Справа № 1323/2269/2012
Провадження № 1/456/24/2014
іменем України
"28" травня 2014 р. колегія суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 п.12 ст. 115 КК України та клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення справи для проведення додаткового розслідування, -
встановив:
Органом досудового слідства ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що 29.11.2011 року, приблизно в 14 годині, перебуваючи в своїй квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час спільного розпиття спиртних напоїв із своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, між ним та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт на ґрунті того, що останнього було звинувачено у спробі самовільного відкриття сейфу у вересні 2011 року, облаштованого в помешканні ОСОБА_9 , у якому зберігались належні його батькові мисливська рушниця та набої до неї.
Продовжуючи свої дії, спрямовані на примушення ОСОБА_11 до визнання факту спроби відкриття сейфу, ОСОБА_9 наніс йому два удари кулаком в обличчя, спричинивши, згідно висновку судово-медичної експертизи № 105/11, від 10.01.2012 року, синці в лівій орбітальній ділянці, на верхній повіці правого ока; крововиливи на слизовій оболонці верхньої і нижньої губ, які в живої людини відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В подальшому, діючи спільно та за попередньою змовою в групі осіб, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою спільного наміру до незаконного примушування ОСОБА_11 до визнання факту спроби відкриття згаданого сейфу, шляхом залякування фізичною розправою, змусили останнього сісти у викликаний ними автомобіль-таксі, водій якого їх доставив до водоймища, розташованого неподалік с.Дроговиж Миколаївського району Львівської області, де продовжили словесно залякувати ОСОБА_11 втопленням у воді, однак останній відмовився визнавати цю обставину, оскільки реально не сприймав погрози ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Продовжуючи свої незаконні дії, щодо примушення ОСОБА_11 до визнання факту спроби відкриття сейфу, що належав батькові ОСОБА_9 , приблизно о 19.25 годин, потерпілого тим же самим автомобілем було доставлено до берегу річки "Зубра", яка протікає неподалік села Устя Миколаївського району Львівської області, де ОСОБА_9 та ОСОБА_10 продовжили погрожувати ОСОБА_11 позбавленням його життя, шляхом утоплення в річці.
Після того, як ОСОБА_11 в черговий раз відмовився визнати факт, в якому його звинувачували ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у них раптово виник спільний умисел на вчинення вбивства потерпілого. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння та діяли за попередньою змовою в групі осіб, об'єднані спільним умислом на вчинення вбивства ОСОБА_11 шляхом його втоплення, використовуючи свою чисельну і фізичну перевагу, з метою подолання можливого опору потерпілого, утримуючи ОСОБА_11 , зв'язали йому за спиною руки стальним багатожильним тросом з пластмасовою ізоляцією після чого, умисно зіштовхнули ОСОБА_11 в річку "Зубра", в результаті чого, останній, перебуваючи в безпорадному стані та не маючи змоги врятувати своє життя, втонув, тобто ОСОБА_9 та ОСОБА_10 умисно вбили ОСОБА_11 .
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 105/11, від 10.01.2012 року, причиною смерті ОСОБА_11 є механічна асфіксія внаслідок втоплення у воді.
Органами досудового слідства ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що він 29.11.2011 року, приблизно в 14 годині, перебуваючи в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час спільного розлиття спиртних напоїв із своїми знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, був присутній під час того, як між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт на ґрунті того, що останнього було звинувачено у спробі самовільного відкриття сейфу у вересні 2011 року, облаштованого в помешканні ОСОБА_9 , у якому зберігались належні його батькові мисливська рушниця та набої до неї.
Продовжуючи свої дії, спрямовані на примушення ОСОБА_11 до визнання факту спроби відкриття сейфу, ОСОБА_9 наніс ОСОБА_11 два удари кулаком в обличчя, спричинивши, згідно висновку судово-медичної експертизи № 105/11, від 10.01.2012 року, синці в лівій орбітальній ділянці, на верхній повіці правого ока; крововиливи на слизовій оболонці верхньої і нижньої губ. які в живої людини відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В подальшому, діючи спільно та за попередньою змовою в групі осіб, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , з метою спільного наміру до незаконного примушування ОСОБА_11 до визнання факту спроби відкриття згаданого сейфу, шляхом залякування фізичною розправою, змусили останнього сісти у викликаний ними автомобіль-таксі, водій якого їх доставив до водоймища, розташованого неподалік с.Дроговиж Миколаївського район Львівської області, де продовжили словесно залякувати ОСОБА_11 втопленням у воді, однак останній відмовився визнавати цю обставину, оскільки реально не сприймав погрози ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
Продовжуючи свої незаконні дії, щодо примушення ОСОБА_11 до визнання факту спроби відкриття сейфу, що належав батькові ОСОБА_9 , приблизно о 19.25 годин, потерпілого тим же самим автомобілем було доставлено до берегу річки "Зубра"", яка протікає неподалік села Устя Миколаївського району Львівської області, де ОСОБА_10 та ОСОБА_9 продовжили погрожувати ОСОБА_11 позбавленням його життя, шляхом утоплення в річці.
Після того, як ОСОБА_11 в черговий раз відмовився визнати факт, в якому його звинувачували ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , у них раптово виник спільний умисел на вчинення вбивства потерпілого. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння та діяли за попередньою змовою в групі осіб, об'єднані спільним умислом на вчинення вбивства ОСОБА_11 шляхом його втоплення, використовуючи свою чисельну і фізичну перевагу, з метою подолання можливого опору потерпілого, утримуючи ОСОБА_11 , зв'язали йому за спиною руки стальним багатожильним тросом з пластмасовою ізоляцією, після чого, умисно зіштовхнули ОСОБА_11 в річку "Зубра", в результаті чого, останній, перебуваючи в безпорадному стані та не маючи змоги врятувати своє життя, втонув, тобто ОСОБА_10 та ОСОБА_9 умисно вбили ОСОБА_11 .
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 105/11, від 10.01.2012 року, причиною смерті ОСОБА_11 є механічна асфіксія внаслідок втоплення у воді.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про скерування даної справи прокурору для проведення додаткового розслідування оскільки, досудовим і судовим слідством встановлено, що підсудній ОСОБА_9 , на час вчинення злочину був працівником правоохоронного органу.
З наведеного вбачається, що порушення кримінальної справи про вчинення злочину ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , за ч. 1 с.115 КК України і досудове слідство даної кримінальної справи здійснювались неналежними особами що суперечить чинному кримінально-процесуальному законодавству.
Оскільки згідно вимог ч. 1 ст.112 КПК України в якій зазначено, що у всіх справах про злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів, досудове слідство ведеться слідчим прокуратури, згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України і зазначені порушення вимог кримінально-процесуального законодавства не можуть бути усунуті в ході судового слідства, тому просить дану кримінальну справу повернути на додаткове розслідування
Прокурор в судовому засіданні заперечив вимоги клопотання та вважає, що постанова Миколаївського міжрайонного прокурора від 06.12.2011р. є законна, нею правильно визначено підслідність, постанову ніхто не оскаржував тому, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що підстав направляти справу на додаткове розслідування немає.
Підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтримали клопотання захисника ОСОБА_6 ..
Захисник ОСОБА_7 підтримав подане клопотання та пояснив, що розслідування проведене неналежними органом оскільки, на час вчинення злочину ОСОБА_9 був працівником правоохоронного органу і про це достовірно було відомо прокурору крім того, слідством не визначено місце де знайшли труп тому, клопотання слід задоволити.
Суд, вивчивши матеріали справи, клопотання вважає, що відповідно до п.11 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальними висновком, розглядаються судами першої інстанції в порядку, який діяв до набрання чинності цим кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.112 КПК України (ред..69р.) справи про злочини вчинені працівниками правоохоронних органів досудове слідство проводиться слідчими прокуратури.
Відповідно до ст..370 КПК України (ред..61р.) істотними порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодити чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.
Відповідно до ст..281 КПК України (ред..61р.) повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11.02.2005р., кримінальна справа повертається судом для додаткового розслідування зі стадії судового розгляду лише з мотивів неповноти або неправильності досудового розслідування.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що 29.11.2011р. пропав ОСОБА_11 , який в той день розпивав спиртні напої разом з підсудними.
Згідно показів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 вбачається, що 30.11.2011р. їм було відомо, що ОСОБА_11 , немає його можливо вбив ОСОБА_9 ..
Свідком ОСОБА_14 30.11.2011р. про даний факт було повідомлено працівників Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області.
Підсудний ОСОБА_9 допитаний як свідок 06.12.2011р. (Т-1, а.с.127) вказав своїм місце роботи - БМОП "Беркут" міліціонер.
Кримінальна справа відносно підсудних була порушена 06.12.2011р. за ст..115 ч.1 КК України.
Цим же днем (Т-1, а.с.140) Миколаївським міжрайонними прокурором була визначена підслідність справи за СВ Миколаївського РВ, з врахуванням того, що на час порушення справи ОСОБА_9 не перебував на посаді міліціонера БМОП "Беркут" при ГУМВСУ у Львівській області.
Згідно Висновку службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни підсудними ОСОБА_9 від 05.12.2011р. встановлено факт вчинення підсудним дій, які дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ та містять ознаки хуліганських дій і відповідно до наказу від 05.12.2011р. за №407-о/с підсудного звільнено за порушення дисципліни (Т-2, а.с.122-124).
Тобто, з вищенаведеного вбачається те, що працівникам міліції та прокуратури достовірно станом на 30.11.2011р. було відомо про вчинення злочину ОСОБА_9 - працівником правоохоронного органу однак, справа була порушена тільки 06.12.2011р., після звільнення його з органів внутрішніх справ, що може свідчити про навмисне затягування порушення кримінальної справи.
Стаття 112 КПК України (ред..61р.) чітко передбачає, що справи про злочини вчинені працівниками правоохоронних органів досудове слідство проводиться слідчими прокуратури.
Прокурор в судовому засіданні не навів підстав правомірності визначенні підслідності справи за СВ Миколаївського РВ.
Однак Миколаївський міжрайонний прокурор незважаючи на вимоги даної статті порушив правила визначення підслідності.
Згідно ст..19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Вищезазначене дає підстави вважати, що досудове слідство в справі проведено з порушенням підслідності, дана неправильність не може бути усунута у суді, що також перешкоджає суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову, а тому з врахуванням вищенаведеного суд вважає, що клопотання слід задоволити та направити справу для проведення додаткового розслідування прокурору Львівської області.
Зазначена вказівка суду не є вичерпна, досудове слідство зобов'язано вжити і інші заходи для встановлення істини по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 112 , 281, 370 КПК України (редакція 1961р.) суд, -
постановив:
Клопотання задоволити.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 п.12 ст. 115 КК України направити Прокурору Львівської області для проведення додаткового розслідування.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом 7 діб з моменту її оголошення
Головуючий-суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
С ОСОБА_15