Справа № 2-а-728/10/1970
"19" травня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Синчак О.Є.
за участю:
представників позивача - Подлєсного Л.М. та Козак Н.В.;
представників відповідача - Дудара О.І. та Баранова В.В..;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу
за позовом підприємства споживчої кооперації «ТЕКО Шумськ»
до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції (Шумського відділення)
про скасування податкових повідомлень-рішень №0000162300/0 від 16 листопада 2009 року, №0000162300/1 від 15 грудня 2009 року, №0000162300/2 від 4 березня 2010 року та №0000182300/1 від 15 грудня 2009 року ,-
Підприємство споживчої кооперації «ТЕКО Шумськ»(далі по тексту -ПСК «Теко Шумськ»або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції (Шумського відділення) (далі по тексту -Кременецька МДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000162300/0 від 16 листопада 2009 року, №0000162300/1 від 15 грудня 2009 року та №0000182300/1 від 15 грудня 2009 року.
В ході судового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та серед іншого просив також скасувати податкове повідомлення-рішення Кременецької МДПІ №0000162300/2 від 4 березня 2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач не погоджується з висновками Кременецької МДПІ, які містяться в Акті перевірки від 13.11.2009р., зокрема щодо порушення вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2008 - 2009 р.р. на суму 11100,24 грн. та порушеннями вимог п.п. 7. 2. 3. п. 7.2 ст. 7 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого знижено податок на додану вартість за 2008 - 2009 р.р. на суму 10088, 96 грн.
Позивач, зокрема, неправомірність податкових повідомлень рішень по п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», обґрунтовує тим, що при перевірці податкові накладні були представлені інспектору. Повторно, при ознайомленні з актом перевірки 13.11.2009 року, службовими особами ПСК «Теко Шумськ»на наявність податкових накладних звернуто увагу і зроблено відмітку в акті про це. Більше того, директором підприємства на ім'я начальника Кременецької МДПІ того ж дня подано пояснення із зазначенням переліку постачальників, дати виписки податкової накладної та сум, що підлягали до зарахування, всього на 6234,86 грн. про що в акті перевірки зроблена відмітка. Проте позивач вважає, що в рішенні коригування сум на представлені документи не відображено, а застосовано штрафні санкції в повній сумі на 16650,36 грн. (в т.ч. за основним платежем в сумі 11100,24 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 5550,12 грн.)
Щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення в якому визначено порушення п.п. 7. 2. 3. п. 7.2 ст. 7 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач зазначив, що актом перевірки розділ 3.2.2 «Податковий кредит по розрахунках з бюджетом»встановлено, що за системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у взаємовідносинах ПСК «Теко-Шумськ»та інших підприємств, перелік яких визначено в таблиці встановлені відхилення - «податкові ями другої категорії»всього на суму 10088,96 грн. В обґрунтування цього приведено дію норми пп.7.4.1 п.7.4. Закону України «Про податок на додану вартість»за якою ствердив, що крім інших підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ, є обов'язковою наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум. Проте позивач з таким висновком не погоджується, та стверджує, що п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не містить наведеного тексту і жодним іншим чином не передбачає обов'язковості умови щодо сплати платником податку у звітному періоді відповідних сум.
Крім того, позивач зазначив, що п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»чітко і недвозначно трактує, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, що і було зроблено підприємством.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, що викладені в адміністративному позові та додатково пояснили, що відповідач при оформленні акту перевірки, в окремих випадках, допустив порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом ДПА України 16.09.2002р. №429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002р. за №1023/7311.Зокрема, відповідно до п.1.8 Порядку, акт документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії. У разі відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників підприємства (в межах їх компетенції), що перевіряється. Проте, як ствердили представники позивача, таких пояснень, чи будь-яких пояснень у посадових осіб позивача не відбиралося, вони в акті перевірки відсутні.
Як пояснила в судовому засіданні представник позивача -головний бухгалтер Швидко М.Л., акт перевірки від 13.11.2009 року був представлений перевіряючими того ж дня, ознайомившись з актом перевірки, вона виявила розбіжності з представленими на перевірку документами і заявила про це перевіряючому. Крім того, про наявність заперечень, пояснень щодо акту перевірки чітко зафіксовано записом в акті тією ж датою - 13.11.2009 р.
Представники позивача також пояснили, що доводи відповідача про те, що підписавши додаток 5 до акту перевірки підприємство погодилося з відсутністю частини податкових накладних, не заслуговують на увагу, оскільки підпис посадових осіб позивача на 5-му додатку до акту перевірки не є підписом, який стверджує «погодження»з ним, а те, що посадові особи дотримали порядку оформлення документу і «ознайомилися»з ним.
Представники відповідача проти позову заперечили, мотиви виклали в поданому суду письмовому запереченні.
В своєму запереченні представники відповідача посилаються на те, що при проведенні у ПСК «Теко-Шумськ»планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було виявлено ряд порушень вимог чинного податкового законодавства. Зокрема, як вбачається з додатку №5 до акту перевірки від 13 листопада 2009 року №1223/2300/34401989, на момент проведення перевірки підприємством не представлено податкові накладні на загальну суму 11100,24 грн. по податку на додану вартість, суми по яких включені до складу податкового кредиту, в тому числі: за вересень 2008 року - 850,27 грн., за серпень 2008 року - 22,52 грн., за липень 2008 року -478,87 грн., за червень 2008 року - 175,79 грн., за травень 2008 року - 604,33 грн., за квітень 2008 року - 2309,62 грн., за жовтень 2008 року - 857,30 грн., за листопад 2008 року - 778,35 грн., за грудень 2008 року - 1339,41 грн., за січень 2009 року - 1092,12 грн., за лютий 2009 року - 244,79 грн., за березень 2009 року - 236,21 грн., за квітень 2009 року - 298,44 грн., за червень 2009 року - 1435,15 грн.
Представники відповідача стверджують, що перевіркою зроблено правильний висновок, що підприємством споживчої кооперації «Теко - Шумськ», в порушення вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту суми податку, не підтверджені податковими накладними, внаслідок чого завищено податковий кредит та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень - грудень 2008 року та січень - червень 2009 року на 11100,24 грн., а тому вважають, що прийняті по даному порушенню податкові повідомлення-рішення №0000162300/0 від 16 листопада 2009 року, №0000162300/1 від 15 грудня 2009 року та №0000162300/2 від 4 березня 2010 року є правомірними.
Крім того, представники відповідача зазначили, що в ході перевірки, проведеним аналізом інформації, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту та згідно "Пошуково - довідникової системи" - встановлено, що в порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ПСК "Теко-Шумськ" віднесло до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 10 088, 96 грн. на підставі податкових накладних виписаних ПСК «Теко»коопмаркет «Шумськ», ПП «Кенді Трейд», ДП «Савсервіс Галичина», ТОВ «Континент 2005», оскільки сума ПДВ, віднесена до податкового кредиту не знаходить підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця, а податкова накладна не виконує свої законодавчо встановлені функції і її оригінал не підтверджується копією, а тому вважають, що прийняте по даному порушенню податкове повідомлення-рішення №0000182300/1 від 15 грудня 2009 року є також правомірним.
З урахуванням викладеного, представники відповідача вважають, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Кременецької МДПІ, є надуманими та необґрунтованими, а тому просять суд відмовити в задоволенні позову.
Крім пояснень представників сторін, судом досліджено ряд письмових доказів, які надані позивачем та відповідачем, а також здобуті з ініціативи суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками Кременецької МДПІ (Шумського відділення) проведено виїзну планову перевірку ПСК «Теко-Шумськ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29 листопада 2007 року по 30 червня 2009 року. Результати перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 13 листопада 2009 року № №1223/2300/34401989.
Проведеною перевіркою, встановлено ряд порушень вимог податкового та іншого законодавства. Серед порушень з якими не погоджується позивач в адміністративному позові є наступні:
п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2008 - 2009 р.р. на суму 11100,24 грн. та п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого знижено податок на додану вартість за 2008 - 2009 р.р. на суму 10088, 96 грн.
За наслідком розгляду акту перевірки по вищенаведених порушеннях Кременецькою МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення :
- №0000162300/0 про сплату 16650,36 грн. податку на додану вартість, в тому числі: 11100,24 грн. за основним платежем та 5550,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих з посиланням на підпункт 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;
- №0000172300/0 про сплату 15133,44 грн. податку на додану вартість, в тому числі: 10088,96 грн. за основним платежем та 5044,48 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих з посиланням на підпункт 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивач не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями подав скаргу в Кременецьку МДПІ.
За результатами розгляду первинних скарг підприємства споживчої кооперації «Теко - Шумськ»від 26 листопада 2009 року №19 та №22 (вхідний №2839 та 2840 від 26 листопада 2009 року), рішеннями Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції (Шумське відділення) від 15 грудня 2009 року №5446 та №5447 «Про результати розгляду первинної скарги»скасовано податкове повідомлення - рішення від 16 листопада 2009 року №0000172300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та збільшено на 15133,44 грн. суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного в податковому повідомленні - рішенні від 16 листопада 2009 року №0000162300/0.
На виконання пунктів 4.3 та 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, Кременецькою МДПІ (Шумське відділення), з метою доведення граничного строку сплати податкових зобов'язань, в тому числі на збільшену суму, прийнято та надіслано підприємству споживчої кооперації «Теко - Шумськ»податкові повідомлення - рішення від 15 грудня 2009 року №0000162300/1, №0000182300/1.
Вподальшому позивач в адміністративному порядку оскаржував податкове повідомлення-рішення Кременецької МДПІ №0000162300/0 від 16 листопада 2009 року до ДПА в Тернопільській області та ДПА України, які своїми рішення про результати розгляду повторних скарг платника податку залишили вищенаведене податкове-повідомлення рішення без змін, а скарги без задоволення. Кременецькою МДПІ в свою чергу, з метою доведення граничного строку сплати податкових зобов'язань, прийнято відповідно податкове повідомлення-рішення №0000162300/2 від 4 березня 2010 року.
Проте, скарг від підприємства споживчої кооперації «Теко - Шумськ»на збільшену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість визначеного в податковому повідомленні - рішенні Кременецької МДПІ (Шумське відділення) від 15 грудня 2009 року №0000182300/1 не надходило, а позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки перевіряючих викладені в акті перевірки, про те, що на момент проведення перевірки підприємством не представлено податкові накладні на загальну суму 11100,24 грн. по податку на додану вартість, суми по яких включені до складу податкового кредиту, в тому числі: за вересень 2008 року - 850,27 грн., за серпень 2008 року - 22,52 грн., за липень 2008 року -478,87 грн., за червень 2008 року - 175,79 грн., за травень 2008 року - 604,33 грн., за квітень 2008 року - 2309,62 грн., за жовтень 2008 року - 857,30 грн., за листопад 2008 року - 778,35 грн., за грудень 2008 року - 1339,41 грн., за січень 2009 року - 1092,12 грн., за лютий 2009 року - 244,79 грн., за березень 2009 року - 236,21 грн., за квітень 2009 року - 298,44 грн., за червень 2009 року - 1435,15 грн., у зв'язку з чим позивачем, в порушення вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту суми податку, не підтверджені податковими накладними, внаслідок чого завищено податковий кредит та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень - грудень 2008 року та січень - червень 2009 року на 11100,24 грн.
Другим порушенням, яке було встановлено перевіряючими в ході перевірки є те, що проведеним аналізом інформації, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту та згідно "Пошуково - довідникової системи" - встановлено, що в порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ПСК "Теко-Шумськ" віднесло до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 10 088, 96 грн. на підставі податкових накладних виписаних ПСК «Теко»коопмаркет «Шумськ», ПП «Кенді Трейд», ДП «Савсервіс Галичина», ТОВ «Континент 2005», оскільки сума ПДВ, віднесена до податкового кредиту не знаходить підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця, а податкова накладна не виконує свої законодавчо встановлені функції і її оригінал не підтверджується копією.
Аналізуючи податкові повідомлення рішення Кременецької МДПІ (Шумського відділення) №0000162300/0 від 16 листопада 2009 року, №0000162300/1 від 15 грудня 2009 року, №0000162300/2 від 4 березня 2010 року, суд вважає, що вони правомірні з наступних підстав:
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон про ПДВ) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як вбачається з акту перевірки, а саме, додатку №5, який є невід'ємною частиною акта перевірки, на момент проведення перевірки підприємством не представлено податкові накладні на загальну суму 11100,24 грн. по податку на додану вартість, суми по яких включені до складу податкового кредиту, в тому числі: за вересень 2008 року - 850,27 грн., за серпень 2008 року - 22,52 грн., за липень 2008 року -478,87 грн., за червень 2008 року - 175,79 грн., за травень 2008 року - 604,33 грн., за квітень 2008 року - 2309,62 грн., за жовтень 2008 року - 857,30 грн., за листопад 2008 року - 778,35 грн., за грудень 2008 року - 1339,41 грн., за січень 2009 року - 1092,12 грн., за лютий 2009 року - 244,79 грн., за березень 2009 року - 236,21 грн., за квітень 2009 року - 298,44 грн., за червень 2009 року - 1435,15 грн.
Судом не беруться до уваги посилання представників позивача на те, що зазначені в додатку до акта перевірки податкові накладні на момент проведення перевірки були в наявності, оскільки позивачем у відповідності до вимог ст.ст.69, 70 КАС України не подано жодних доказів, які б доводили даний факт. Додана до матеріалів справи світлокопія пояснюючої, щодо наявності податкових накладних, судом не береться до уваги, оскільки на ній немає відмітки про отримання працівниками Кременецької МДПІ, натомість з оглянутого в судовому засіданні оригіналу пояснюючої, яка надана для огляду представниками податкового органу, вбачається, що пояснююча, щодо наявності податкових накладних отримана податковою інспекцією через три дні після складення акту перевірки.
Разом з тим, суд не погоджується з висновками про порушення вимог податкового законодавства, а саме п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, які зафіксовані в податковому повідомленні-рішенні №0000182300/1 від 15 грудня 2009 року, виходячи з наступних міркувань:
Пунктом 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до ст.9 Закону про ПДВ на момент вчинення господарських орперацій між позивачем та ПСК «Теко»коопмаркет «Шумськ», ПП «Кенді Трейд», ДП «Савсервіс Галичина», ТОВ «Континент 2005» останні були зареєстровані в установленому Законом про ПДВ порядку в якості платників ПДВ.
Тобто, згідно п.п.7.2.6 ст.7 Закону про ПДВ , ПСК «Теко»коопмаркет «Шумськ», ПП «Кенді Трейд», ДП «Савсервіс Галичина», ТОВ «Континент 2005» як продавці товару, видали податкові накладні позивачу, що стало підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підставою для включення позивачем сум до складу податкового кредиту, є податкові накладні, складені в момент виникнення податкових зобов'язань продавця.
Згідно п.7.4.5 ст.7 Закону про ПДВ «не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.4.5)». Тобто вказана норма Закону про ПДВ чітко встановлює випадки, коли платник податку не має права включити до податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, робіт (послуг) -таким випадком є факт відсутності у платника податку податкової накладної, тобто не підтвердження сум сплаченого податку податковими накладними.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість.
Отримавши поставлений товар позивач сплатив своїм контрагентам у вартості оплаченого товару суму ПДВ (20%), яку вони повинні були перерахувати до державного бюджету. Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту та згідно "Пошуково - довідникової системи", сума ПДВ, віднесена до податкового кредиту позивачем не знаходить підтвердження в податкових зобов'язаннях продавців: ПСК «Теко»коопмаркет «Шумськ», ПП «Кенді Трейд», ДП «Савсервіс Галичина», ТОВ «Континент 2005». Тобто дані підприємства ПДВ до державного бюджету не сплатили.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в зв'язку з тим, що ПСК «Теко»коопмаркет «Шумськ», ПП «Кенді Трейд», ДП «Савсервіс Галичина», ТОВ «Континент 2005», не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих юридичних осіб. Разом з тим, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку -ПСК «Теко-Шумськ» права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Судом не приймаються до уваги твердження представників відповідача, з приводу того, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України, оскільки нормами Закону про ПДВ. такої умови не визначено.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представники відповідача заперечували проти позову, проте ним, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000182300/1 від 15 грудня 2009 року.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000182300/1 від 15 грудня 2009 року суд приходить до висновку, що воно прийнято в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.
Суд також приходить до висновку про те, що вжиті заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Кременецькій МДПІ (Шумському відділенню) вчиняти будь-які дії щодо реалізації майна ПСК «Теко-Шумськ»слід залишити в силі до вступу постанови в законну силу, оскільки дії податкового органу щодо реалізації майна позивача здійснювались саме по податковому повідомленню-рішенню №0000182300/1 від 15 грудня 2009 року, яке суд вирішив скасувати.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 118, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції (Шумського відділення) №0000182300/1 від 15 грудня 2009 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заходи забезпечення позову залишити до вступу постанови в законну силу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 травня 2010 року.
Головуючий суддя Осташ А. В.
копія вірна
Суддя Осташ А. В.