Справа № 229/5122/13-ц
Провадження № 2/229/104/2014
13 березня 2014 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
при секретарі Костіній І.В.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідча ОСОБА_2
представника КП "Комсервіс" Євсєєвої Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди,
позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому зазначають, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1.
02 жовтня 2013року біля 17 години їхня квартира була залита, причиною залиття квартири став порив опалювальнї системи в квратирі АДРЕСА_2.
Внаслідок залиття квартири були залиті стеля та стіни спальної кімнати, в другій спальній кімнаті залиті стеля та стіни. Згідно з висновком експертного будівельно-технічного дослідження, матерілаьна шкода складає 8873грн.
Також вважають, що діями відповідача спричинена моральна шкода, яку оцінюють в 1000грн. Просять стягнути з відповідачів матерілаьну шкоду в розмірі 8873грн, судові витрати, витрати за проведення будівельного дослідження 800грн, витрати на правову допомогу в розмірі 300грн, моральну шкоду в розмірі 1000грн.
Під час розгляду справи позивачі підтримали заявлені вимоги. Пояснили, що залиття сталося з квартири відповідачів, які проживають на третьому поверху, через порив опалювальної системи під час її запуску 02 жовтня 2013року. У відповідачів порвало стик батареї і труби у спальній кімнаті. Вони зобов"язані стежити за станом батарей в своїй квартирі. В добровільному порядку відшкодувати шкоду відмовилися. Звернулися до спеціаліста для з"ясування розміру шкоди, який визначив, що вартість ремонтно-поновлювальних робіт складає 8873грн. Просять стягнути солідарно з відповідачів цю суму, також просять стягнути з відповідачів моральну шкоду, оскільки внаслідок залиття квартири було пошкоджено їхнє майно, до теперішнього часу в квартирі перебуває вологість, в квартирі неприємний запах цвіллі. Моральну шкоду оцінюють в 1000грн, яку просять стягнути в рівних частках. Оскільки позивачем ОСОБА_5 було сплачено витрати на проведення дослідження, витрати на правову допомогу, судові витрати, то ці суми просить стягнути на її користь.
Відповідачі ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали, оскільки вважають , що залиття сталося не з їхньої вини. 02 жовтня 2013року ще приблизно об 11 годині вони помітили, що в спальній кімнаті на стику батареї та труби почала капати вода. Вони подзвонили в ЖЕК, просили прийти слюсаря. Слюсар прийшов через декілька годин приблизно о 16год в нетверезому стані, який спустився до подвалу, а потім повідомив, що перекрив подачу води. Але вода продовжувала капати, вони підставляли ємкості для збору води. Приблизно через годину після, того як пішов слюсар, відбувся порив на стику між батареєю та трубою. Вони знову подзвонили до аварійної служби ТОВ "ПЖРП" і повідомили про залиття, але отримали відповідь, що всі слюсаря зайняті. З"явилися лише через годину приблизно о 18 годині. Знайти кран, яким перекривається вода, вони не змогли. Сусід ОСОБА_7 перекрив подачу води.Вважають, що з вини працівників ТОВ "ПЖРП" сталося залиття всіх квартир, оскільки вони не застосували негайних дій для усунення течі в їхній квартирі, чим порушили Закон України "Про житлово-комунальні послуги" , та Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій. Просять в позові відмовити.
Представник ПК "Комсервіс" Євсєєва Л.Г. в судовому засіданні пояснила, що до компетенції КП "Комсервіс" входить складання Актів за зверненням громадян у випадку залиття квартир. 03 жовтня 2013року вона разом з інспетором відвідували квартиру позивачів за їх зверненням і складали акт обстеження їх квартири. Причиною залиття був порив опалювальної системи у квартирі АДРЕСА_2. За збереження всіх сантехнічних приладів в квартирі відповідає власник квартири, тому вважає, що вини житлової організації в даному випадку немає.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 440 ЦК (що відповідає ст.1166 ЦК 2003р.) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та вина зазначеної особи.
За загальним правилом, відповідно до ст. 151 ЖК України та ст. 322 ЦК України тягар утримання майна, тобто обов'язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонт квартири, лежить на власнику квартири. якщо інше не встановлено договором або законом.
Також ст. 177 ЖК України встановлено, що громадяни зобов"язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, додержувати правил утримання жилого будинку.
Статтею 160 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним в квартирі, що належить на праві власності, користуються нарівні з наймачем всіма правами і несуть всі обов'язки, що випливають з договору найму.
Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків (затверджені Постановою КМУ від 24 січня 2006 р. N 45 ) власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
За змістом ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян та згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Права власника квартири на інженерні системи будівлі визначаються Цивільним кодексом України. Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України «власники квартир у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир. Тобто, співвласники зазначеного майна несуть відповідальність за своїми обов'язками щодо ощадливого та сумлінного використання вказаних об'ектів.
Крім того, п. 4 ст. 319 ЦК України, передбачено, що власність зобов'язує, орієнтуючи власників на те, що кожен з них не лише має суб'єктивні права, але й несе відповідальність перед громадою та суспільством за належне використання цих прав.
Відповідно до п. 5 зазначеної статті власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.
В судовому засіданні встановлено, що позивачі є власниками квартири по АДРЕСА_1 (а.с.6).
Відповідачі є власниками квартири по АДРЕСА_2, яка знаходиться на третьому поверсі будинку над кварирою позивачів, що визнається відповідчами.
Актом, складеним комісією комунального підприємства "Комсервіс" від 03 жовтня 2013 року підтверджується факт залиття квартири позивачів із квартири АДРЕСА_2 в результаті пориву опалювальної системи (а.с.7).
Факт залиття відповідачі не заперечують.
Відповідно до висновку № 121/3 експертного будівельно-технічного дослідження від 26 листопада 2013року вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивачів складає 8873 грн., яку відповідачі не оспорюють (а.с.8-19).
Відповідно до ст.10 ЦПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Статтею 60 ЦПК України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні відповідачі оспорюють факт їх вини в залитті квартири позивачів, посилаючись та той факт, що вони своєчасно викликали слюсаря з ТОВ "ПЖРП", який фактично не перекрив воду.
Відповідачі посилаються на показання свідка ОСОБА_8, яка є матір"ю відповідача ОСОБА_6 , і пояснила в судовому засіданні, що вона дзвонила в ЖЕК близько об 11 годині , оскільки з труби капало. Близько о 14-14.30 прийшов слюсар, який був в нетверезому стані, начебто перекрив воду.
Як пояснюють відповідачі в судовому засіданні, навіть після перекриття води слюсарем, вода продовжувала капати.
Тобто, відповідачі усвідомлюючи, що вода продовжує капати, нічого не зробили для того, щоб з"ясувати, чи дійсно слюсар перекрив воду, не викликали одразу аварійну службу, не поскаржилися до житлової організації, що слюсар не застосував всіх заходів для перекриття води. Письмових документів, які б підтверджували факт виклику слюсаря, аварійної служби суду не надано. В решті решт не здійснили ніяких дій, щоб заглушити поток води, як стався порив.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7,яка є мешканкою квартири АДРЕСА_3, під квартирою відповідачів, пояснила в судовому засіданні, що коли почала бігти вода з потолка в її квартирі, вона зайшла до квартири ОСОБА_2, і побачила, що вода бігла з труби, а батарея висіла окремо. Між батареєю та трубою була відстань 3-4 см. Також пояснила, що Боженки робили в квартирі ремонт, в тому числі і опалювальної системи. Вона подзвонила своєму синові, який приїхав і перекрив вінтіль подачі води.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він піднявся до квартири відповідачів під час залиття і бачив, що між батареєю та трубою був розрив і з труби бігла вода.
Відповідно до п. 2. 3. 6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 року № 76,заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій розглядаються в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, заявнику письмово повідомляється про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. Однак, відповідачі не надали суду доказів, що вони зверталися з відповідними заявами до житлової організації.
Відповідачі не надали суду доказів, що саме ТОВ "ПЖРП" є виконавцем послуг в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні-послуги».
Суд вважає, що забезпечення відповідачем приладу центрального опалення (батареї) в належному до експлуатації стані, є його обов'язком, як користувача, що передбачено ст. 322 ЦК України, а саме, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відповідачі зобов"язанні стежити за станом системи опалення, яка перебуває в їхній квартирі, тому вони повинні відповідати за завдану шкоду.
Оскільки в добровільному порядку відповідачі відмовляються від відшкодування матеріальної шкоди, вона підлягає стягненню в примусовому порядку в сумі 8873грн. в рівних частках кожному позивачу.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.
Висновком спеціаліста (а.с. 9-25), Актом від 03 жовтня 2013р підтверджується, що внаслідок залиття квартира позивачів зазнала пошкодження і потребує ремонту.
Суд вважає, що діями відповідачів завдана позивачам моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, які позивачі зазнала внаслідок пошкодження їхнього майна, порушення нормальних побутових умов мешкання в квартирі. Позивачі пояснили в судовому засіданні, що після залиття в квартирі виникла вологість, яка до теперішнього часу не зникла, і перебування в квартирі є некомфортним. Позивачі вимушені усувати пошкодження, які виникли внаслідок залиття квартири.
З урахуванням характеру, глибини та тривалості моральних страждань, ступеня вини відповідачів, вимог розумності і справедливості суд вважає можливим стягнути з відповідачів на користь позивачів моральну шкоду в розмірі 1000грн. в рівних частках, як просять позивачі.
Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України стягненню з відповідачів підлягають судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 458,80грн. (а.с.1,43), та витрат направову допомогу в сумі 300 грн. (а.с.51), також витрати за проведення будівельно- технічного дослідження в розмірі 800грн(а.с.52). Суд вважає, що зазначені витрати підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1, оскільки здійсненні безпосередньо нею, що не заперечувалося позивачами ОСОБА_5, ОСОБА_4
Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215,223 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1166,1167 ЦК України, суд
позов ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про відшкодуванння шкоди задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2957 (дві тисячі дев"ятсот п"ятдесят сім)грн 66коп, моральну шкоду в розмірі 334 (триста тридцять чотири )грн, витрати за проведення експертири в сумі 800(вісімсот) грн, витрати на правову допомогу в розмірі 300 (триста)грн, судові витрати в розмірі 458 (чотириста п"ятдесят вісім)грн 80коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 2957 (дві тисячі дев"ятсот п"ятдесят сім)грн 67коп, моральну шкоду в розмірі 333 (триста тридцять три)грн, на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2957 (дві тисячі дев"ятсот п"ятдесят сім)грн 67коп, моральну шкоду в розмірі 333 (триста тридцять три)грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Т. Л. Панова