартістю 242,12 грн., а всього на суму 15 482,12 грн.
В рахунок поділу майна подружжя стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 грошову компенсацію в сумі 7 741,06 грн. та судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп. , а всього 7 970 грн. 46 коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :