Справа № 726/281/14-ц
Провадження №2/726/174/14
Категорія 36
08.05.2014 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Байцар Л. В., при секретарі Житарь С.А., представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовною заявою ОСОБА_6 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про надання додаткового строку на прийняття спадщини, -
Позивачка ОСОБА_6 звернулася до суду з позовною заявою до Чернівецької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про надання додаткового строку на прийняття спадщини.
В позові посилається на те, що її батько ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Вказує на те, що її дівоче прізвище «ОСОБА_6» змінене на «ОСОБА_6» внаслідок укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Після смерті її батька відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, прийняли її матір ОСОБА_12, як дружина спадкодавця, її сестра ОСОБА_13 (донька спадкодавця), її брат ОСОБА_14 (син спадкодавця) та вона - ОСОБА_6 (донька спадкоємця), оскільки вони на день смерті були постійно зареєстровані та проживали разом із спадкодавцем і фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
Крім цього, в позові посилається на те, що 09.12.2001року помирає матір позивачки ОСОБА_12, що підтверджується свідоцтвом про смерть. У порядку тієї ж ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР спадкоємцями її 5/8 частки є її сестра ОСОБА_13 (донька спадкодавця), а також її брат ОСОБА_14 (син спадкодавця). Враховуючи те, що відповідно до довідки КЖРЕП № 15 № 973 від 07.03.2013 року, позивачка не була зареєстрована і не проживала разом із спадкодавцем, оскільки виписана 09.09.1988 року, остання є такою що не прийняла спадщину в порядку фактичного вступу у володіння майном. Натомість, подати в шестимісячний строк до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини вона не могла з об'єктивних причин. Так, вона важко хворіла і неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні, а згодом була вимушена виїхати за кордон в Італію, що підтверджується відміткою в закордонному паспорті.
Вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помирає її брат ОСОБА_14, що підтверджується свідоцтвом про смерть. В спадкодавця є доньки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та дружина ОСОБА_9 (спадкоємці першої черги), однак вони із спадкодавцем не проживали та не подали заяви про прийняття спадщини по цей час.
Крім цього, посилається на те, що враховуючи черговість спадкоємців, визначену ст. 1262 ЦК України, спадкоємцями другої черги є рідня брати та сестри спадкодавця, в цьому випадку сестра позивачки ОСОБА_13, яка на день смерті проживала із спадкодавцем, та вона - ОСОБА_6 також його рідна сестра. Однак, враховуючи те, що з 16.02.2005 року по 12.01.2007 року вона постійно перебувала в Італії, що підтверджується відмітками митниці перетину кордону, вона з об'єктивних причин не могла подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини в шестимісячний строк, визначений ст. 1270 ЦК України.
Також вказує на те, що єдина, крім неї, спадкоємиця після смерті брата ОСОБА_14 - її сестра ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, а тому інших спадкоємців часток її матері та брата немає.
Крім цього в позові вказує на те, що фактично прибувши на територію України в лютому 2014 року, вона звернулась до Другої державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті її матері ОСОБА_12, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, та після смерті її рідного брата ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 нотаріусом було надано постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.02.2014 року та 14.02.2014 року, у зв'язку із тим, що вона не подала до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк і відповідно до ст. 1270 ЦК України пропустила строк для прийняття спадщини, не надала доказів про постійне проживання із спадкодавцями на час відкриття спадщини і згідно ст. 1272 ЦК України та вважається такою, що не прийнята спадщину.
Просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, та після смерті рідного брата ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та надали пояснення аналогічні позовним вимогам, просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та його представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, вважають його не обґрунтованим, просять суд відмовити в позові за безпідставністю.
Відповідачка ОСОБА_10 в судовому засіданні позов не визнала, просить суд відмовити в позові за безпідставністю.
Представник Чернівецької міської ради в судове засідання не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, вирішення справи поклали на розсуд суду.
Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судове засідання не з»явилися, належним чином повідомлені про розгляд справи.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, оглянувши в судовому засіданні копії спадкових справ, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 26.07.2013 року батько позивачки ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, у віці 60 років про що 10.08.1987 року складено відповідний актовий запис № 1207.
Судом встановлено, що дівоче прізвище позивачки «ОСОБА_6» змінене на «ОСОБА_6» внаслідок укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.
Судом встановлено, що після смерті батька позивачки відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, яку в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, прийняли: матір позивачки ОСОБА_12, як дружина спадкодавця, сестра позивачки ОСОБА_13 (донька спадкодавця), брат позивачки ОСОБА_14 (син спадкодавця) та позивачка - ОСОБА_6 (донька спадкоємця), оскільки вони на день смерті були постійно зареєстровані та проживали разом із спадкодавцем і фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, згідно довідки ПП «Садгора-Сервіс» № 643 від 08.02.2014 року.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 07.02.2014 року, матір позивачки ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, у віці 74 роки про що 13.12.2001 року складено відповідний актовий запис № 2417.
Згідно спадкової справи, на 10.02.2014 рік відомості в спадковому реєстрі про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_12 - відсутні (а.с.68-81).
Судом встановлено, що після смерті матері позивачки відкрилась спадщина на частину житлового будинку АДРЕСА_1, яку в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, прийняла сестра позивачки ОСОБА_13 (донька спадкодавиці), оскільки вона на день смерті була постійно зареєстрована та проживала разом із спадкодавицею і фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, згідно довідки державного нотаріуса Другої чернівецької державної нотаріальної контори Суружіу Н.Д.№ 64/02-14 від 23 січня 2014 року.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 14.01.2007 року ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_4(а.с.20) .
Судом встановлено, що відповідно до довідки КЖРЕП № 15 № 973 від 07.03.2013 року позивачка не була зареєстрована і не проживала разом із спадкодавцем, оскільки виписана 09.09.1988 року, остання є такою що не прийняла спадщину в порядку фактичного вступу у володіння майном.(а.с.16)
Судом встановлено, що 11 лютого 2014 року постановою державного нотаріуса Другої чернівецької державної нотаріальної контори Суружіу Н.Д. позивачці ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв»язку з пропуском строку на прийняття спадщини.
Таким чином, позивачка, вважаючи, що є спадкоємицею майна померлої, однак, пропустила строк для прийняття спадщини, звернулась в суд з цим позовом, просила визначити їй додатковий строк на підставі ст. 1272 ЦК України.
Статтею 1272 ЦК України передбачено право спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Проте, зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК Української РСР 1963 року строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Цей строк може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Згідно роз'яснень, які містяться в абз. 3 п. 1 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, (п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року), ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до ІНФОРМАЦІЯ_6, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
У випадку, коли особи прийняли спадщину шляхом фактичних дій (вступ в управління та володіння спадковим майном), але не оформили права на спадщину, обґрунтованою є відмова суду в задоволенні позову про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки в цьому випадку підстави для пред'явлення позову та спір з приводу спадщини відсутні.
Згідно п.2. Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року - виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК). Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину (стаття 548 ЦК УРСР ).
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_6 про надання їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_12, яка померла до ІНФОРМАЦІЯ_6, і спадщина прийнята ОСОБА_13 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном (ст. 549 ЦК УРСР) не підлягають задоволенню, оскільки вирішення судом питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ЦК Української РСР 1963 року не передбачено.
Судом також встановлено, що згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 від 12.02.2014 року брат позивачки ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, у віці 48 років, про що 25.07.2005 року складено відповідний актовий запис № 1594.
Згідно спадкової справи, на 14.02.2014 рік відомості в спадковому реєстрі про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_14 - відсутні (а.с.52-67).
Згідно постанови нотаріуса Другої державної нотаріальної контори Суружіу Н.Д. а від 14.02.2014 року позивачці ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті рідного брата позивачки ОСОБА_14 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв'язку з ненаданням позивачкою до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк і відповідно з пропущенням строку для прийняття спадщини.
Судом встановлено, що в спадкодавця ОСОБА_14 є доньки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та дружина ОСОБА_9 (спадкоємці першої черги), вони із спадкодавцем на час смерті не проживали, що підтверджується довідкою ПП «Садгора-Сервіс» № 1713 від 05.11.2013 року.
Судом встановлено, що донька спадкодавця ОСОБА_14 - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 на час смерті батька була неповнолітньою, що підтверджується довідкою ВД РАЦС Чернівецького міського управління юстиції від 8.05.2014 року № 970/ 04-04-34.
Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 1261, 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Суд вважає, що враховуючи черговість спадкоємців позивачка, як рідна сестра спадкодавця відносяться до спадкоємців другої черги.
За змістом норм статей 1268-1269 ЦК порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Так, відповідно до частини 4 ст. 1268 ЦК малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.
Судом встановлено, що у встановленому законом порядку згідно ст 1273 ЦК України, донька спадкодавця ОСОБА_7 від спадщини не відмовлялася, що підтверджується спадковою справою після смерті ОСОБА_14 (а.с.52-67).
Отже, донька спадкодавця ОСОБА_14 - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на час смерті батька була неповнолітньою, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_6 про надання їй, як спадкоємцю другої черги додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті рідного брата ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не підлягають задоволенню, оскільки спадщина прийнята спадкоємцем першої черги донькою спадкодавця ОСОБА_7.
На підставі ст. ст. 267, 1369, 1272 ч.3 ЦК України, керуючись ст.ст.60, 213, 214, 215 та 294 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_6 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про надання додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом в 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Л. В. Байцар