Провадження №2/485/216/14
28 травня 2014 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді Кішковської З.А.,
при секретарі - Забаровській С.А., за участю: позивача - ОСОБА_1,
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача - Кондратенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Придніпровський-К" про розірвання договору оренди земельної ділянки,
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства "Придніпровський-К" про розірвання договору оренди земельної ділянки.
У заяві позивач зазначив, що у 2004 році уклав з відповідачем договір оренди, належної йому на праві приватної власності, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 5.0га, яка розташована на території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, на строк сім років.
Відповідно до умов договору, реєстрацію якого було здійснено у Снігурівському реєстраційному окрузі 12 травня 2008 року, орендна плата за користування землею відповідачем повинна виплачуватися щорічно до 15 грудня поточного року у розмірі 1.5% від нормативно-грошової оцінки, яка складала 62924грн.42коп.
Проте, всупереч умовам договору, відповідач орендну плату не сплачував.
Посилаючись на зазначене, просив розірвати договір оренди земельної ділянки.
У судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали. ОСОБА_1 ствердив, що відповідач у 2011 році у рахунок орендної плати передав 500кг зерна, у 2012-2013 роках виплати не проводив.
Голова фермерського господарства "Придніпровський-К" та представник відповідача у ході розгляду заявленого позову, позовні вимоги не визнали, ствердивши, що орендар належним чином виконує умови договору оренди земельної ділянки. У 2011 році позивач отримав орендну плату частково за невизначеності форми отримання її іншої частини. У 2012 році ОСОБА_1 передав земельну ділянку іншому орендарю чим унеможливив проведення сільгоспробіт. Наступного року позивач відмовився отримати розрахунок у грошовій формі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши представлені письмові докази у справі, суд встановив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5.0га на території Новотимофіївської сільської Ради Снігурівського району Миколаївської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії МК №071544, виданим 11 листопада 2004 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВАР №101507 від 19 вересня 2003 року (а.с.5).
У 2004 році (дата відсутня) позивач, у якості орендодавця, та фермерське господарство "Придніпровський-К", що виступив орендарем, уклали договір оренди зазначеної земельної ділянки на сім років, який було зареєстровано у Снігурівському реєстраційному окрузі записом у Державний реєстр земель від 12 травня 2008 року за №040802300065. 11 грудня 2013 року право оренди земельної ділянки за вказаним договором було посвідчене і записом у Державний реєстр речових прав за №3897710 (а.с.31).
За умовами договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62924грн.42коп. Орендна плата визначена за згодою сторін у грошовому вираженні - 1.5% від нормативної грошової оцінки та натуральній формі наданням зерна у кількості однієї тони, послуг обробітку присадибної ділянки. Строк внесення орендної плати - щорічно до 15 грудня поточного року. При цьому, передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати мали оформлятися відповідними актами. За п.38 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок не виконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом (а.с.6-8).
Згідно з ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити законодавству, чинному на час укладення договору оренди.
Статтею 22 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Таким чином, укладений сторонами договір оренди відповідає вимогам чинного законодавства, його учасники визначили розмір, форму і строки внесення орендної плати за землю.
Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін, договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Позивач ствердив про невиконання орендарем умов договору оренди земельної ділянки в частині виплати орендної плати у 2011 році у розмірі, меншому від встановленого, і не проведення розрахунку за 2012-2013 роки.
Сторона відповідача вказані обставини визнала, при цьому пославшись на не виконання умов договору в частині внесення орендної плати за відмови орендодавця на її отримання.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК, щодо наявності підстав звільнення від доказування. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідач не надав суду доказів належних та допустимих доказів про відмову позивача отримати орендну плату.
Так, за 2011 рік видача орендодавцю орендарем у рахунок орендної плати 500кг зерна підтверджується відомістю (а.с.40), тоді як договором визначено про розрахунок у натуральній формі - 1000кг зерна. При цьому, відповідач не довів відмови орендодавця на отримання іншої частини платежу та не підтвердив вчинення дій на виконання зобов'язання проведення розрахунку по орендній платі у повному розмірі у строк до 15 грудня 2011 року.
За 2012 рік відповідач надав відомість про виплату позивачу готівкою 1319грн.04коп. Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи підпис у графі розрахункової відомості на видачу готівки за 2012 рік (порядковий номер 17) виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.84-88). Безпредметним суд вважає твердження відповідача про перешкоджання на проведення сільськогосподарських робіт з посиланням на укладення позивачем договору оренди належної земельної ділянки з ТОВ "Агронат-Юг". З представлених у справі доказів, суд встановив, що наведений договір носив формальний характер, інший товаровиробник у період 2012-2013 років не використовував спірної земельної ділянки. Про таке суду підтвердила і допитана свідком землевпорядник Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району ОСОБА_5, пояснивши, що фермерське господарство "Придніпровський-К" про перешкоджання у здійсненні оренди земельної ділянки не повідомляло, ТОВ "Агронат-Юг" виробничої діяльності на території сільської ради не провадило. За перевірки стану земельної ділянки ОСОБА_1 у червні-липні 2012 року було встановлено, що фермерським господарством "Придніпровський-К" вона була залишена під "пар". За 2013 рік відповідач запропонував позивачу отримати орендну плату у грошовому вираженні в обмін на підписання додаткової угоди про збільшення строку оренди земельної ділянки з правом передачі її у заставу банку, про що суду підтвердили обидві сторони. Однак, за ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд не приймає і твердження представника відповідача про відсутність між сторонами договірних відносин, постільки термін дії договору оренди закінчився у 2011 року за розрахунку його з дати підписання - 2004 рік, з посиланням на правову позицію ВСУ у справі №6-162ц13. На зворот у постанові ВСУ від 19 лютого 2014 року та правовій позиції у заявленій справі зазначено, що моментом укладання договору є скріплення його підписами сторін за згоди щодо істотних умов договору оренди землі, тоді як цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації, що надає договору чинності (юридичної сили). Суд рахує, що за відсутності у змісті угоди визначеної дати, до якої діє договір, строк його дії має рахуватися з дати державної реєстрації, що підтверджується і вищенаведеним записом про інше речове право у державному реєстрі, який вчинено у грудні 2013 року.
На підставі досліджених доказів, суд приходить висновку про те, що відповідач за систематичної несплати орендної плати, допустив не виконання умов договору оренди, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд ухвалює про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним документально підтверджених судових витрат та витрат на проведення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до фермерського господарства "Придніпровський-К" про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.
Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством "Придніпровський-К", зареєстрований у Снігурівському реєстраційному окрузі записом у Державний реєстр земель від 12 травня 2008 року за №040802300065, дата державної реєстрації 11 грудня 2013 року, номер запису про інше речове право:3897710.
Стягнути з фермерського господарства "Придніпровський-К" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 244грн.
Стягнути з фермерського господарства "Придніпровський-К" на користь держави витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 244грн.72коп.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя