Провадження №2/537/679/2014
Справа № 537/2293/14-ц
"30" травня 2014 р. Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавсьої області в складі:
головуючого судді - Якимець Т.Є.
при секретарі - Курченко С.А.,
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 24/75 частини житлового будинку в порядку набувальної давності та з заявою про забезпечення позову.
В заяві про забезпечення позову позивачка зазначила, що відповідач по справі ОСОБА_2 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_4 12/75 частини домоволодіння, що являється предметом спору, шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Другої кременчуцької державної нотаріальної контори. Хоча до сих пір ОСОБА_2 ніякої зацікавленості до 12/75 частини домоволодіння, як до спадщини не проявляє, але є реальна загроза вважати, що коли він дізнається про даний позов, він звернеться до нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину, після чого спробує відчужити цю частину нерухомого майна третім особам, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Прохає забезпечити позов шляхом накладення заборони нотаріусу Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину на 12/75 частини домоволодіння за адресою вул. Заводська,10 в м. Кременчуці до вирішення даної справи по суті.
Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, враховуючи предмет позову, те, що в заяві про забезпечення позову позивачкою належно не обґрунтовано необхідність обрання такого виду забезпечення позову, не надано достатніх доказів чи обґрунтування, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за необхідне в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд,-
ухвалив:
В задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення заборони нотаріусу Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину на 12/75 частини домоволодіння за адресою вул. Заводська,10 в м. Кременчуці Голубка ОСОБА_5 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів.
Суддя: