Справа № 204/9911/13-К
1-КП/204/60/14
22 травня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
потерпілого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань того ж суду кримінальне провадження № 12013040680005348 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працюючого, маючого середню освіту, неодруженого, раніше судимого:
- 30 березня 2012 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 21 червня 2012 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК України, -
30 грудня 2011 року, приблизно о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_7 разом зі знайомими ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та невстановленою особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, знаходився поблизу будинку № 164 по вул. Робочій в м. Дніпропетровську, тобто у громадському місці, де між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт. В процесі конфлікту у ОСОБА_7 виник умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 , діючи у групі з вищевказаною невстановленою особою, застосував до потерпілого ОСОБА_4 фізичне насильство, небезпечне для здоров'я ОСОБА_4 , що виразилось в тому, що вищевказана невстановлена особа нанесла удар кулаком руки в голову потерпілому ОСОБА_4 , а ОСОБА_7 наніс не менше трьох ударів кулаками рук в голову потерпілому ОСОБА_4 , від яких ОСОБА_4 впав на землю. Після цього ОСОБА_7 та вищевказана невстановлена особа, діючи у групі осіб, нанесли не менше п'яти ударів кожен ногами по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_4 , в результаті чого потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематом та саден обличчя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).
Продовжуючи злочинну діяльність, 30 грудня 2011 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, поблизу будинку № 164 по вул. Робочій в м. Дніпропетровську, ОСОБА_7 , реалізуючи свій раптово виниклий умисел на відкрите викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_4 , скориставшись тим, що в результаті застосування фізичного насильства воля потерпілого ОСОБА_4 до вчинення можливого опору подавлена, відкрито, з корисливих спонукань та з метою наживи, викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_4 , а саме чоловічу зимову куртку з написом «Адідас», вартістю 500,00 гривень, в якій знаходились гроші в сумі 2850 гривень, мобільний телефон «Nokia 5130 XpressMusik», вартістю 959,90 гривень, зі встановленою в ньому сім-картою оператора «Київстар», вартістю 50,00 гривень, на рахунку якої грошові кошти були відсутні, а також блокнот, який матеріальної цінності для потерпілого не представляє. Після цього ОСОБА_7 разом з вищевказаною невстановленою особою з місця злочинів зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4359,90 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 296 КК України, визнав повністю, а свою вину у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 186 КК України, не визнав. При цьому обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що приблизно о 19.00 годині 30 грудня 2011 року він зустрівся зі своїм товаришем на ім'я ОСОБА_9 , з яким вони попрямували до магазину «АТБ», розташованому по вул. Робочій у м. Дніпропетровську. На вул. Каверіна вони зустріли ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , яким вони запропонували разом піти до магазину, придбати продукти харчування і спиртне та трохи випити за новий 2012 рік, що наближається. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відмовилися на їх пропозицію. При цьому він помітив, що ОСОБА_12 був у нетверезому стані. ОСОБА_11 він знає приблизно 5 років, а з ОСОБА_12 він навчався в одній школі. Ніяких відносин ні з ОСОБА_13 , ні з ОСОБА_12 він не підтримує. З ОСОБА_12 у нього іноді траплялися конфліктні ситуації. Коли він та ОСОБА_9 підійшли до магазину «АТБ», вони знову зустріли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та ще раз спитали в них щодо спільного проведення часу. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 погодилися і вони учотирьох зайшли до магазину. В магазині вони купили літрову пляшку «Мартіні», фрукти, шоколад, стакани, а також пачку сигарет, яку він віддав ОСОБА_12 . За покупки він платив самостійно. Далі вони учотирьох пішли у двір, розташований поблизу магазину по вул. Робочій. ОСОБА_11 стала розливати «Мартіні» в стакани. ОСОБА_12 розпочав із ним розмову за інструменти, які він начебто не повернув йому. Він попросив ОСОБА_12 , щоб той припинив цю розмову, однак той продовжив висувати йому претензії з приводу інструмента. Він ще раз сказав ОСОБА_12 , щоб той відчепився від нього. При цьому ОСОБА_11 також стала робити ОСОБА_12 зауваження та просила його вгамуватись. ОСОБА_12 нібито не чув їх та продовжував себе поводити агресивно. Він не витримав та штовхнув ОСОБА_12 у груди. ОСОБА_12 зняв з себе рюкзак, розстебнув та зняв з себе куртку, кинув рюкзак та куртку на землю, після чого упритул підійшов до нього, стиснувши кулаки. Він наніс ОСОБА_12 3-4 удари кулаками в область грудей. У цей час поруч йшли люди, однак не звертали увагу на те, що відбувалося. Під час бійки ОСОБА_11 була поруч і просила його та ОСОБА_12 , щоб вони не билися. В якийсь момент ОСОБА_11 пішла. Він завдав ОСОБА_12 ще декілька ударів кулаками. Всього він наніс ОСОБА_12 приблизно 6 ударів руками по обличчю та в область грудей, ногами він його не бив. Ян намагався його та ОСОБА_12 розборонити, жодного удару ОСОБА_14 не наніс. Коли ОСОБА_12 взяв у руки цеглу, він та ОСОБА_9 залиши двір та пішли по своїм справам.
Бійку з ОСОБА_12 заздалегідь він не планував. Бійка тривала приблизно 7 хвилин. Після його ударів ОСОБА_12 не падав. Тілесних ушкоджень після цих подій у нього начебто не було, він не звертав на це увагу. З моменту їх сумісного приходу у двір до його бійки з ОСОБА_12 пройшло не більше 5 хвилин. Того вечора він був тверезим, оскільки не встиг випити спиртне. Під час бійки з ОСОБА_12 пляшку з «Мартіні» в руки він не брав, з собою ні він, ні ОСОБА_9 пляшку не забирали. Після цих подій З ОСОБА_15 він не бачився.
Він визнає, що своїми діями він та ОСОБА_9 грубо порушили громадський порядок, оскільки ця бійка відбувалася в громадському місці. Бійку з ОСОБА_12 спровокував останній. Він допускає, що ОСОБА_12 його обумовлює через те, що він завдав йому тілесні ушкодження, а також з метою отримання від нього грошей в рахунок нібито матеріального відшкодування. Ніякими особистими речами ОСОБА_12 ні він, ні ОСОБА_9 не заволодівали, ні під час бійки, ні після неї.
Не дивлячись на часткове визнання своєї вини обвинуваченим, його винність в інкримінованих злочинах підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_16 він знає приблизно 10-15 років. Ніяких відносин з останнім він практично не підтримував. Офіційно він ніде не працевлаштований, підробляє різноробочим. 30 грудня 2011 року він вирішив поїхати у село до своїх батьків, в Магдалинівський район Дніпропетровської області. Вдень 30 грудня 2011 року йому на мобільний телефон зателефонувала його знайома ОСОБА_8 та запропонувала зустрітися. Приблизно о 18.00 годині 30 грудня 2011 року він зустрівся на вул. Робочій у м. Дніпропетровську зі своїм знайомим. З останнім він пішов до кафе та випив із ним приблизно по 250 гр. коньяку. Приблизно через годину він зустрівся з ОСОБА_11 на вул. Робочій. Він був одягнений в зимову курточку темного кольору, штани, светр, на плечі у нього був спортивний рюкзак. У куртці, у нагрудній кишені лежав мобільний телефон «Nokia», вартістю приблизно 960 гривень, у внутрішній кишені знаходилися навушники, записна книжка та гроші у сумі 2850 гривень купюрами номіналом по 50 гривень кожна, перев'язані гумовою резинкою. Гроші він хотів відвезти до своїх батьків у село, таку суму грошей він має при собі, звісно, не завжди. Приблизно о 19.30 годині 30 грудня 2011 року він та ОСОБА_11 зустріли ОСОБА_16 та товариша останнього, якого він ніколи не бачив. Останні запропонували йому та ОСОБА_11 щось купити поїсти і випити та провести спільно час. Вони вчотирьох пішли до магазину, де він купив собі сигарети, а ОСОБА_16 купив «Мартіні», після чого вони прослідували до двору одного з будинків по АДРЕСА_2 та товариш останнього стали вживати спиртне, а він і ОСОБА_11 стояли поруч із ними. При цьому він та ОСОБА_11 «Мартіні» не вживали. На той момент він перебував у стані легкого алкогольного сп'яніння. У присутності ОСОБА_16 та товариша останнього він гроші з куртки не доставав. ОСОБА_16 та товариш останнього бачили, як він брав в руки мобільний телефон та дивився на ньому котра година, тому у той момент його куртка була застебнута наполовину. Під час обопільної розмови він запитав у ОСОБА_16 за кувалду, яку той йому не повернув. Під час цієї розмови він та ОСОБА_16 стали лаятися один на одного. У якийсь момент товариш ОСОБА_16 наніс йому удар кулаком по голові, після чого вже ОСОБА_16 завдав йому декілька ударів руками по обличчю. ОСОБА_11 просила ОСОБА_16 та невідомого хлопця припинити його бити. Потім йому було нанесено удар по голові чимось важким, внаслідок чого він впав на землю і його куртка розстебнулася, але була повністю одягнута на ньому. Далі ОСОБА_16 та невідомий хлопець стали наносити йому удари по різним частинам тіла. Коли він намагався встати, ОСОБА_16 , стоячи збоку від нього, стягнув за рукав з нього куртку. Незнайомий хлопець у той момент знаходився напроти нього і він точно бачив, що куртка була в руках саме у ОСОБА_16 . Після цього йому було нанесено ще декілька ударів ногами по спині та ногам. Він лежав на землі обличчям донизу і закривав голову руками. Далі він почув голос ОСОБА_16 , після чого удари припинилися і ОСОБА_16 , тримаючи при собі його куртку, втік із невідомим хлопцем. Він думає, що ОСОБА_16 звернувся до свого товариша та запропонував останньому втекти. Він трохи полежав на землі, підвівся на ноги та помітив, що у нього з голови та з носа текла кров, була розсічена губа і трохи паморочилася голова. Чи була у нього кров на одязі, він не пам'ятає. Він помітив, що ОСОБА_11 була відсутня. На відстані приблизно у 2-3 метрах від нього лежав його рюкзак. Шапку на місці побиття він не побачив. Взявши з собою рюкзак, він вийшов на перехрестя вул. Робочої і Каверіна та хотів піти до гральних автоматів. Він думає, що це була приблизно восьма година вечора. По дорозі він зустрів ОСОБА_11 , яка віддала йому його шапку. Звідки у ОСОБА_11 була його шапка, він не знає і у неї він про це не цікавився. Він говорив ОСОБА_11 , що у нього забрали куртку і просив її допомогти знайти його речі. Він не пам'ятає, чи говорив він ОСОБА_11 , які саме речі необхідно відшукати. Потім він попрямував до свого двоюрідного брата ОСОБА_17 , проживаючого по АДРЕСА_3 . Прямуючи до брата, він ні з ким по дорозі не зустрічався, нікуди не заходив. До брата він йшов приблизно 20-30 хвилин. Вдома у брата він вимився та ліг відпочивати.
В процесі бійки він не бачив, чи випадав з його куртки мобільний телефон та інші речі. Він бачив, як ОСОБА_16 забирав його речі, однак які саме речі, він у той момент не бачив. Він не пам'ятає, чи нишпорили в процесі бійки по його кишенях ОСОБА_16 та незнайомий хлопець. Навіщо ОСОБА_16 зняв з нього куртку, він не знає. З якою метою його продовжували бити після зняття з нього куртки, він не знає. Свідомість під час побиття він не втрачав, провали в пам'яті після цих подій, можливо, й були. Освітлення у дворі будинку дозволяло йому розгледіти обличчя. Кількість ударів він називає приблизно. З того моменту, як відбувалися ці події, пройшло багато часу і він вже не пам'ятає всі обставини бійки. Під час словесного конфлікту та бійки між ним і ОСОБА_16 вимог про передачу майна та погроз з боку ОСОБА_16 і невідомого хлопця не було. Він також нікому не погрожував. Ніяких вимог про відшкодування вартості кувалди ніхто нікому не висував. Йому важко відповісти, чи перебували ОСОБА_16 і невідомий хлопець в стані алкогольного сп'яніння. Він думає, що ОСОБА_11 помиляється стосовно того, що куртку під час бійки він зняв з себе самостійно, так як насправді куртку з нього зняв ОСОБА_16 . Також він не підтверджує показання ОСОБА_11 стосовно того, що ініціатором конфлікту з ОСОБА_16 був саме він, оскільки він лише почав розмову з ОСОБА_16 , а останній спровокував бійку;
- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 30 грудня 2011 року, приблизно о 19.00 годині, вона зустрілась зі своїм знайомим ОСОБА_12 біля свого будинку по АДРЕСА_4 . Голенка вона знає близько 10 років та підтримує з ними товариські відносини. ОСОБА_12 їй говорив, що цього дня увечері збирається поїхати передати гроші своїм батькам до села, розташованого у Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Яку суму грошей ОСОБА_12 планував відвезти до родичів, їй невідомо. ОСОБА_12 був одягнений в зимову курточку темного кольору, на плечі у нього був спортивний рюкзак. Чи був на ОСОБА_12 головний убір, вона не пам'ятає. При собі у ОСОБА_12 був мобільний телефон «Nokia». Приблизно через півгодини вона та ОСОБА_12 зустріли ОСОБА_16 та товариша останнього, якого вона ніколи не бачила. ОСОБА_16 вона знає приблизно 10 років та відносин з ним не підтримує. Їй відомо, що ОСОБА_12 та ОСОБА_16 вчилися в одній школі та знайомі між собою. ОСОБА_16 та незнайомий хлопець запропонували їм спільно провести час, на що вони погодились. Вони пішли у магазин «АТБ», де ОСОБА_16 за власні кошти купив літрову пляшку спиртного напою «Мартіні». Приблизно о 20.00 годині вони учотирьох пішли у двір, розташований поблизу магазину «АТБ» по вул. Робочій у м. Дніпропетровську. На пропозицію ОСОБА_16 спільно вжити спиртне ОСОБА_12 спочатку відмовився, оскільки вже знаходився трохи напідпитку. Далі вони учотирьох випили більше, ніж півпляшки «Мартіні». ОСОБА_16 та товариш останнього випили трохи спиртного, а ОСОБА_12 після вжитого спиртного знаходився в стані алкогольного сп'яніння, однак не сильного. ОСОБА_16 був значно тверезішим за ОСОБА_12 . В процесі розпивання спиртного ОСОБА_16 та ОСОБА_12 стали з'ясовувати відносини з приводу неповернутого інструмента (якоїсь кувалди). ОСОБА_12 став виражатися на ОСОБА_16 нецензурною лайкою та провокувати ОСОБА_16 на бійку. До цього ОСОБА_16 та невідомий хлопець ОСОБА_12 не обговорювали та не ображали. ОСОБА_16 був обурений поведінкою ОСОБА_12 і штовхнув останнього у груди, після чого вони почали штовхати один одного. Потім ОСОБА_16 схопив пляшку з «Мартіні» та став наносити нею удари ОСОБА_12 в район спини. Скільки раз ОСОБА_16 вдарив ОСОБА_12 пляшкою та чи розбилася пляшка, вона точно не пам'ятає. Потім ОСОБА_16 наніс ОСОБА_12 близько 5 ударів руками і ногами. У цей момент товариш ОСОБА_16 завдав ОСОБА_12 не менше 3 ударів руками. Вона не пам'ятає, по яким частинам тіла ОСОБА_12 наносилися ці удари. ОСОБА_12 під час бійки на допомогу не кликав, втекти не намагався. Оскільки місце, де вони перебували, є людним, а також враховуючи непізній час доби, вона голосно кликала на допомогу, але люди, що проходили поруч житлового будинку, не звертали на неї уваги. Далі вона побачила, як ОСОБА_12 зняв з себе свою курку та кинув її на землю. Ні ОСОБА_16 , ні товариш останнього у її присутності куртку ОСОБА_12 не чіпали та навіть не звертали на неї своєї уваги. У якийсь момент ОСОБА_12 впав на землю, що передувало його падінню, вона не бачила. Після цього незнайомий хлопець її відштовхнув і вона швидким кроком пішла до свого двору за допомогою. Коли вона покинула місце бійки, ОСОБА_12 був у светрі, а його куртка знаходилася неподалік. У її присутності бійка тривала приблизно 5-7 хвилин, свідомість ОСОБА_12 не втрачав. Під час бійки хлопці не переміщалися та знаходилися практично на одному місці. Місце, де відбувалися ці події, освітлювалося погано, оскільки найближчий ліхтар знаходився приблизно в 20 метрах від того місця, де вони перебували. Коли вона повернулася до хлопців, там знаходився лише ОСОБА_12 , у нього на обличчі була кров. ОСОБА_12 їй говорив, що у нього пропали куртка та мобільний телефон. При цьому ОСОБА_12 попросив її пошукати його мобільний телефон. Знайти інші речі ОСОБА_12 її не просив. Вона шукала речі ОСОБА_12 протягом 5 хвилин, однак знайшла лише його шапку, неподалік від місця бійки. У цей час неподалік постійно проходили люди. На її думку можливість знайти інші речі існувала, однак було темно. Вона припускає, що з урахуванням освітлення, вона могла і не помітити телефон. Чи залишилася на місці бійки пляшка з-під «Мартіні», вона не пам'ятає. Далі ОСОБА_12 пішов до ігрових автоматів, що знаходилися на відстані близько 30 метрів від того місця, де відбулася бійка. Куди мав намір далі піти ОСОБА_12 , він їй не говорив. ОСОБА_16 після цих подій вона не бачила. 01 січня 2012 року вона прийшла провідати ОСОБА_12 до лікарні, де він їй говорив, що після бійки ОСОБА_16 та невідомий хлопець забрали у нього також грошові кошти у сумі приблизно 2000 гривень. Перед початком бійки ніяких вимог і погроз з боку ОСОБА_16 та товариша останнього на адресу ОСОБА_12 не було. В її присутності ОСОБА_16 та товариш останнього ніяких речей у ОСОБА_12 не забирали. На її думку, ініціатором бійки став саме ОСОБА_12 , який нецензурно виражався на ОСОБА_16 , тим самим «дістав» останнього;
- показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що ОСОБА_19 він знає багато років, вони є сусідами. ОСОБА_20 є його двоюрідним братом. Точну дату він не пам'ятає, можливо це було 30 або 31 грудня 2011 року, приблизно о 21.00 - 22-00 годині, до нього в гості прийшов ОСОБА_12 . У той момент він спав. ОСОБА_12 був без куртки та скаржився на головний біль і біль у спині. У ОСОБА_12 була гематома на потилиці. Чи була кров на обличчі у ОСОБА_12 , він не пам'ятає. Вранці наступного дня ОСОБА_12 йому розповів, що побився з ОСОБА_16 та невідомим хлопцем, які відібрали у нього куртку, мобільний телефон та гроші. Чи називав йому ОСОБА_12 суму грошей, він не пам'ятає. Йому відомо, що у ОСОБА_12 був в користуванні мобільний телефон, який саме, він не пам'ятає. Хто розпочав почав бійку, він у ОСОБА_12 не цікавився і той йому про це не розповідав. Він викликав для ОСОБА_12 швидку допомогу. Коли він питав про бійку у ОСОБА_16 через деякий час, той говорив, що нічого такого не було;
- заявою ОСОБА_4 від 31 грудня 2011 року, відповідно до якої 30 грудня 2011 року, приблизно о 18.00 годині, ОСОБА_7 , 1990 року народження, проживаючий по АДРЕСА_5 , разом зі своїм знайомим, анкетні дані якого йому не відомі, знаходячись на вул. Каверіна у м. Дніпропетровську, відкрито викрали його майно на загальну суму 3450 гривень (т. 1 кримінального провадження, арк. 5);
- протоколом огляду та фототаблицею до нього від 31 грудня 2011 року, відповідно до яких було оглянуто відкриту ділянку місцевості, розташовану у дворі будинку на перехресті вул. Каверіна та АДРЕСА_6 (т. 1 кримінального провадження, арк. 6-7);
- довідкою 16-ої Дніпропетровської міської лікарні № 1993, відповідно до якої 31 грудня 2011 року, приблизно о 11.40 годині, до приймального відділення лікарні звернувся ОСОБА_4 з діагнозом: «Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій хребта» та госпіталізований до відділення політравми (т. 1 кримінального провадження, арк. 11);
- протоколом огляду від 12 січня 2012 року, відповідно до якого були оглянуті книжка по експлуатації мобільним телефоном «Nokia 5130 Xpress Music», а також фіскальний чек на його придбання (т. 1 кримінального провадження, арк. 43);
- копіями гарантійного талону та фіскального чеку на мобільний телефон «Nokia 5130 Xpress Music», відповідно до яких вказаний телефон був придбаний 06 квітня 2011 року в магазині «Алло», розташованому за адресою: АДРЕСА_7 , за 959,90 гривень (т. 1 кримінального провадження, арк. 44);
- висновком судово-медичної експертизи № 2065е від 15 червня 2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематом та саднин обличчя, які спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день) (т. 1 кримінального провадження, арк. 57-58);
- довідкою ПП «Кудін» від 28 липня 2012 року, відповідно до якої вартість чоловічої зимової куртки «Adidas» складає 500 гривень (т. 1 кримінального провадження, арк. 71);
- довідкою ПП «Кудін» від 31 липня 2012 року, відповідно до якої вартість сім-карти оператора мобільного зв'язку «КиївСтар» складає 50 гривень (т. 1 кримінального провадження, арк. 70);
- протоколом відтворення обстановки та обставин подій та фототаблицями до нього від 09 серпня 2012 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_4 розповів про обставини вчиненого відносно нього 30 грудня 2011 року розбійного нападу. При цьому потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 30 грудня 2011 року він знаходився на перехресті вул. Каверіна та по вул. Робочій у м. Дніпропетровську, де також знаходилися ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та невідомий йому хлопець. Під час виникнення конфлікту, коли він знаходився між ОСОБА_7 та невідомим хлопцем, ОСОБА_7 штовхнув його у плече. У цей момент він відчув удар у потилицю, який завдав йому невідомий хлопець, внаслідок чого він здійснив декілька кроків назад та повернувся до невідомого хлопця. Після цього він відчув декілька ударів в область голови, які були нанесені ОСОБА_16 . Далі невідомий хлопець завдав йому рукою 2-3 удари по голові, після чого він впав на землю. У цей час ОСОБА_7 та невідомий хлопець нанесли йому більше, ніж по 5 ударів ногами кожний в область тулуба та голови. Він намагався підвестися на ноги та обхватив невідомого хлопця за пояс, однак у цей момент ОСОБА_7 відштовхнув його від невідомого хлопця. Коли він впав на землю, ОСОБА_7 зняв з нього його зимову куртку. У цей час невідомий хлопець наносив йому удари ногами по його ногам. Він перевернувся на живіт, сів на коліна та, схиливши голову донизу, закрив руками своє обличчя. Далі він відчув не менше, ніж по 5 ударів ногами з кожної сторони. Через якусь мить він почув, як ОСОБА_7 сказав невідомому хлопцю, щоб той припинив свої дії. Однак невідомий хлопець наніс йому ще декілька ударів ногами по тулубу, після чого ОСОБА_7 та невідомий хлопець втекли з місця злочину (т. 1 кримінального провадження, арк. 83-87);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 3026е від 18 серпня 2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематом та саднин обличчя, які спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).
За даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій потерпілому ОСОБА_4 наносились численні удари кулаками та ногами по обличчю, голові, тулубу та кінцівкам.
Характер виявлених у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень в області обличчя не суперечить механізму, вказаному у протоколі відтворення обстановки та обставин подій від 09 серпня 2012 року за участю потерпілого ОСОБА_4 .
Клінічно встановлені діагнози: «Забій лівого плечового суглобу. Забій поперекового відділу хребта» об'єктивними даними (наявність у вказаних ділянках синців, саднин, ран) не підтверджені. Зазначені тілесні ушкодження в області тулуба та кінцівок не знаходять об'єктивного підтвердження за даними судово-медичної експертизи (при госпіталізації до стаціонару 16-ої Дніпропетровської міської лікарні, при подальшому його лікуванні та при судово-медичному обстеженні будь-яких тілесних ушкоджень в області тулуба та кінцівок не виявлено) (т. 1 кримінального провадження, арк. 108-109);
- речовими доказами по кримінальному провадженню, а саме: книгою користувача з експлуатації мобільним телефоном «Nokia 5130 Xpress Music» та фіскальним чеком на його придбання (т. 1 кримінального провадження, арк. 187-188).
Оцінюючи зібрані та досліджені докази по кримінальному провадженню в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованих злочинах знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 :
- за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб;
- за ч. 1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного. Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Вчинені злочини відносяться до категорії середньої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем утримання в СІЗО м. Дніпропетровська характеризується негативно, раніше судимий.
Оскільки злочин вчинено ОСОБА_7 до постановлення вироків Кіровським районним судом м. Дніпропетровська від 30 березня 2012 року та Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська від 21 червня 2012 року, при призначенні йому покарання суд також керується положеннями ч. 4 ст. 70 КК України та правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, передбаченими в частині першій статті 70 КК України. Також суд враховує, що вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2012 року остаточне покарання ОСОБА_7 призначене з урахуванням покарання, призначеного вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2012 року, тобто з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.
З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 неможливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про застосування до нього акту амністії.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 і просив застосувати до його підзахисного норму ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року та звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання. При цьому захисник зазначив, що ОСОБА_7 вчинив злочин, не поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я.
Прокурор не заперечував проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 акту амністії, а саме норми ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши учасників судового провадження, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно застосувати акт амністії.
При цьому суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 Закону України «Про амністію у 2014 році», необхідно скоротити наполовину невідбуту частину покарання.
При цьому згідно ст. 11 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 19 квітня 2014 року.
Приймаючи до уваги положення частин 1 та 4 статті 70 КК України, строк відбуття покарання ОСОБА_7 за даним вироком належить рахувати з 30 березня 2012 року, тобто з дня винесення вироку Кіровським районним судом м. Дніпропетровська. Також необхідно зарахувати в строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_7 під вартою в період з 18 травня 2011 року по 26 травня 2011 року, тобто 9 днів позбавлення волі.
Таким чином, станом на 18 квітня 2014 року обвинувачений ОСОБА_7 відбув покарання за цим вироком у вигляді 2 років 28 днів позбавлення волі. При цьому невідбута частина остаточно призначеного покарання за даним вироком станом на 18 квітня 2014 року становить 1 рік 11 місяців 2 дні позбавлення волі, а половина невідбутої частини покарання відповідно становить 11 місяців 16 днів позбавлення волі.
Суд відзначає, що норма ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року до обвинуваченого ОСОБА_7 застосуванню не підлягає, оскільки вчинений ним злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, що підтверджується висновком експерта № 3026е від 18 серпня 2012 року (т. 1 кримінального провадження, арк. 108-109).
В ході досудового розслідування потерпілим ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди в розмірі 4359,90 гривень (т. 2 кримінального провадження, арк. 148), який підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки повністю знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86 КК України, ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, ст. ст. 6, 9, 11 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 296 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 186 КК України - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі частин 1 та 4 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, з покаранням, призначеним вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2012 року, у вигляді 3 років позбавлення волі, визначити остаточне покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_7 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк відбування покарання рахувати з 30 березня 2012 року. Зарахувати в строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_7 під вартою в період з 18 травня 2011 року по 26 травня 2011 року.
Вважати, що станом на 18 квітня 2014 року обвинувачений ОСОБА_7 відбув покарання за цим вироком у вигляді 2 років 28 днів позбавлення волі. При цьому невідбута частина остаточно призначеного покарання за цим вироком становить 1 рік 11 місяців 2 дні позбавлення волі.
На підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року скоротити обвинуваченому ОСОБА_21 невідбуту частину остаточно призначеного покарання, що становить 1 рік 11 місяців 2 дні позбавлення волі, наполовину, тобто на одинадцять місяців шістнадцять днів позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_19 4359 (чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять) гривень 90 (дев'яноста) копійок в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_10 , проживаючого: АДРЕСА_8 .
Речові докази: книгу користувача з експлуатації мобільного телефону «Nokia 5130 Xpress Music» та фіскальний чек на його придбання, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1