28.05.2014 справа № 2/489/1147/14
рішення
Іменем україни
28 травня 2014 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.
при секретарі Коденко К.В.
за участю:
представника відповідача Баштової Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»), приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 20.03.2007 між ПП ОСОБА_4 та ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 1200000,00 грн. строком до 19.03.2009.
На забезпечення виконання умов кредитного договору цього ж дня між нею та банком укладено договір іпотеки, за яким вона передала банку нерухоме майно-трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
28.02.2011 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис № 454, за яким за рахунок коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна, задоволено вимоги банку про стягнення частини кредитної заборгованості за період з 01.11.2008 по 15.05.2009 в межах вартості предмета іпотеки в сумі 821131,00 грн.
Посилаючись на недотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису його форми, не зазначення суми заборгованості, що підлягає стягненню, позивач просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає задоволенню.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені неодноразово за адресою, вказаною у позові.
Представник відповідача - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та приватний нотаріус, письмові заперечення якої є в матеріалах справи, проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність.
Враховуючи, що справа раніше розглядалася судами за участь в судових засіданнях представника позивача, але ухвалою касаційного суду від 29.01.2014 рішення нижчих судів скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, з урахуванням думки представника відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті та ухвалити рішення.
Суд, заслухавши присутнього представника відповідача, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи встановлено, що 20.03.2007 між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», та ПП ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 1200000,00 грн. строком до 19.03.2009.
На забезпечення виконання умов кредитного договору цього ж дня між ОСОБА_2 та банком укладено договір іпотеки, за яким вона іпотекодержателю передала нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 3 іпотечного договору узгоджена сторонами договору вартість предмета іпотеки згідно із висновком суб'єкта оціночної діяльності становить 8212131 грн.
У зв'язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору банк відповідно до статтей 33, 35 Закону України «Про іпотеку» направив боржнику та іпотекодацю (позивачу) письмову вимогу про усунення порушень кредитного договору, яку ОСОБА_2 отримала 18.06.2009 (а.с. 51-54), з одночасним попередженням про звернення стягнення на іпотечне майно в разі неповернення кредиту.
У лютому 2011 року банк звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про вчинення виконавчого напису.
28.02.2011 приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис № 454, за яким за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири АДРЕСА_1, задоволено вимоги банку про стягнення частини кредитної заборгованості за період з 01.11.2008 по 15.05.2009 в межах вартості предмета іпотеки в сумі 821131,00 грн.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статтею 33 Закону України «Про іпотеку», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29.06.1999 N 1172, а також положенням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за N 283/8882, чинною на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, і Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 N 3253/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за1318/18613.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Згідно з пункту 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за N 283/8882, на вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Банк надав нотаріусу у відповідності до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 N 1172, - оригінал договору іпотеки, довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 24.02.2011 та вимогу про усунення порушень за кредитним договором, в якій вказано загальний розмір заборгованості, яка становила 1321911,10 грн., із зазначенням попередження про звернення стягнення на іпотечне майно у випадку не повернення кредиту.
При цьому, загальний розмір заборгованості після отримання вимоги банку ОСОБА_2 не оспорювала.
Таким чином, викладені у позові доводи про відсутність у виконавчому написі загального розміру заборгованості за кредитним договором є безпідставними, оскільки стаття 89 Закону України «Про нотаріат», положення якої визначають вимоги до змісту виконавчого напису, не містить такої вимоги.
Ураховуючи, що позивачем була отримана вимога про необхідність погашення боргу, однак, протягом тридцяти днів вона її не виконана, а нотаріусу були надані документи, що підтверджують безспірність заборгованості, виконавчий напис, яким звернуте стягнення на іпотечне майно, є правомірним та вчинений з дотриманням вимог діючого законодавства, а відтак позов задоволенню не підлягає.
Так як, ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 18.05.2013 позов було забезпечено, відповідно до частини шостої статті 154 ЦПК України, встановлені судом заходи забезпечення підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 10, 11, 60 - 62, 88, 212 - 214 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_2, а саме зупинення стягнення за виконавчим написом № 454 від 28.02.2011, вчиненим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, встановлені ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 18.05.2013.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
суддя
Повний текст рішення
підписано 28.05.2014.