Справа № 522/13434/13-ц
Номер провадження 4с/522/109/14
29 травня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,
при секретарі - Шияновської Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу по скарзі ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, головного державного виконавця Степаненко Г.Є, державного виконавця Лукачевич Г.О. з вимогами визнання дій виконавців неправомірними та скасування процесуальних документів виконавчого провадження, звільнення з під арешту і розшуку майна та зобов'язання відділку виконавчої служби повернути автомобіль, суд -
ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду зі скаргою в якій просить: визнати дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Лукасевич Г. О. щодо складання акту опису й арешту майна від 06.12.2012, винесення постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № В-16/499 від 31.05.2012 неправомірними, акт опису й арешту майна від 06.12.2012 та постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № В-16/499 від 31.05.2012 - недійсними та скасувати; визнати дії головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Степаненко Г. Є. щодо винесення постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 05.12.2012, постанови про розшук майна боржника від 05.12.2012 неправомірними, постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 05.12.2012 та постанову про розшук майна боржника від 05.12.2012 - недійсними та скасувати; звільнити з-під арешту, із заборони на відчуження та розшуку майно ОСОБА_1, а саме, автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2007 р.в., д/н НОМЕР_1; зобов'язати Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції безоплатно повернути та передати ОСОБА_1 майно, а саме, автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2007 р.в., д/н НОМЕР_1; судові витрати, пов'язані із розглядом скарги, покласти на Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2013 року скарга була задоволена у повному обсязі.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2013 року ухвала суду першої інстанції по справі скасована, скарга передана для вирішення на новий розгляд. Судом апеляційної інстанції зазначене, що судом першої інстанції не витребувані оскаржувані процесуальні документи, не з'ясована думка державного виконавця, тому висновки є передчасними.
17 квітня 2014 року справа прийнята до провадження у новому розгляді.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що в процесі проведення виконавчих дій за виконавчими провадженнями №В-13/2441 реєстраційний №32689500, №В-16/499 реєстраційний №31504345, №В-16/421 реєстраційний №31327898 Другим Приморським ВДВС, головним державним виконавцем Степаненко Г.Є. та державним виконавцем Лукасевич Г.О. було допущено ряд незаконних дій, а саме: складання та винесення постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № В-16/499 від 31.05.2012 р. (Лукасевич Г.О.), постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 05.12.2012 р. (Степаненко Г.Є.), постанови про розшук майна боржника від 05.12.2012 р. (Степаненко Г.Є.), акта опису й арешту майна від 06.12.2012 р. (Лукасевич Г.О.); не дотримання ведення правил діловодства та інструкції виконавчого провадження; не бажання відповідати на листи ОСОБА_1 та його представників.
Представник заявника та заявник у судове засідання з'явилися наполягали на задоволенні скарги. Надали додаткові письмові пояснення у яких спростовували доводи заперечень виконавчої служби та додатково обґрунтували строк, з якого заявник дізнався про порушення його права, після чого у десятиденний строк звернувся зі скаргою до суду.
Представник Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Лукасевич Г.О., у судове засідання з'явився, заперечував у задоволенні скарги. Пояснив, що Головний державний виконавець Степаненко Г.Є. на час розгляду скарги вже звільнився, тому не може особисто брати участь у засіданнях. Підтвердив, що надані сторонами до справи копії процесуальних документів виконавчого провадження є належними документами, яки відповідають оригіналам, що знаходяться у виконавчому провадженні. На запитання заявника визнав, що не вніс оскаржені процесуальні документи виконавчого провадження до реєстру у зв'язку з відсутністю часу на це. Також вказав, що йому не відомо чому Степаненко Г.Є. після об'єднання 31.05.2012 р. проваджень в зведене виконавче провадження, яке знаходилося у його провадженні прийняв оскаржені постанови від 05.12.2012 р. й також не вніс їх до реєстру. Підтвердив, що по зведеному виконавчому провадженню керівником відділку не створювалася група виконавців, відповідна постанова не приймалася. Заявив, що на його думку не внесення державним виконавцем процесуальних документів в реєстр є порушенням Інструкції з організації примусового виконання рішень, але не тягне за собою скасування цих документів, тому як вони прийняті в межах повноважень виконавця, у якого знаходиться виконавче провадження.
Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши думку скаржника та його представника, а також представника відділу виконавчої служби, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у Другому Приморському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебуває три виконавчих провадження:
- № В-16/499 ( внутрішній номер провадження у відповідного державного виконавця, який призначається у відділку виконавчої служби), реєстраційний № 31504345 ( номер з реєстру виконавчих дій), яке знаходилося у провадженні державного виконавця Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції Лукасевич Г.О. за виконавчим листом № 2-2866/11 від 09.02.2012 на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 у цивільній справі №2-2866/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фінбанк», 65032, м. Одеса, пр-т. Шевченка, 4а, грошових коштів у сумі 19295,37 (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 37 коп. (на даний час закрите на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.12.2012 р.),
- № В-16/421, реєстраційний № 31327898 яке знаходилося у провадженні Лукасевич Г.О. за виконавчим листом № 2-2866/11 від 09.02.2012 на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2011 у цивільній справі № 2-2866/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фінбанк», 65032, м. Одеса, пр-т. Шевченка, 4а, грошових коштів у сумі 150,26 (сто п'ятдесят) грн. 26 коп. (на даний час закрите на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.12.2012 р.).
- № В-13/2441, реєстраційний № 32689500 (відкрите на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2012 р.), яке знаходилося у провадженні головного державного виконавця Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції Степаненко Г.Є. за виконавчим листом № 2/1522/3439/11 від 27.03.2012 на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.11.2011 у цивільній справі № 2-3439/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», 65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 21 грошових коштів у сумі 29532,54 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 54 коп.;
Державним виконавцем другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Лукасевич Г. О. в рамках виконавчого провадження № В-16/499 оформлена постанова про об'єднання зазначених виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 31.05.2012 р.. ( а.с. 8)
Суд враховує, що виконавець Лукасевич Г.О. пояснив, що помилково в постанові не вказав про об'єднання у зведене виконавче провадження також провадження № В-16/421, тобто це було опискою.
Дану постанову заявник вважає недійсною, посилаючись на те, що: номер постанови не окремий, а співпадає з номером вже існуючого виконавчого провадження, відкритого 22.02.2012 р. Лукасевич Г.О. за тим же номером; не сформована окрема справа на зведене виконавче провадження, з нанесенням номеру на обкладинці; постанова знаходиться не в окремої справи а в загальної; постанова не була ані надана, ані надіслана ОСОБА_1; відсутня облікова картка на зведене виконавче провадження (згідно з додатком 12 Порядку); відсутній розрахунок про розподіл грошових коштів у міру їх стягнення; відсутня нова облікова картка, в якої після закінчення календарного року відомості про незавершені виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника повинні переноситься до нової облікової картки на зведене виконавче провадження; немає постанови на поновлення виконавчого провадження після винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 02.04.2012 р.; постанова не внесена до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Вказані обставини не спростовані представником відділу виконавчої служби.
06.12.2012 р. державним виконавцем Лукасевич Г.О. складено акт опису й арешту майна, який ОСОБА_1 також вважає незаконним та таким, що складено з порушенням норм чинного законодавства на підставі того, що саме 06.12.2012 р. ОСОБА_1 було подано Лукасевичу Г.О. заяву про закінчення виконавчого провадження № В-16/4994; акт було складено без ОСОБА_1 або його представника, хоча останній з ранку спілкувався з виконавцем; акт не був підписаний ОСОБА_1 або його представником або представника житлово-експлуатаційної організації або представника органів державної влади та місцевого самоврядування та не був належним чином виданий ОСОБА_1; акт не внесений до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
05.12.2012 р. головним державним виконавцем Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції Степаненко Г.Є. винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, а саме автомобіля марки Chevrolet Aveo, 2007 р.в., д/н НОМЕР_1, а також постанову про розшук даного майна.
Вищезазначені постанови заявник вважає такими, що є недійсними, складеними формально, «заднім» числом, у зв'язку з наступним: винесення постанов головним державним виконавцем Степаненко Г.Є. в межах нібито зведеного виконавчого провадження № В-16/499, яке на той час перебувало в провадженні державного виконавця Лукасевич Г.О. є незаконним, тому як зведене провадження у одного виконавця та група не створювалася; постанови не внесені до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та оформлені взагалі без посилання на будь-який номер провадження, а ні внутрішній, а ні номер з державного реєстру.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом. Іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішенням, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом.
Відповідно до ст. 7 вищенаведеного закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Так відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Суд вказує, що згідно п. 3.8 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 ведене виконавче провадження щодо одного й того самого боржника формується в обкладинці на зведене виконавче провадження (додаток 11) за постановою про об'єднання у зведене виконавче провадження. З метою обліку виконавчих проваджень, приєднаних до зведеного виконавчого провадження, державний виконавець веде облікову картку на зведене виконавче провадження (додаток 12) та складає розрахунок про розподіл грошових коштів у міру їх стягнення, які долучаються до зведеного виконавчого провадження. Після закінчення календарного року відомості про незавершені виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника переносяться до нової облікової картки на зведене виконавче провадження. За необхідності зведені виконавчі провадження можуть обліковуватися в окремих реєстраційних формах, про що видається відповідний організаційно-розпорядчий документ керівником органу державної виконавчої служби.
Представником виконавчої служби не спростовані доводи скаржника щодо порушення виконавцем Лукасевич положень п. 3.8 Порядку, тому суд встановлює в діях останнього неправомірне невиконання порядку роботи з документами в органах виконавчої служби.
Позивачем на підтвердження того, що вищевказані виконавчі документи не були внесені до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, надано витяги з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про виконавчі дії виконавчих проваджень № 32689500 та № 31504345, отримані 14.05.2013 р., дані з реєстру підтверджені представником виконавчої служби та оголошено що дійсно оскаржені процесуальні документи не вносилися у зв'язку з відсутністю часу, що є помилкою виконавців.
Згідно п. 1.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту, від 02.04.2012, № 512/5 ( далі Інструкція) під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
а) вступну частину із зазначенням:
назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;
найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову;
назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);
за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене.
Таким чином, чином діючим законодавством що регулює процедуру та порядок виконавчих дій передбачене, що виконавче провадження здійснюється тільки одним державним виконавцем, який відповідно відкрив виконавче провадження. Згідно положень розділу V Інструкції група виконавців не створювалася. Звідси, прийняття будь-який процесуальних документів неправомочним головним держвиконавцем Степаненко Г.Є. по зведеному виконавчому провадженню, яке знаходилося у виконавця Лукасевич Г.О. є протиправним, а оскаржені постанови Степаненко від 05.12.2012 р. підлягають скасуванню з цих підстав.
Згідно п. 3.8.1. Інструкції виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання.
Суд встановлює, що за наявними матеріалами справи вбачається, що виконавець Лукасевич виніс оскаржену постанову про об'єднання від 31.05..2012 р. з порушенням зазначеного процесуального строку.
Відповідно п 3.8.2. Інструкції за зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
З постанови виконавця Степаненко від 05.12.2012 року вбачається, що в порушення п. 3.8.3 Інструкції взагалі не зазначена сума (чи загальна сума) стягнення.
Згідно п. 3.8.4. наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного реєстру при відкритті виконавчого провадження.
Ці положення були порушені виконавцем Степаненко при незаконному винесені постанов від 05.12.2012 року.
Відповідно п. 3.8.5. Інструкції у разі виявлення іншого виконавчого провадження, відкритого щодо одного й того самого боржника в тому самому органі ДВС, державний виконавець звертається до начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, щодо прийняття рішення стосовно об'єднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження.
Зі змісту цієї норми інструкції вбачається, що постанову про об'єднання приймається саме начальником відділу, а не за його усним чи письмовим дозволом чи погодженням, тому як це прямо не зазначено у нормі. Також цією нормою прямо не передбачене, що таку постанову має примати самостійно державний виконавець, тобто є неправомірним прийняття Лукасчевич оскарженої постанови від 31.05.2012 року та з цих підстав вона підлягає скасуванню.
Відповідно п. 1.5.2. Інструкції акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події:
а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт;
Зі змісту оскарженого Акту складеного Лукасевич від 06.12.2012 р. вбачається, що Акт складений з порушенням діючого законодавства, в ньому не зазначені реквізити зведеного виконавчого провадження та загальна сума стягнення. Крім того, представник виконавчої служби Лукасевич підтвердив, що бачився в той же день з боржником ОСОБА_1, який подав заяву про закриття виконавчого провадження № В-16\499 ( номер зведеного провадження за оскарженою постановою від 31.05.2012 р.), але з цього випливає, що Лукасевич або неправомірно склав цей Акт за хронологією після того, як отримав заяву, або неправомірно не вручив копію Акту боржнику ОСОБА_1 під розпис, у разі коли він був складений до приходу останнього.
Відповідно п. 1.12 Інструкції основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (далі - Єдиний реєстр). П. 1.12.1. відомості вносяться до Єдиного реєстру державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. П.1.12.2. у разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення.
Згідно п 1.12.3. Інструкції постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру. У випадку збоїв роботи системи Єдиного реєстру документи виконавчого провадження можуть виготовлятися без використання програмних засобів Єдиного реєстру, про що обов'язково зазначається в документі. Після відновлення роботи Єдиного реєстру такі документи в електронному вигляді негайно вносяться до нього.
Виходячи з наведений норм, суд визнає, що виконавці Лукасевич та Степаненко неправомірно оформлювали оскаржені процесуальні документи не у програмному засобі та без внесення до Єдиного реєстру, в той час коли будь-якого збою роботи системи реєстру не було, тобто з порушенням порядку їх прийняття. Таким чином, з цих підстав дії виконавців є неправомірними , а оскаржені процесуальні документи підлягають скасуванню.
Згідно зі ст. ст. 383, 384 ЦПК України сторона виконавчого провадження має право звернутися до суду із скаргою, якщо вона вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено її права і свободи.
Положеннями ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено право боржника оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Відповідно ст. 60 цього Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Водночас суд вказує, що вимога скарги про визнання оскаржених процесуальних документів недійсним та вимоги звільнити з-під арешту, із заборони на відчуження та розшуку майно ОСОБА_1, а саме, автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2007 р.в., д/н НОМЕР_1; зобов'язати Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції безоплатно повернути та передати ОСОБА_1 майно, а саме, автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2007 р.в., д/н НОМЕР_1 - не є належним способом оскарження дій та рішень виконавця, тому як пов'язані з захистом права та підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 209, 210, 386, 387 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, головного державного виконавця Степаненко Г.Є, державного виконавця Лукачевич Г.О. - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Луасевича Г.О. щодо винесення постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № В-16\499 від 31.05.2012 року та складення акту опису й арешту майна від 06.12.2012 р..
Скасувати постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Луасевича Г.О. про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № В-16\499 від 31.05.2012 року та складений акт опису й арешту майна від 06.12.2012 р.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Степаненка Г.Є щодо винесення по зведеному виконавчому провадженні № В-16\499 від 31.05.2012 року постанов від 05.12.2012 р. про арешт майна і оголошення заборони його відчуження та про розшук майна боржника.
Скасувати постанови головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Степаненка Г.Є від 31.05.2012 року про арешт майна і про оголошення заборони його відчуження та про розшук майна боржника.
В іншої частині вимог скарги відмовити, тому як ці вимоги підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.В. Науменко
29.05.2014