Справа № 521/20267/13-а
№пр.2а/521/113/14
19 травня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Буран О. М.
при секретарі - Янкул Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про визнання дій протиправними, призначення та виплату пенсії за віком, суд
Позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси, в якій просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача призначити виплату та виплачувати пенсію за віком, починаючи з 06 квітня 2008 року.
Обґрунтовуючи поданий позов представник позивача посилається на те, що позивач виїхала на постійне місце проживання до США, де і проживає на теперішній час. З моменту досягнення 55-річного віку, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 повинно бути призначено та здійснено виплату пенсії за віком. З приводу вказаного питання, позивач звернулася з відповідною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси, але відповідачем у призначенні та виплаті пенсії за віком, позивачу було відмовлено. З метою відновлення свого порушеного права, позивач змушена звернутися з вказаним позовом до суду.
Ухвалою суду від 19.05.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання призначити та виплатити пенсію за віком за період 06.04.2008 року по 04.06.2013 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском шестимісячного строку щодо звернення з позовом до суду.
06.12.2013 року представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009 року, а позивач проживає в США з 2008 року.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується даними загранпаспорту громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданим 22.09.1998 року та дійсним до 22 .09.2018 року.
Згідно паспортних даних (відмітка про прийняття на консульський облік в Генеральному консульстві України в м.Сан-Франциско від 15.02.2008 року, стор.7) позивач у 2008 році виїхала на постійне місце проживання до держави США.
06.03.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату пенсії за віком.
У відповіді, за вих.№304/С-1 від 10.09.2013 року, Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси відмовило позивачу у призначенні та виплаті пенсії за віком у зв'язку із тим, що для реалізації Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року потрібне прийняття спеціального Закону України, яким будуть передбачені умови, норми та механізм виплати пенсій громадянам, які виїхали або будуть виїжджати на постійне місце проживання за кордон. Відповідно до Порядку подання та оформленя документів для призначення пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 27.12.2005 р. за №1566/11846, заяву про призначення пенсії повинно бути подано за місцем проживання заявника з пред*явленням паспорту громадянина України. Крім цього, у Рішенні Конституційного Суду України також звернуто увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договорів. На підставі викладеного, враховуючи, що заявником не було представлено підтверджень громадянства України та доказів проживання у Малиновському районі м. Одеси, відповідач зазначив, що на даний час підстав призначити виплату пенсії немає.
З такою позицією відповідача при вирішенні питання, щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за віком суд не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до ст. 51 цього Закону під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Частиною 2 статті 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено винятки для громадян, які проживають за кордоном, якщо пенсія їм призначена внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч.3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, визнані неконституційними положення п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втрачають чинність з 07.10.2009 року, тобто саме з цієї дати відновлюються права громадян України на отримання пенсії під час перебування за кордоном у тому випадку, коли з відповідною державою не укладено міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення.
У зазначеному рішенні Конституційного Суду України звернуто увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч.3 ст.2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишити будь-яку країну, включаючи свою власну.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, кожний громадянин України, у тому числі особа пенсійного віку, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.
За вказаних обставин позивачу не може бути відмовлено в отриманні передбаченого статтею 46 Конституції України соціального захисту у вигляді виплати пенсії, оскільки позбавлення позивача такого права суперечить Конституції України, про вказано у Рішенні Конституційного Суду України, яке є безумовною підставою для нарахування та виплати пенсії позивачу.
Відсутність нормативно-правових актів, що передбачають умови, норми та механізм виплати пенсій громадянам, що проживають за кордоном не може вважатися підставою для відмови в нарахуванні та виплати пенсії.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки щодо відновлення та виплати позивачці пенсії за віком є законними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню з 05.06.2013 року.
Керуючись ст.ст. 24, 150, 152 Конституції України, ст. 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 року, ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 2, 9-11, 86, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про призначення та виплату пенсії за віком - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси призначити та виплачувати ОСОБА_1, яка постійно проживає за межами України - в Державі США, пенсію за віком, починаючи з 05 червня 2013 року за межі України, в Державу США.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови суду.
Суддя: О.М. Буран