Справа № 2-207/06
Головуючий у 1-й інстанції: Романчук Р.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
27 травня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення , -
В листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про прийняття додаткового судового рішення.
Додатковою постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2014 року вказану заяву задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив додаткову постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2014 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заяви, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 19.01.2006 р. Замостянським районним судом м.Вінниці винесено рішення по справі №2-207/06 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення. Разом з цим, в даному рішенні не було вказано суми, яка підлягає стягненню.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції задовольнив заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення та доповнив абзац третій резолютивної частини рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 19.01.2006 р. словами "в розмірі 14754 грн. 34 коп."
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, суд перевіривши доводи заяви та докази, що їх підтверджують, може прийняти додаткову постанову.
Частина перша статті 161КАС України визначає, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно із ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Відповідно до матеріалів справи, розмір грошової компенсації за продовольче забезпечення суд першої інстанції визначив на підставі розрахунку наданого позивачем (а.с. 47, 48), жодних інших доказів, на підставі яких можливо визначити дану суму, суд не дослідив. Тобто, суд фактично не перевірив суму грошової компенсації за продовольче забезпечення, яка підлягає стягненню, а вирішив стягнути суму, заявлену позивачем, чим порушив вищенаведені положення КАС України щодо оцінки доказів.
Крім того, слід враховувати, що згідно із ч.2 ст.168 КАС України питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Дана вимога щодо строку, протягом якого можливе ухвалення додаткового судового рішення також не була дотримана, адже рішення Замостянського районного суду м.Вінниці ухвалене ще 19.01.2006 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм права, що призвело до неправильного вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Смілянець Е. С.
Сушко О.О.