26.05.2014 Справа № 907/6/14
Розглянувши матеріали справи
За позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків
До відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Нанково Хустського району
Про стягнення 45843,04 грн. боргу по орендній платі
Суддя Журавчак Л.С.
За участі представників сторін
від позивача - Сабадош В.І., предст. за дов. від 17.09.13;
від відповідача - ОСОБА_3, предст. за дов. від 19.05.14;
СУТЬ СПОРУ: стягнення 45843,04 грн. боргу по орендній платі за договором оренди нежилого приміщення від 30.05.2013
Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Вважає, що заборгованість відповідача по орендній платі підтверджена матеріалами справи, зокрема, договором оренди нежилого приміщення від 30.05.2013 р., актами прийому-передачі, розрахунком боргу.
Відповідач у письмовому відзиві факт підписання ним договору оренди від 30.05.13, додатків до нього, акту прийому-передачі та додаткової угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, акту про надання послуг по договору оренди приміщення підтвердив, зауваживши, що зроблено це було одночасно на будівництві на прохання ОСОБА_4, який їх привіз. Пояснив, що до підписання вказаних документів його схилив згаданий ОСОБА_4, який і запевнив, що вноситиме оплату на р/р банку від Імені ОСОБА_1 вчасно і в повному обсязі. Про існування боргу відповідач дізнався лише 5 січня 2014 року, отримавши копію даної позовної заяви, хоча в договорі передбачено обов"язок банку письмово повідомляти у разі виникнення такої. Борг перед позивачем визнає частково, а саме: в розмірі 14820 грн., однак, у зв"язку з призупиненням своєї підприємницької діяльності просить суд розстрочити його сплату.
30.05.2013р. між публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, що належить орендодавцю на праві приватної власності, згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування приміщення площею 94,5кв. м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Передача приміщення та прийом його орендарем підтверджені двостороннім актом від 01.06.2013р.
Відповідно до п. 2.3.6 Договору, орендар зобов"язаний у встановлений термін вносити орендну плату за орендоване приміщення.
Розділом 3 Договору визначено, що за користування приміщенням орендар сплачує орендну плату, яка включає в себе плату за користування приміщенням, яка становить 14800 грн., та плату за обслуговування, яка визначається в поточному місяці за минулий місяць згідно з наданими орендодавцями орендарю розрахунків відповідно до фактичного споживання та показів лічильників, пропорційно займаній площі та діючим тарифом. Орендна плата вноситься один раз на місяць , авансовим платежем, починаючи з моменту фактичної передачі приміщення орендареві по акту прийому-передачу, не пізніше 20 числа поточного місяця. По закінченні кожного розрахункового місяця сторонами підписується двосторонній акт наданих послуг, в якому зазначається загальна сума орендної плати (яка включає плату за користування приміщенням за розрахунковий місяць та плату за обслуговування за попередній місяць).
На підставі вказаних положень договору сторонами підписано акт від 30.06.2013 надання послуг по договору оренди приміщення б/н від 30.05.13 на суму 14800 грн., акт від 31.07.2013р. надання послуг по договору оренди приміщення б/н від 30.05.13 на суму 15378,18 грн., акт від 31.08.2013 надання послуг по договору оренди приміщення б/н від 30.05.13 на суму 15239,64 грн., поданий позивачем акт від 30.09.2013 надання послуг по договору оренди приміщення б/н від 30.05.13 на суму 425,22 грн. відповідачем не підписаний.
29 серпня 2013 року сторони у спорі уклали Додаткову угоду №1 про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 30.05.2013р. та передачу об"єкта оренди орендодавцю, у зв"язку з чим сторони підписали акт прийому-передачі (повернення) нежитлового приміщення від 31 серпня 2013 року.
Згідно з пунктом 3 згаданої Угоди відповідач зобов"язався до 20 вересня 2013 року сплатити на користь орендодавця заборгованість по орендній платі в розмірі 45417,82 грн. (без врахування змінної частини орендної плати за серпень 2013 року, яка повинна бути оплачена на підставі наданого орендодавцем рахунку-акту після отримання останнім відповідних розрахунків від постачальників комунальних послуг, протягом п"яти робочих днів з дати отримання відповідного рахунку-акту орендарем).
Оскільки заборгованість відповідачем в обумовлений сторонами строк погашена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом про її стягнення в примусовому порядку.
Дослідивши зібрані у справі докази та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України).
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Так, матеріалами справи, зокрема, двосторонніми актами надання послуг від 30.06.13, від 31.07.13, від 31.08.13 та п. 3 Додаткової угоди підтверджено, що відповідач отримав послуги на загальну суму 45417,82 грн. Доказів її оплати відповідачем суду не надано, а тому вона підлягає стягненню в примусовому порядку.
Позовна ж вимога в частині стягнення 425,22 грн. боргу по акту надання послуг від 30.09.2013р. задоволенню не підлягає, як не доведена позивачем (акт відповідачем не підписаний, доказів про його вручення відповідачу позивачем суду не надано, обгрунтований розрахунок відсутній).
Наведені відповідачем доводи у відзиві на позов судом не взяті до уваги, оскільки належними та допустимими в господарському процесі доказами підтверджена його вина в невиконанні грошового зобов"язання на суму 45417,82 грн. Посилання ж відповідача на обов"язок банку повідомити його письмово про наявність заборгованості(п. 3.8 Договору) спростовуються Додатковою угодою №1 від 29.08.13 року до Договору оренди, в якій зафіксовано суму заборгованості відповідача перед позивачем і строки її погашення.
Клопотання ж відповідача про розстрочку виконання рішення судом відхилено як недостатньо мотивоване та не обгрунтоване жодними доказами на день прийняття рішення, однак, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідач може звернутися з заявою про розстрочку виконання рішення відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України належить покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 283, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) суму 45417,82грн. (сорок п"ять тисяч чотириста сімнадцять гривень 82 коп. ) боргу по орендній платі, а також 1810,05 грн.(одна тисяча вісімсот десять гривень 05 коп.) на відшкодування судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 30.05.14
Суддя Л.С. Журавчак