Справа № 254/7062/13-ц
Провадження № 2/254/70/2014
іменем України
19 травня 2014 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючий-суддя Богун О.О.
При секретарі Танасюк А.В.
За участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання факту прийняття спадщини та права власності на домоволодіння,
Згідно позову, дідусь позивачів ОСОБА_6 в 1958 році отримав земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку. Після смерті своєї дружини, ОСОБА_7, він одружився з ОСОБА_8. 11.04.1995р. ОСОБА_6 склав заповіт на все своє майно на ім'я ОСОБА_8 ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та не залишила письмового заповіту на своє майно. В домоволодінні був прописаний батько позивачів ОСОБА_9, який після смерті мачухи прийняв спадщину, але оформити документи належним чином у нього не вистачило коштів. 25.11.2004 р. Будьоннівським районним судом м. Донецька було винесено рішення за яким право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_10, а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_11 Рішенням Апеляційного суду м. Донецька від 11.04.2008р. рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька було скасовано.
Позивачі просять визнати факт прийняття ОСОБА_9 спадкового домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_8. Визнати за позивачами право власності на зазначене домоволодіння в порядку спадкування за законом в рівних частках.
У судове засідання позивач ОСОБА_4, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, не з'явився. Надав суду письмову заяву, згідно якої підтвердив вимоги за позовною заявою та фактичні обставини на яких вони ґрунтуються та просив справу розглядати в присутності свого представника ОСОБА_12
Представник позивача ОСОБА_12 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що зазначене домоволодіння належить родині ОСОБА_1, а ОСОБА_8 заволоділи їм незаконно.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити. Також зазначив, що у сім'ї ОСОБА_8 немає ніяких правових підстав на володіння житловим будинком по АДРЕСА_1, тобто єдиними спадкоємцями будинку є сім'я ОСОБА_1.
Відповідач ОСОБА_13 належним чином та завчасно сповіщена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась. Надала суду письмову заяву, згідно якої просила розглядати справу без її участі за участі її представника ОСОБА_3 проти позовних вимог заперечила в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки ОСОБА_9 не є спадкоємцем ОСОБА_8, за життя він на спадщину не претендував і відмовився від неї, спадкоємцем першої черги після померлої є її рідна донька - ОСОБА_14.
На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:
Згідно довідки Донецького міського відділу РАЦС від 06 червня 2005 року відділом РАЦС Ворошиловського району м. Донецька 9 липня 1950 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, актовий запис № 720.
Згідно довідки Донецького міського відділу РАЦС від 01 червня 2005 року ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_7, актовий запис за № 1367 від 20 серпня 1950 року, батьками його зазначені: ОСОБА_6 і ОСОБА_7
Із свідоцтв про народження позивачів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, вбачається, що їх батьком є ОСОБА_9
Згідно наданої інформації КП «БТІ м. Донецька» від 25 грудня 2006 року за № 3388 право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано (раніше було зареєстровано):
- 06 лютого 1962 року за ОСОБА_6 на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Першою донецькою державною нотаріальною конторою, реєстровий № 1-23352 від 26 грудня 1958 року;
- 04 листопада 1995 року за ОСОБА_8 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом вданого Дев'ятою донецькою державною нотаріальною конторою, реєстровий № 1-3628 від 03 листопада 1995 року;
- 30 березня 2005 року за ОСОБА_14 на підставі рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2004 року;
- 12 квітня 2005 року за ОСОБА_15 на підставі Договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_16 за реєстровим № 6209 від 11 квітня 2005 року.
Згідно довідки про реєстрацію права власності від 19 лютого 2014 року ОСОБА_15 є власницею жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1.
З довідки відділу РАЦС Пролетарського РУЮ м. Донецька від 07 вересня 2008 року вбачається, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, актовий запис № 1618 від ІНФОРМАЦІЯ_5.
Заповітом від 28 січня 1993 року реєстровий № 1-536, посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_17, ОСОБА_6 заповів жилий будинок АДРЕСА_1 своєму синові ОСОБА_18.
Згідно довідки відділу РАЦС Будьоннівського РУЮ м. Донецька від 06 липня 2005 року - 29 березня 1995 року зареєстровано одруження ОСОБА_6 і ОСОБА_8, актовий запис № 123.
Заповітом від 11 квітня 1995 року, реєстровий № 1289, посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_17, ОСОБА_6 скасував попередній заповіт від 28 січня 1993 року за реєстровим № 1-536, і заповів все належне йому майно, в тому числі житловий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_1 своїй дружині ОСОБА_8
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, про що відділом РАЦС Будьоннівського РУЮ у м. Донецьку в Книзі реєстрації смертей 03 травня 1995 року зроблено відповідний актовий запис за № 512.
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 листопада 1995 року, виданого Дев'ятою донецькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_8 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 житловийбудинок АДРЕСА_1.
З довідки Адресно-довідкового бюро від 15 лютого 2005 року вбачається, що ОСОБА_9 20 травня 1997 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.
Згідно копії Запису акта про смерть № 221 від ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, яка мешкала за адресою АДРЕСА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 02 листопада 2012 року інформація про заповіти, спадкові договори, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 в реєстрі відсутні.
Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2004 року, яке в подальшому скасовано ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2008 року, було задоволено позов ОСОБА_14 до виконавчого комітету Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, і визнано за нею право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1. Ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 13 грудня 2010 року позов ОСОБА_14 до виконавчого комітету Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про поновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності залишено без розгляду.
Згідно Свідоцтва про смерть ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, про що відділом РАЦС Будьоннівського РУЮ м. Донецька зроблено запис за № 1300.
Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру заповітів від 11 лютого 2014 року відомості про заповіти ОСОБА_9 відсутні.
Згідно Договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_16, реєстровий № 6209, ОСОБА_15 придбала житловий будинок АДРЕСА_1 у ОСОБА_14.
Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 22 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08 липня 2010 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_15, Дев'ятої донецької державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_18 про визнання заповіту недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину, усунення від спадщини, встановлення факту прийняття спадщини - відмовлено.
Рішенням Будьонінвського районного суду м. Донецька від 06 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 серпня 2012 року у позовних вимогах ОСОБА_4, ОСОБА_1 до РІК Будьоннівського району м. Донецька про визнання права власності на спірне домоволодіння АДРЕСА_1 - відмовлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням Будьоннівського районного суду міста Донецька від 22 березня 2010 року було встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_7 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_5, на прийняття якої спадкоємцями першої черги були її чоловік ОСОБА_6 та діти ОСОБА_9 та ОСОБА_18, але спадщину за законом на її частку майна прийняв лише її чоловік ОСОБА_6, який на день смерті був зареєстрований у спірному будинку і фактично проживав в ньому, а ОСОБА_9 та ОСОБА_18 вважаються такими, що не прийняли спадщину після смерті своєї матері, оскільки не вчинили жодної дії, передбаченою статтею 549 ЦК України ( в редакції 1963 року), який діяв на час виникнення правовідносин. Цим же рішенням встановлено, що ОСОБА_8 на законних підставах набула права власності на будинок АДРЕСА_1.
Тому доводи позивачів про те, що їх батько ОСОБА_9 прийняв у спадщину частку спірного домоволодіння після смерті своєї матері ОСОБА_7 і ОСОБА_8 оформила Свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 з порушенням встановленого законом порядку є безпідставними.
Також посилання позивачів на те, що їх батько ОСОБА_9 є спадкоємцем на спірний будинок після смерті ОСОБА_8, оскільки за її життя він доглядав за її господарством, яке знаходилось в будинку, був зареєстрований в будинку, тобто проживав з нею однією сім'єю, а також до своєї смерті, понад шість з половиною років, проживав в АДРЕСА_1 є безпідставними виходячи з наступного.
Цивільним кодексом 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин щодо спадкування після смерті ОСОБА_8, було передбачено що спадкоємцями першої черги за законом є діти (в тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого, дитина померлого, яка народилася після його смерті (ст.. 529 ЦК України), у другу чергу спадкують брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (ст.. 530 ЦК України), а також відповідно до ст.. 531 ЦК України до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.
Оскільки на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 батько позивачів ОСОБА_9 не був спадкоємцем за законом першої або другої черги відповідно до ЦК України 1963 року, позивачами не доведено, що він був непрацездатний та знаходився на утриманні померлої, проживання однією сім'єю із спадкодавцем не було підставою для спадкування за законом, то ОСОБА_9 не є таким, що успадкував після смерті ОСОБА_8 спірне домоволодіння.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_9 не успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_7 та смерті ОСОБА_8 спірне домоволодіння АДРЕСА_1, то у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є спадкоємцями домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, їх позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 529, 530, 531 ЦК України (в редакції 1963 року) та керуючись ст.ст. 60, 61, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння - відмовити в повному обсязі.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий: