Справа № 22-ц/793/1367/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 27 Михальченко Ю. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко Н. І.
14 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОхріменко Н. І.
суддівКачан О. В. , Скіць М. І.
при секретаріПосипайко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ АБ "Укргазбанк", Приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу ОСОБА_7 про захист прав споживача, визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними, зобов'язання зняти заборону на відчуження, -
12 серпня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укргазбанк» про визнання недійсними Кредитного договору № 00-148/08 від 10.07.2008 року, Договору іпотеки № ДІ-00-148/08 від 10.07.2008 року, що укладені між ним та ВАТ АБ «Укргазбанк», та зобов'язання приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 та належить йому на праві власності.
В обґрунтування позову вказує, що 10.07.2008 р. між ним та ВАТ АБ «Укргазбанк», тепер ПАТ АБ «Укргазбанк» було підписано кредитний договір № 00-148/08, відповідно умов якого ОСОБА_6 отримав 30 000 доларів США зі сплатою 13,8 % річних, з кінцевим строком повернення по 07.07.2028 року. В забезпечення виконання кредитного договору 10.07.2008 року між сторонами було укладено іпотечний договір, відповідно умов якого, ОСОБА_6 передав позивачу у іпотеку належну йому на праві власності квартиру загальною площею 65.1кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Позивач вважає, що в кредитному договорі відсутні всі істотні умови (пункти), які є обов'язковими для даного виду договору, тобто сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору. При укладенні Кредитного договору Банк свідомо, в порушення вимог закону, не повідомив Позичальника про інформацію, яка повинна була бути письмово оприлюднена до моменту укладення договору та щодо якої необхідно було досягти згоди.
Також зазначає, що при укладені договору кредиту було порушено вимоги Закону України «Про захист прав споживача», оскільки сторонами при укладенні договору не узгоджена ціна договору, - грошова сума, яку треба сплатити для припинення зобов'язання виконанням. Відповідач перед підписанням договору приховав інформацію щодо фактичної вартості кредиту в кінці терміну кредитування, а повідомив лише про складові цієї вартості. У випадку, якщо б у момент підписання кредитного договору він знав про реальну фактичну суму, котру йому доведеться сплатити за весь час користування кредитом, він б не укладав такого договору. Вважає, що договір вчинений під впливом обману, а тому згідно ст.230 ЦК України, правочин, вчинений під впливом обману, є недійсним.
Зазначає, що відповідач застосував нечесну підприємницьку практику, що прямо заборонено пп.6 п. 11 ст.11 та ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно імперативного правила п.6 ст.19 вказаного Закону, правочин, вчинений з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсним.
Також зазначає, що згідно вимогам п.3.8 Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007р у разі надання кредиту в іноземній валюті, банки зобов'язані попередити позичальника про валютні ризики.
Відповідач в письмовій формі не попередив позичальника, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач. Відповідно, валютні ризики за Кредитним договором несе банк. Виконуючи переддоговірну роботу з позичальником. Відповідач прямо порушив норми чинного законодавства.
Згідно ст. 216, ст. 548 ЦК України наслідком визнання кредитного договору недійсним є недійсність договору іпотеки, яким забезпечується зобов'язання Позичальника за Кредитним договором.
На підставі викладеного позивач, просив визнати Кредитний договір № 00-148/08 від 10.07.2008 року та Договір іпотеки № ДІ-00-148/08 від 10.07.2008 року, укладені між ним та ВАТ АБ «Укргазбанк» недійсними; зобов'язати приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 та належить йому на праві приватної власності.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено в повному об'ємі.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2014 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В своїй апеляційній скарзі позивач зазначив, що укладений між сторонами договір є недійсним та укладеним з порушенням ЗУ «Про захист прав споживачів».
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, що з'явились, в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, позивач не довів, що оспорювані кредитний договір та договір іпотеки не відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, не надано доказів застосування відповідачем нечесної підприємницької діяльності під час укладення кредитного договору, а тому відсутні підстави для визнання згаданих договорів недійсними.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.07.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 було укладено Кредитний договір № 00-148/08 відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 30000 дол. США на строк з 10.07.2008 року по 07.07.2028 року або по день визначений в п. 1.6 та/або в п. 3.3.11 цього договору, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,8% річних.
В забезпечення виконання умов Кредитного договору № 00-148/08 від 10.07.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 10.07.2008 року було укладено Договір іпотеки №ДІ-00-148/08, який був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстр. N 4235.
Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки № ДІ-00-148/08 від 10.07.2008 року він забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору №00-148/08 від 10.07.2008 року, за умовами якого Позичальник зобов'язаний Іпотекодержателю не пізніше 07.07.2028 року повернути кредит у розмірі 30000 дол. США, сплатити проценти в розмірі 13,8% річних та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами.
Згідно вказаного Договору іпотеки №ДІ-00-148/08 від 10.07.2008 року ОСОБА_6 передав в іпотеку Банку трикімнатну квартиру, житловою площею 37,0 кв. м, загальною площею 65,1 кв.м., яка знаходиться на третьому поверсі дев'ятиповерхового цегляного будинку, у АДРЕСА_1 та належить Позичальнику ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації Придніпровського райвиконкому м. Черкаси 05.05.2004 року.
Відповідно до 3.3.4. Договору іпотеки №ДІ-00-148/08 від 10.07.2008 року Іпотекодавець зобов'язаний на період дії договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.
Судом встановлено, що Банк, на виконання умов Кредитного договору №00-148/08 від 10.07.2008 року, відкрив Позичальнику ОСОБА_6 позичковий рахунок НОМЕР_1 та перерахував на відкритий з цією метою позичковий рахунок обумовлену договором грошову суму - 30000 дол. США, яку ОСОБА_6 зняв з рахунку, однак не повернув та не сплатив проценти за користування та отримання в кредит грошових коштів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки належних доказів, відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України на підтвердження укладення спірних договорів під впливам обману або з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не надано; сторони погодили усі істотні умови кредитного договору, що підтверджено підписом позивача. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Також, районний суд правомірно прийшов до висновку що, оскільки основне зобов'язання за кредитним договором не виконано і правових підстав для визнання наведеного кредитного договору недійсним не вбачається, а іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, то відсутні підстави для визнання недійсним похідного договору іпотеки.
Доводи позивача в апеляційній скарзі про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та ігнорування положень Закону України "Про захист прав споживачів" безпідставні, носять суб'єктивний характер, зводяться лише до переоцінки доказів по справі, та непогодженням з їх оцінкою, тоді як колегія суддів вважає, що суд розглядаючи справу оцінив докази по справі у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, і встановивши обставини по справі у відповідності до норм права, яким регулюються виниклі між сторонами правовідносини обґрунтовано відмовив у задоволені позову.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ АБ "Укргазбанк", Приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу ОСОБА_7 про захист прав споживача, визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними, зобов'язання зняти заборону на відчуження - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий :
Судді :