Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"22" травня 2014 р. Справа № 911/754/14
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 169 615,93 грн.
за участю представників сторін:
від позивача:Макушинський М.І. (довіреність №89 від 27.12.2013);
від відповідача:не з'явився.
секретар судового засідання: Жиленко Е.В.
Обставини справи:
06.03.2014 Приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №209/03 від 28.02.2014 (вх.№821/14) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 169 615,93 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2014 порушено провадження у справі №911/754/14 та призначено її до розгляду на 17.04.2014.
11.04.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 10.04.2014 (вх. №6722/14) про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 06.03.2014.
17.04.2014 через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від представника позивача надійшло клопотання б/н від 17.04.2014 (вх. №7154/14) про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 06.03.2014.
У судове засідання 17.04.2014 представники відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явилися, вимоги ухвали суду від 06.03.2014 не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 17.04.2014 представник позивача по справі подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено.
Ухвалою господарського суду київської області від 17.04.2014 було продовжено строк вирішення спору у справі №911/754/14 на п'ятнадцять днів з 08.05.2014 по 22.05.2014 та відкладено розгляд на 22.05.2014.
06.05.2014 представник позивача подав письмові пояснення б/н від 05.05.2014 (вх.№8349/14), до яких додає розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.
У судовому засіданні 22.05.2014 представник позивача підтримав вимоги викладені в позовній заяві №209/03 від 28.02.2014 (вх.№821/14).
Представник відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання 22.05.2014 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.
Крім того, у зв'язку з неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст. 75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 22.05.2014 господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
01.12.2011 між Приватним акціонерним товариством «Київспецтранс» (орендодавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір №09 оренди нежитлового приміщення (далі-договір №09), відповідно до п.1.1. договору №09 орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на строк дії даного договору в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 296, 6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.
Пунктом 2.5 договору №09 зазначено, що строк оренди встановлюється на строку дії даного договору.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 01 грудня 2011 року по 01 листопада 2012 року (п.10. договору №09).
На виконання договору №09 сторонами підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01 грудня 2011 року, відповідно до якого орендодавець Публічне акціонерне товариство «Київспецтранс» передав, а орендар Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 296,6 кв.м. розташоване за адресою АДРЕСА_1.
У зв'язку із змінами банківських реквізитів Публічного акціонерного товариства «Київспецтранс» сторонами було внесено зміни до договору №09 шляхом підписання додаткової угоди №1 від 01.02.2012.
Листом б/н від 01.06.2012 відповідач запропонував позивачу зменшити орендну площу на 154.00 кв.м. та підписати додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення №09 від 01.12.2011.
01.06.2011 між Приватним акціонерним товариством «Київспецтранс» (орендодавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено додаткову угоду №1/1 (далі-угода №1/1), відповідно до п.1 угоди №1/1 сторони дійшли згоди зменшити площу орендованого нежитлового приміщення та внести зміни до п.1.1. та п.2.1. договору, виклавши їх в наступній редакції: «орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на строк дії даного договору в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 151,6 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_1».
Пунктом 2 угоди № 1/1 зазначено, зменшити розмір орендної плати та викласти п.3.1. договору в наступній редакції: « 3.1. розрахунковим періодом для оплати за даним договором є календарний місяць. Розмір орендної плати за один місяць оренди по цьому договору становить 8 895,90 (вісім тисяч дев'ятсот п'ять грн. 90 коп.) в т.ч. ПДВ (20%) 1 482,65 ( одна тисяча чотириста вісімдесят дві грн. 65 коп.).
Відповідно до акту прийому-передачі від 01.06.2012 орендодавець Публічне акціонерне товариство «Київспецтранс» передав, а орендар Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 151,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
На виконання договору №09 сторонами було підписано та скріплено печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:
№Кт-0009207 за грудень 2011 року на загальну суму 17 404,50 грн.;
№Кт-0009862 за грудень 2011 року на суму 21 833,58 грн.;
№Кт-0000707 за січень 2012 року на суму 26 426,32 грн.;
№Кт-0001895 за лютий 2012 року на суму 31 194,19 грн.;
№Кт-0002374 за березень 2012 року на суму 27 088,14 грн.;
№Кт-0003187 за квітень 2012 року на суму 24 303,71 грн.;
№Кт-0004185 за травень 2012 року на суму 24 247,50 грн.;
№Кт-0005053 за червень 2012 року на суму 19 101,90 грн.;
№Кт-0006097 за липень 2012 року на суму 14 756,90 грн.;
№Кт-0006854 за серпень 2012 року на суму 16 825,90 грн.;
№Кт-0008505 за вересень 2012 року на суму 15 060,90 грн.;
№Кт-0008771 за жовтень 2012 року на суму 9 554,00 грн.;
№Кт-0008770 за жовтень 2012 року на суму 8 895,90 грн.
Копії зазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні.
Господарським судом встановлено, що вищезазначені актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані обома сторонами договору № 09 та оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному таабо вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дослідивши умови договору та подані сторонами документи, господарський суд встановив, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором №09.
Відповідно до довідки ПАТ «Банк «Кліринговий дім» №03-06/01/322 від 14.02.2014 та довідки ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» №47/245-332 від 13.02.2014 відповідач оплатив заборгованість частково в розмірі 165 246,36 грн.
Таким чином, заборгованість за договором №09 відповідача перед позивачем складає 91 447,07 грн.
Також, 01.11.2012 між Приватним акціонерним товариством «Київспецтранс» (орендодавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір №9/12 оренди нежитлового приміщення (далі-договір №9/12), відповідно до п.1.1. орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на строк дії даного договору в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 155,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (кімната №3,4,5,6,25,27,28,29,22,21,35,31,32,33 поверху 1, кімната №14 поверху 2 будівлі літера «Б», інвентарний номер 110032 Додаток №1).
Пунктом 2.5 договору №9/12 зазначено, що строк оренди встановлюється на строку дії даного договору.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 01.11.2012 по 01.11.2013 (п.10.1 договору №9/12).
На виконання договору №9/12 сторонами було підписано та скріплено печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:
№Кт-0009565 за листопад 2012 року на суму 11 629,99 грн.;
№Кт-0009564 за листопад 2012 року на суму 9 036,00 грн.;
№Кт-0010618 за грудень 2012 року на суму 13 564,01 грн.;
№Кт-0010617 за грудень 2012 року на суму 9 036,00 грн.;
№Кт-0000039 за січень 2013 року на суму 9 036,00 грн.;
№Кт-0000040 за січень 2013 року на суму 14 934,28 грн.;
Копії зазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні.
Господарським судом встановлено, що вищезазначені актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані обома сторонами договору № 09 та оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному таабо вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дослідивши умови договору та подані сторонами документи, господарський суд встановив, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором №9/12.
Відповідно до довідки ПАТ «Банк «Кліринговий дім» №03-06/01/322 від 14.02.2014 та довідки ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» №47/245-332 від 13.02.2014 відповідач оплатив заборгованість за договором №9/12 частково в розмірі 18 072,00 грн.
Таким чином, заборгованість за договором №9/12 відповідача перед позивачем складає 49 164,28 грн.
Господарським судом встановлено, що в порушення умов договору оренди відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі по орендній платі за договором №09 та договором №9/12.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір оренди за своєю правовою природою відноситься до договорів найму (оренди).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено ч. ч. 1,5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розмір орендної плати по цьому договору становить 17 4040,50 (сімнадцять тисяч чотириста чотири грн. 50 коп.) в т.ч. ПДВ (20%) 2 900,75 (дві тисячі дев'ятсот грн.. 75 коп.). Розрахунковим періодом для оплати за даним договором є календарний місяць (п.3.1. договору №09).
Відповідно до п.3.4. договору №09 орендна плата за наступні місяці оренди повністю сплачується орендарем не пізніше 15-го числа поточного місяця на рахунок орендодавця, вказаний в даному договорі, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1/1 від 01.06.2012 було зменшено розмір орендної плати та викладено п.3.1. договору №09 в наступній редакції: « 3.1. розрахунковим періодом для оплати за даним договором є календарний місяць. Розмір орендної плати за один місяць оренди по цьому договору становить 8 895,90 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять грн. 90 коп.) в т.ч. ПДВ 20% 1 482,65 (одна тисяча чотириста вісімдесят дві грн. 65 коп.).
Також, п.3.1 договору №9/12 розмір орендної плати за один місяць оренди, з урахуванням ПДВ, складає 9036 (дев'ять тисяч тридцять шість грн..) в т.ч. ПДВ 20% 1506 грн.
За перший місяць оренди орендар сплачує орендну плату шляхом попередньої оплати протягом 2 (трьох) робочих днів з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта орендодавцеві або дата примусового виселення орендаря (п.3.2. договору №9/12).
Пунктом 3.3. договору №9/12 зазначено, що орендна плата за наступні місяці сплачується орендарем не пізніше 5-го числа поточного місяця на рахунок орендодавця, вказаний в даному договорі, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.
Крім того, сторонами спору були підписані акт звірки від 02.11.2012, акт звірки від 05.12.2012 та акт звірки від 05.02.2013, які відображають стан розрахунків між сторонами та підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем.
За таких обставин, господарський дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором №09 та договором №9/12 у розмірі 140 611,35 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором №9 позивачем заявлено до стягнення 12 560,72 грн. пені та за договором №9/12 позивачем заявлено до стягнення 6 749,65 грн. пені.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.7.1. договору №09 за порушення строків сплати орендної плати або додаткових послуг орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 7.1. договору №9/12 зазначено, що за порушення строків сплати орендної плати або додаткових послуг орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», господарський суд встановив, що він є арифметично вірним та становить 12 560,72 грн. пені та за договором №9/12 позивачем заявлено до стягнення 6 749,65 грн. пені.
Таким чином, позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в повному розмірі, а саме 19 310,37 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №09 та договором №9/12, позивачем заявлено до стягнення 6 709,07 грн. 3 % річних за договором №09 та 1 689,92 грн. 3% річних за договором №9/12.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних є правомірною.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків річних за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», господарський суд встановив, що він є арифметично вірним та становить 6 709,07 грн. 3% річних за договором №09 та 1 689,92 грн. 3% річних за договором №9/12.
Таким чином, позовна вимога про стягнення 3 % річних підлягає задоволенню у повному розмірі, а саме 8 398,99 грн.
Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 959,06 грн. за договором №09 та 336,16 грн. за договором №9/12.
Господарський суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.» встановив, що розмір суми інфляційного збільшення складає 2 056,42 грн. за договором №09 та 632,53 грн. за договором №9/12.
Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 959,06 грн. інфляційних втрат за договором №09 та 336,16 грн. інфляційних втрат за договором №9/12, заяв про збільшення вказаної позовної вимоги позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягнення сумі - 1 295,22 грн.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме у сумі 169 615,93 грн., з яких 140 611,35 грн. сума основного боргу, 19 310,37 грн. пені, 8 398,99 грн. 3 % річних 1 295,22 грн. інфляційних втрат.
Враховуючи викладене, судовий збір відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07430, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» (04208, м. Київ, Подільський район, проспект Правди, буд. 85, ідентифікаційний код: 02772037) 140 611 (сто сорок тисяч шістсот одинадцять) грн. 35 коп. основного боргу, 19 310 (дев'ятнадцять тисяч триста десять) грн. 37 коп. пені, 8 398 (вісім тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 99 коп. 3 % річних 1 295 (одну тисячу двісті дев'яносто п'ять) грн. 22 коп. інфляційних втрат та 3 392 (три тисячі триста дев'яносто дві) грн. 32 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.М. Антонова
Повне рішення складено 26.05.2014 року