Справа № 22-ц/793/1408/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу Євтушенко П.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко Н. І.
21 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОхріменко Н. І.
суддівЗахарова А. Ф. , Качан О. В.
при секретарі Анкудінову О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2014 року по справі за поданням Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_6,-
25 грудня 2013 року головний державний виконавець Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Іщенко Р.П. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_6, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на виконанні у Соснівському відділі ДВС Черкаського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження № 33739049 від 06.08.2012 року на виконання наказів Господарського суду Черкаської області на загальну суму 34 316 грн. 91 коп.
Станом на 01.12.2013 року боржник не виконав свої зобов'язання по сплаті боргу на користь ТОВ «Кверетіс».
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2014 року подання задоволено.
Тимчасово обмежено громадянку України - ОСОБА_6 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.к. НОМЕР_1) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань перед ТОВ «Кверетіс» у розмірі 34 316 грн. 91 коп.
Заборонено відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області видачу громадянці України ОСОБА_6 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.к. НОМЕР_1) паспорта/проїзного документа.
Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у громадянки України - ОСОБА_6 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.к. НОМЕР_1) - паспорту/проїзного документа внести відмітку про вилучення першого паспорту до того документа, що залишились в його користуванні.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 оскаржила її в апеляційному порядку, вважаючи, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права просить суд скасувати дану ухвалу і відмовити у задоволенні подання про обмеження її у праві виїзду за кордон.
При цьому вказала, що на її думку суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про встановлення до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки, державним виконавцем не доведено умислу та факту ухилення ОСОБА_6 від виконання зобов'язання.
Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Задовольняючи подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту відкриття виконавчого провадження і до сьогоднішнього дня боржник всіляко намагається уникнути зобов'язання по погашенню заборгованості, а дії державного виконавця спрямовані на реальне та своєчасне виконання рішення.
Однак колегія суддів не погоджується з даним висновком виходячи з наступного.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням (стаття 11 частина 3 пункт 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно із вимогами ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця.
Однак, особа, що має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежного.
Відповідно до положення частини 2 статті 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
В матеріалах справи, зокрема в поданні державного виконавця та в доданих до подання копіях документів, не міститься відповідних доказів про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Сама лише констатація факту наявності у ОСОБА_6 заборгованості не може слугувати достатньою правовою підставою для обмеження даної особи у праві виїзду за межі України.
Під час розгляду подання ДВС, судом першої інстанції, не було витребувано та досліджено матеріали виконавчого провадження, не було з'ясовано та перевірено доказами обставини, що підтверджують наявність чи відсутність транспортного засобу зареєстрованого за боржником, також не перевірено надходження коштів від боржника на погашення заборгованості.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів позбавлена можливості розглянути подання по суті, тому вважає необхідним скасувати ухвалу суду і справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду подання.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2014 року по справі за поданням Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_6 - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду подання державного виконавця.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :