Справа № 761/14207/14-к
Провадження №1-в/761/250/2014
іменем України
30 травня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України “Про амністію у 2014 році” відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп Сумської області, громадянина України, з середньою освітою, який одружений, має чотирьох малолітніх дітей, не працює, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживав по АДРЕСА_2 , засуджений 12 березня 2013 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю,
16 травня 2014 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання, мотивоване тим, що останній засуджений вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2013 року. Строк відбування покарання обчислено з 12 березня 2013 року із зарахуванням часу утримання під вартою з 06 квітня 2009 року по 27 грудня 2011 року, тобто станом на день набрання чинності Закону України “Про амністію у 2014 році” він відбув більше однієї чветрі призначеного строку основного покарання, а тому просить звільнити його від подальшого відбування покарання на підставі ст. 2 цього Закону.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 підтримав клопотання, не заперечував проти застосування до нього амністії.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання та звільнення засудженого від подальшого відбування призначеного строку основного покарання.
Заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про амністію у 2014 році” підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк особи, засуджені за будь-які злочини, не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Як убачається з наданих суду матеріалів особової справи, ОСОБА_5 був засуджений 12 березня 2013 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю. Строк відбування покарання обчислено з 12 березня 2013 року із зарахуванням часу утримання під вартою з 06 квітня 2009 року по 27 грудня 2011 року.
03 квітня 2014 року вирок суду набрав законної сили та був звернутий до виконання.
Відповідно до даних, що містяться у матеріалах особової справи, засуджений ОСОБА_5 не направлений в місця позбавлення волі для відбування покарання, оскільки планові етапи призупиненні у зв'язку із виборами Президента України, а тому з метою забезпечення гарантованих прав та законних інтересів засудженого, суд вважає за необхідне розглянути зазначене клопотання за місцем його утримання на даний час.
Оскільки станом на 19 квітня 2014 року, тобто на день набрання чинності Законом України “Про амністію у 2014 році”, засуджений ОСОБА_5 відбув більше однієї чверті призначеного строку основного покарання, був засуджений за вчинення злочину, який не поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, обмеження, встановлені ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” та ст. 8 Закону України “Про амністію у 2014 році”, на нього не поширюються, приходжу до висновку, що ОСОБА_5 підлягає звільненню від подальшого відбування основного покарання на підставі ст. 2 Закону України “Про амністію у 2014 році”.
З урахуванням вимог ст. 6 Закону України “Про застосування амністії в Україні”, відповідно до якої особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію, засуджений ОСОБА_5 підлягає звільненню від відбування основного покарання у виді позбавлення волі.
Керуючись Законом України «Про застосування амністії в Україні» та Законом України “Про амністію у 2014 році”, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від подальшого відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2013 року, на підставі ст. 2 Закону України “Про амністію у 2014 році”.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: