Справа № 487/1938/14-ц
Номер провадження 2/487/1303/14
26.05.2014 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Бобрової І.В.,
при секретарі - Табунщик К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовуванні тим, що 19.09.2005 р. між Банком та відповідачем було укладено кредитний договір №NKH3RK05740696, згідно якого позичальнику ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 4390,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яку відповідача в добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 21656,56 грн. та судові витрати.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явилась. У попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнала, не заперечувала сплачувати заборгованість, проти при ухваленні рішення просила врахувати її складне майнове становище та зменшити розмір пені.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19.09.2005 р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №NKH3RK05740696, за умовами якого відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 4390,00 грн. зі сплатою відсотків за користуванням кредитом 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 1054 - 1057 цього ж Кодексу регулюються правила виконання зобов'язань по кредитному договору. Зокрема:
- за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти;
- розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем зазначене зобов'язання виконано в повному обсязі, однак відповідач кредитне зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 29.01.2014 р. становить 21656,56 грн., з яких: 7499,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13655,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 1 ст. 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
При цьому за правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Конституційний Суд України у рішенні від 7 липня 2013 р. по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 липня 1996 р. дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Крім того, вимога про нарахування та сплати неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове значення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача а джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитора.
Такий висновок Конституційного Суду України узгоджується з положеннями Резолюції Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 9 квітня 1985 р. № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Тому Конституційний Суд України зазначив, що захист цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з того, що розмір пені нарахованої Банком в сумі 13655,70 грн. є завищеним та значно перевищує збитки, що їх поніс позивач внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх договірних зобов'язань, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір нарахованої пені з 13655,70 грн. до 500 грн.
Таким чином, на теперішній час кредитна заборгованість не ліквідована, невиконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом є порушенням умов договору та норм ЦК України. Враховуючи наведене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 7999,96 грн., з яких: 7499,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору розмірі 252,73 грн.
Керуючись ст. ст. 88 209, 212-215 ЦПК України , суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №NKH3RK05740696 від 19.09.2005 р. у сумі 7999,96 грн. (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 96 коп.), з яких: 7499,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 243,60 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом 10 днів з моменту його проголошення через Заводський районний суд міста Миколаєва. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: підпис І.В. Боброва
З оригіналом згідно
суддя