донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.05.2014 справа №908/422/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддівСклярук О.І. Богатиря К.В., Дучал Н.М.
за участю представників
сторін:
від позивача:не з'явилися
від відповідача:не з'явилися
від третьої особи:ОСОБА_4, договір №б/н від 27.02.2014р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_5, смт. Приазовське Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від26.02.2013р.
по справі№908/422/13-г (суддя: Азізбекян Т.А.)
за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, смт. Приазовське Запорізької області
до відповідача:Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, смт. Приазовське Запорізької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, смт. Приазовське Запорізької області
провизнання права власності на об'єкт нерухомого майна будівлю закусочної «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 62,65 кв.м., яка знаходиться по вул.Горького,64-г в смт. Приазовське Запорізької області
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області про визнання за позивачем право власності на об'єкт нерухомого майна будівлю закусочної "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 62,65 м2, яка знаходиться по АДРЕСА_1.
Господарським судом Запорізької області 26.02.2013р. по справі №908/422/13-г прийнято рішення, (суддя Азізбекян Т.А.), яким позовні вимоги задоволено повністю, визнано за позивачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 право власності на об'єкт нерухомого майна будівлю закусочної "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 62,65 м2, яка знаходиться по АДРЕСА_1.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
До Донецького апеляційного господарського суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_5 з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/422/13-г від 26.02.2013р. та з клопотанням про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема заявника апеляційної скарги не було залучено до участі у справі, хоча саме вона є користувачем земельної ділянки. Просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження по справі № 908/422/13-г.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2014 р. до участі у розгляд справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_5.
Представник заявника апеляційної скарги в судовому засіданні просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання сторони було повідомлено належним чином. Від представники позивача надійшло клопотання про відкладання розгляду апеляційної скарги у зв'язку з наявністю поважних причин. При цьому, які саме поважні причини перешкоджають представнику позивача з'явитися до суду у клопотанні не зазначено.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, у зв'язку зі спливом двох місячного строку розгляду апеляційної скарги. Крім того, ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014р. та від 14.05.2014р. явка сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, що апеляційна інстанція відповідно до приписів ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній документами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача та відповідача.
Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін судова колегія зазначає наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом, 01.01.2012р. між Приазовською селищною радою (Орендодавець) та ПП ОСОБА_6 (Орендар) укладений договір № 33 оренди земельної ділянки (тимчасовий), за умовами якого (п. 1.) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення закусочної "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка знаходиться по АДРЕСА_1
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0096 га (п. 2). На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - споруда закусочної "ІНФОРМАЦІЯ_1" (п.3).
Згідно п. 4 договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк у разі виконання умов договору, та інших поважних причин.
Пунктом 13 договору встановлено, що Орендар має право приступати до використання земельної ділянки після реєстрації договору оренди в Приазовській селищній раді; самостійно визначати напрямки своєї господарської діяльності відповідно до призначення земельної ділянки та умов договору.
Пунктом 18 визначено, що цей договір набирає чинність після підписання сторонами та його реєстрації в Приазовській селищній раді.
24.01.2012р. договір зареєстровано в Приазовській селищній раді Приазовського району Запорізької області, про що у Книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис, реєстраційний № 33.
Як свідчить Декларація про готовність об'єкта до експлуатації (будівля закусочної по АДРЕСА_1), позивачем у ІІІ кварталі 2009р. було зведено одноповерхову будівлю закусочної "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 62,65 м2, основна площа будівлі 52,72 м2, функціональне призначення будівлі: громадське харчування. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована 28.03.2012р. за № ЗП202/2041 Інспекцією державного архітектурного контролю у Запорізькій області. За висновком Мелітопольського відділу Запорізької філії інституту НДУ "Проектреконструкція" від 30.01.2012р. будівля повністю відповідає вимогам надійності та безпечної експлуатації.
Розглянувши заяву ОСОБА_6 про оформлення права власності на будівлю кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовану по АДРЕСА_1, 29.12.2012р. Приазовською селищною радою прийнято рішення про відмову ОСОБА_6 в оформленні права власності на будівлю кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовану по АДРЕСА_1 та рекомендовано звернутися до суду з питання визнання права власності на будівлю кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Позивач вважає, що Приазовською селищною радою було порушено право ФОП ОСОБА_6 на здобуття законних прав власника щодо будівлі закусочної "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Як зазначалося вище, позовні вимоги задоволено повністю. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Проте, судова колегія не може погодитися з зазначеним висновком з огляду на наступне.
Згідно з приписами ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно, у тому числі споруди, виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Частинами 3, 5 ст. 376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Стаття 392 Цивільного кодексу України надає право власнику майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
В обґрунтування тієї обставини, що відповідач не визнає його права власності позивач надав до суду рішення Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області від 29.12.2012р. за № 10 «Про розгляд заяви ОСОБА_6, згідно якого ОСОБА_6 було відмовлено в оформлені права власності на будівлю кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташовану по АДРЕСА_1.
Підставою для відмови стало посилання відповідача на п.8.1. «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації та інших речових прав на нерухоме майно» від 07.02.2002 № 7/5 .
Відповідно до п.8.1 вищезазначеного Тимчасового положення оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявністю документа, що посвідчує право на земельну ділянку та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Судова колегія вважає, що відмова відповідача в оформленні права власності на будівлю кафе не свідчить, що відповідач порушує право власності позивача на спірний об'єкт нерухомості.
Крім того, судова колегія також бере до уваги, що 03.09.1999 між Приазовською селищною радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_5 ( орендар) підписано договір оренди земельної ділянки відповідно до розділу 1 якого орендодавець передав в оренду земельну ділянку загальною площею 0,12 га земель загального користування, розташовану у селищі Приазовське, вул. Горького, поблизу автотраси Ростов-Одеса, біля джерела «Гук». Зазначена земельна ділянка передавалася в оренду для благоустрію, реконструкції дренажу, розміщення торгівельних місць. В розділі 2 договору зазначено, що його укладено на 20 років і що він набирає чинність з моменту його реєстрації в Приазовському районному відділі земельних ресурсів. Вказаний договір зареєстрований у Приазовському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі здійснено запис 03.09.1999 за № 1.
Судова колегія також бере до уваги, що між Приазовською селищною радою Приазовського району та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 розглядався спір про розірвання зазначеного вище договору оренди. Постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 908/1628/13 від 13.08.2013р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Зазначена постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2013р.
Крім того, господарським судом Запорізької області розглядався спір за позовом прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Приазовська селищна рада Приазовського району до приватного підприємця ОСОБА_7 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділу Держкомзему у Приазовському районі, Приватного підприємця ОСОБА_8, приватного нотаріуса Приазовського районного нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Рішенням по справі № 5009/3588/12 від 01.11.2012р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Зазначене рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2012 по справі № 5009/3588/12 та постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013р.
Як встановлено під час розгляду вищезазначених справ, на земельній ділянці, яку орендує заявник апеляційної скарги, позивач побудував будівлю закусочной.
Не зважаючи на цю обставину, місцевий господарський суд не залучив до розгляду справи № 908/422/13-г приватного підприємця ОСОБА_7, хоча рішення по цій справі зачіпає її права, як землекористувача земельної ділянки, на якій розташовано спірний об'єкт нерухомості.
Відповідно до приписів ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В даному випадку місцевий господарський суд не врахував, що рішення по справі зачіпає права фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, не залучив останню до участі у розгляді справи, а також не звернув увагу на відсутність належних та допустимих доказів, що відповідач оспорює та визнає або порушує права позивача.
З огляду на наведене, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача по справі.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд , -
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, смт. Приазовське Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2013р. по справі №908/422/13-г -задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2013р. по справі №908/422/13-г-скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, смт. Приазовське Запорізької області до Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, смт. Приазовське Запорізької області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна будівлі закусочної «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 62,65 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 -відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (72401, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (72401, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати за розгляд апеляційної скарги у сумі 913,50грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: О.І. Склярук
Судді: К.В. Богатир
Н.М. Дучал
Надруковано 5 примірників: 1- позивачу; 1- відповідачу; 1-третій особі; 1-до справи; 1- ГСДО; 1 - ДАГС