04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" травня 2014 р. Справа№ 5011-47/15295-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Іоннікової І.А.
Тищенко О.В.
при секретарі судового засідання Климович М.І.
за участю представників:
від позивача: Шевчук В.В. за довіреність
Рященко О.О. за довіреністю
від відповідача: Гуназа Ю.Є. за довіреністю
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО»
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року
у справі № 5011-47/15295-2012 (суддя Любченко М.О.)
за позовом Служби безпеки України
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про зобов'язання вчинити дії
Служба безпеки України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО». Позовними вимогами згідно поданної 13.03.2013 року заяви є зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,23 га по вул. Василенка, 3 у м.Києві, привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу та вивезення з території земельної ділянки обладнання (11 ємностей для зберігання нафтопродуктів, паливо роздавальне обладнання, в тому числі, 7 паливороздавальних колонок, інше допоміжне та супутнє обладнання), яке використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛО" для зберігання та відпуску (торгівлі) нафтопродуктів, в тому числі, зрідженого газу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року у справі № 5011-47/15295-2012 (суддя Любченко М.О.) позов Служби безпеки України задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛО" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.2013 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" відкладено на 04.07.2013 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" відкладено на 17.07.2013 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. та судді Смірнової Л.Г. у відпустці, розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Тищенко А.І., суддів: Тищенко О.В. та Чорної Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. відкладено розгляд справи на 07.08.2013 року.
У зв'язку з виходом головуючого судді Гончарова С.А. з відпустки та перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Гончарова С.А., суддів Смірнової Л.Г., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013р. розгляд даної справи прийнято до провадження у визначеному складі суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013р. розгляд справи відкладено на 28.08.2013 року.
У зв'язку з з перебуванням суддів Смірнової Л.Г. та Тищенко О.В. у відпустці, розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Гончарова С.А., судді Гаврилюка О.М., Чорної Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року апеляційне провадження у справі № 5011-47/15295-2012 зупинено до вирішення господарським судом міста Києва справи № 910/13605/13.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року апеляційне провадження у справі № 5011-47/15295-2012 поновлено, розгляд справи призначено на 30.04.2014 року
У зв'язку з перебуванням суддів Гаврилюка О.М. та судді Чорної Л.В. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2014 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Гончарова С.А., суддів: Іоннікової І.А. та Тищенко О.В.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування та невідповідності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, а також порушення судом при його прийняті норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянтом зазначено, що судом не звернуто увагу на те, що листом Служби безпеки України від 17.07.2010 року № 19/16-1467 продовжено договір оренди від 24.12.2008 року №19/6-933 до 31.12.2010 року.
Апелянт посилається на те, що актом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №143/09 від 11.03.2013 року не встановлена точна площа земельної ділянки (орієнтовно 0.23 га) та точна кількість предметів (ємкості у кількості не менше 11 одиниць), розміщених на вказаній площі земельної ділянки.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не встановив право власності розташованого на спірній земельній ділянці майна та обладнання, виявленого актами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №14/09 від 15.01.2013 року та №143/09 від 11.03.2013 року, та те, чим може бути порушено права та інтереси власника майна, що підлягає демонтажу.
Апелянтом зазначається, що на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено обов'язок стосовно виявлення землі, що використовується не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог, однак не покладено обов'язку та не надано права виявляти будь які інші факти, крім обстеження та інвентаризації самої земельної ділянки.
Позивач, згідно з поданим до суду 04.06.2013 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на іх бездіяльність. Зокрема, позивач зазначає, що актом Департаменту земельних ресурсів Київської міської адміністрації №143/09 від 11.03.2013 року встановлено, що Служба безпеки України на праві постійного користування належить ділянка 3.3390 га по вулиці Василенка, 3, у м. Києві яка надана Службі безпеки України у постійне користування, а також детально обстежено частину земельної ділянки, яка без будь яких правовстановлюючих документів використовується відповідачем.
Також у відзиві зазначено, що в даній судовій справі потребує встановленню лише факт користування Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛО» земельною ділянкою по вулиці Василенка, 3, у м. Києві без необхідних правовстановлюючих документів, тобто самовільне зайняття вказаної земельної ділянки.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що твердження відповідача про те, що на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не покладено обов'язку та не надано права виявляти будь які інші факти, крім обстеження та інвентаризації земельної ділянки, є таким, що суперечить чинному законодавству.
Апелянтом 21.05.2014 року заявлено клопотання про призначення експертизи, відповідно до якої апелянт просить суд призначити судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Клопотання вмотивовано тим, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно не досліджено питання щодо розміщення на земельній ділянці за адресою: вулиця Василенка, 3, м. Київ об'єктів та обладнання, не визначено їх точної кількості, належність на праві власності, точної площі земельної ділянки, що використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛО", а також враховуючи відсутність повноважень Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стосовно проведення такого дослідження.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
У даному випадку суд не вбачає наявності підстав в розумінні ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, які б обумовлювали необхідність призначення у справі судової експертизи, та за таких обставин відповідне клопотання не підлягає задоволенню.
Апелянт 21.05.2014 року звернувся до суду з заявою про наміри укладання мирової угоди, відповідно до якої просить суд відкласти розгляд справи.
Таке клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, суд не вбачає жодних передбачених ст. 77 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи; по-друге, викладенні в заяві обставини жодним чином не підтверджені та спростовуються в судовому засіданні представником Служби безпеки України.
Також, апелянтом 21.05.2014 року заявлено клопотання про витребування доказів, відповідно до якого апелянт просить суд зобов'язати Службу безпеки України надати суду письмові докази дотримання позивачем норм ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 2 додаткової угоди №1 по договору оренди державного майна від 24.12.2008 року, укладеного між Службою безпеки України та Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" при прийнятті рішення стосовного минування терміну дії договору оренди №16/6-933 від 24.12.2008 року.
Наведене клопотання вмотивовано тим, що у відповідності до листа №19/16-1467 від 17.07.2010 року Служби безпеки України, позивачем визнано, що договір оренди №16/6-933 від 24.12.2008 року вважається продовженим на підставі норми ст. 764 Цивільного кодексу України, яка відображена умовами п. 2 додаткової угоди №1 по договору оренди державного майна від 24.12.2008 року, укладеного між Службою безпеки України та Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО". В подальшому, при формуванні вимог позовної заяви, позивачем ігнорується власне ставлення до розгляду даного питання.
Наведене клопотання не підлягає задоволенню, за наступних підстав.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України суд сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Апелянтом у наведеному клопотанні не зазначається, які саме докази повинні бути витребуванні у позивача (як то: конкретні письмові докази).
У даному випадку, дотримання чи недотримання стороною договору чинного законодавства підлягає оцінці судом за наслідками дослідження наявних в матеріалах справи доказів та наведених пояснень учасниками судового процесу. Судом встановлено, що наявних у справі доказів достатньо для прийняття рішення у даній справі.
Третя особа до судового засідання, що відбулось 21.05.2014 року, не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.
Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності третьої особи є можливим.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
Як вбачається з державного акту ІІ-КВ №004157 від 12.07.1999р. на право постійного користування землею, на підставі рішення №22/123 від 29.10.1998р. Київської міської ради, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Миколи Василенка, 3 загальною площею 3,3390 га, передана Службі безпеки України на праві постійного користування для експлуатації та обслуговування комплексу службово-технічних будівель та споруд.
24.12.2008р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір №19/6-933 оренди державного майна, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - резервуарний парк у складі: резервуари стаціонарні для зберігання ПММ Р-6 - 3 шт., насоси БКФ - 2 шт., світильники РК - 125 - 6 шт., паливно-роздавальні колонки КР - 40 - 2 шт., камеру для фарбування - 1 шт., верстат вертикальний свердлувальний 2Б - 125 - 1 шт., стіл для зачистки - 1 шт., верстаки слюсарні - 3 шт., розміщені на земельній ділянці площею 0,13 га за адресою: м.Київ, вул.Василенко, 3.
На виконання вказаного договору між Службою безпеки України та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛО" було складено акт передачі майнового комплексу в оренду згідно із договором №19/6-133 від 24.12.2008р.
Пунктом 10.1 договору №19/6-933 від 24.12.2008р. оренди державного майна сторони погодили шестимісячний строк його дії, а саме з 01.01.2009р. до 30.06.2009р. включно.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 від 17.06.2009р. до договору оренди державного майна від 24.12.2008р. пункт 10.1 договору викладено в наступній редакції: "Цей договір укладено строком на 6 місяців, що діє з 01.07.2009р. до 31.12.2009 р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди".
Будь-які інші додаткові угоди щодо продовження сторонами строку дії договору №19/6-933 від 24.12.2008р. оренди державного майна у матеріалах справи №5011-47/15295-2012 відсутні.
Як встановлено судом, відповідно до акту прийняття-передачі матеріальних цінностей, повернутих з оренди № 19/1-448 від 28.02.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛО" було повернуто Службі безпеки України майно, орендоване у позивача на підставі договору №19/6-933 від 24.12.2008р. оренди державного майна, а саме: резервуарний парк у складі: резервуарів стаціонарні для зберігання ПММ Р-6 - 3 шт., насосів БКФ - 2 шт., світильників РК - 125 - 6 шт., паливно-роздавальних колонок КР - 40 - 2 шт., камер для фарбування - 1 шт., верстату вертикального свердлувального 2Б - 125 - 1 шт., столу для зачистки - 1 шт., верстаків слюсарних - 3 шт., розміщених на земельній ділянці площею 0,13 га за адресою: м.Київ, вул.Василенко, 3.
З огляду на припинення дії договору №19/6-933 від 24.12.2008р. оренди державного майна, листами №18/3581 від 24.05.2012р., №18/6996 від 09.10.2012р. позивач вимагав від відповідача терміново звільнити земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.М.Василенка, 3 та належить Службі безпеки України на праві постійного користування.
Проте, за твердженням позивача, земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ, вул. М.Василенка, 3, площею 0,23 га Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛО" звільнена не була, внаслідок чого Служба безпеки України звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛО" звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,23 га по вул. Василенка, 3 у м. Києві, привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу та вивезення з території земельної ділянки обладнання (11 ємностей для зберігання нафтопродуктів, паливороздавального обладнання, в тому числі, 7 паливороздавальних колонок, іншого допоміжного та супутного обладнання), яке використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Кло" для зберігання та відпуску (торгівлі) нафтопродуктів, в тому числі, зрідженого газу.
15.01.2013р. посадовою особою Головного управління земельних ресурсів Табор А.В. в присутності представників Служби безпеки України - Пасюкова С.В. та Бернацького О.А. було проведено обстеження земельної ділянки та складено акт №14/09, відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка на вул. Миколи Василенка, 3 у Солом'янському районі м. Києва на підставі рішення №22/123 від 29.10.1998р. Київської міської ради передана Службі безпеки України у постійне користування для експлуатації та обслуговування комплексу службово-технічних будівель та споруд. Право постійного користування посвідчено державним актом №69-4-00009 від 12.07.1999р. на право постійного користування землею.
Під час проведення перевірки виявлено, що на обстеженій частині площею 0,23 га вказаної земельної ділянки розміщено будівлі та споруди, обладнання для зберігання та відпуску (торгівлі) нафтопродуктів. Також встановлено, що на підставі торговельного патенту №624787, виданого Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва на період з 01.01.2011р. по 31.12.2015р., торгівля нафтопродуктами на час обстеження здійснювалась Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛО".
Наразі, на виконання вимог ухвали від 13.02.2013р. господарського суду м.Києва посадовою особою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в присутності представників Служби безпеки України - Пасюкова С.В. та Євтушенко Є.В. було повторно проведено обстеження земельної діялнки та складено акт № 143/09 від 11.03.2013р., відповідно до якого встановлено, що на обстеженій частині площею орієнтовно 0,23 га вказаної земельної ділянки розміщені ємності у кількості не менше 11 одиниць та паливороздавальне обладнання, в тому числі, паливороздавальні колонки у кількості 7 одиниць, які відокремлені залізобетонною огорожею та огорожею із бетонних блоків, ємність заблокована із паливороздавальною колонкою, будівля (диспетчерська), яка використовується для управління паливороздавальним та іншим обладнанням, а також інше допоміжне та супутнє обладнання. Перераховані об'єкти на час обстеження використовувались Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛО" для зберігання та відпуску нафтопродуктів, в тому числі, зрідженого газу. Також Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що торгівля нафтопродуктами здійснювалась вказаною юридичною особою на підставі торговельного патенту №624787, виданого Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва на період з 01.01.2011р. по 31.12.2015р. Згідно із довідкою №18/2672 від 11.03.2013р. залізобетонна огорожа, огорожа із бетонних блоків та будівля диспетчерської перебувають на балансі Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
Згідно пояснень Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 93/13-юр від 12.03.2013р. документів, що посвідчують право Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" на спірну земельну ділянку, передбачених ст.126 Земельного кодексу України, третьою особою не зареєстровано.
Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" звільнити самовільно зайняту зімельну ділянку по вул. Василенка, 3, у місті Києві, яка надана Службою безпеки України у постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування землею від 12.07.1999 року серія ІІ-КВ №004157, привівши її у придатний для користування стан.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що між Службою безпеки України та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛО" не було укладено додаткового договору про продовження строку дії Договору (тобто згідно з пунктом 10.1 Договору договірні відносини між Службою безпеки України та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛО" припинились 31.12.2010 року).
Разом з цим, незважаючи на закінчення строку дії договору, а також неодноразові вимоги Служби безпеки України щодо звільнення вказаної земельної ділянки (листи від 24.05.2012 року №18/3588, від 09.10.2012 року №18/6996), Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛО" продовжило здійснення господарської діяльності на її території без наявності правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.
Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Частинами 1, 2 ст.1 Земельного кодексу України 1990р. (який діяв на момент виникнення у позивача права постійного користування на землю) встановлено, що земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видаються відповідно до нього. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворення родючості грунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 7 вказаного нормативно-правового акту користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об'єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, для потреб оборони; для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам; спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.
За приписами ст. 22 Земельного кодексу України 1990р. право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
За змістом ст. 23 вказаного Кодексу право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Як зазначалось, згідно державного акту ІІ-КВ №004157 від 12.07.1999р. на право постійного користування землею, на підставі рішення №22/123 від 29.10.1998р. Київської міської ради, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3 загальною площею 3,3390 га, передана Службі безпеки України на праві постійного користування для експлуатації та обслуговування комплексу службово-технічних будівель та споруд.
За таких обставин, враховуючи положення ст.ст. 1, 7, 22, 23 Земельного кодексу України, а також зміст державного акту ІІ-КВ №004157 від 12.07.1999р. на право постійного користування землею, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що законним користувачем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3 загальною площею 3,3390 га, є саме Служба безпеки України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин належить, зокрема, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності.
Пунктами 2.1, 2.5 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, що затверджений рішенням №16/890 від 25.09.2003р. Київської міської ради, встановлено, що забезпечення здійснення самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства щодо раціонального використання та охорони земель покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). Самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється, у тому числі, шляхом проведення перевірок.
Пунктом 3.2 вказаного Порядку передбачено, що посадові особи Головного управління мають право, зокрема, обстежувати земельні ділянки, в тому числі ті, що перебувають у власності та користуванні юридичних чи фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.
Відповідно до п. 2.8 рішення №198/7535 від 15.03.2012р. Київської міської ради "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Виходячи зі змісту Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджено рішенням №182/342 від 19.12.2002р., вказаний орган є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.
На зазначений департамент згідно із п. 3.5 Положення покладено обов'язок стосовно виявлення землі, що використовується не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", приймаючи до уваги обставини встановлені актами обстеження №14/09 від 15.01.2013 року та №143/09 від 11.03.2013 року. Київським апеляційним господарським судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,23 га, яка розташована по вул. Василенка, 3 у місті Києві, зайнята та використовується відповідачем самовільно.
Відповідачем, всупереч вимог ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, зазначені вище факти належними та допустимими доказами не спростовані, доказів виникнення права власності, права постійного користування або права оренди на спірну земельну ділянку до матеріалів справи не представлено.
Одночасно, підстав набуття права на землю згідно із ст.120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України відповідачем до матеріалів справи не надано та з матеріалами справи не вбачається.
Як зазначалось, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року було зупинено провадження по справі до вирішення господарським судом міста Києва справи № 910/13605/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" до Служби безпеки України про зобов'язання СБУ продовжити термін дії договору оренди державного майна № 19/6-933 строком на 5 років, а саме до 24.12.2013 року на тих саме умовах. Зупиненя провадження по справі було обумовлено тим, що за висновками апеляційного суду, право користування земельною ділянкою, яка є предметом спору за данною справою, цілком залежить від дії договору №1916-933 від 24.12.2008 року, що є предметом спору по справі №910/13605/13, та до складу предмету якого входить спірна земельна ділянка.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва по справі №910/13605/13 від 10.12.2013 року було відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" до Служби безпеки України про зобов'язання СБУ продовжити термін дії договору оренди державного майна № 19/6-933 строком на 5 років, а саме до 24.12.2013 року на тих саме умовах. Судом, при прийняті вказаного рішення було встановлено, що Договір припинив свою дію 31.12.2010 року та не був продовжений сторонами, отже, станом на день звернення 16.07.2013 року позивача з даним позовом до суду, договірні відносини між сторонами за спірним договором відсутні, а оскільки останій припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, такий договір не може бути продовжений.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року по справі №910/13605/13 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛО" на рішення господарського суду міста Києва по справі №910/13605/13 від 10.12.2013 року залишено без задоволення, рішення залишено без змін.
З огляду на викладене, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на продовження дії договору оренди державного майна від 24.12.2008 року.
Відповідно до п. 3.1 постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
За висновками суду першої інстанції, необхідність оформлення речових прав на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.М. Василенка, 3 для використання її під розміщення відповідного обладнання для торгівлі нафтопродуктами, обумовлена приписами розділів ІІІ та ІV Земельного кодексу України.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено імперативне правило, відповідно до якого самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
З огляду на викладене позовні вимоги Служби безпеки України є обгурнтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року у справі № 5011-47/15295-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО» на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року у справі № 5011-47/15295-2012 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО» на рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року у справі № 5011-47/15295-2012 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року у справі № 5011-47/15295-2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5011-47/15295-2012 повернути до суду першої інстанції.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді І.А. Іоннікова
О.В. Тищенко