Справа № 307/4678/13-ц
Провадження № 2/307/305/14
21 травня 2014 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Герич Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, селянського фермерського господарства «Гавріш» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, селянського фермерського господарства «Гавріш» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. В позовній заяві представник позивача зазначив, що згідно кредитного договору №014/03-3/079-М від 26.03.2008 року відповідачу ОСОБА_3 було надано кредит в розмірі 50000 доларів США зі сплатою 13,5% на рік за користування кредитними коштами з кінцевим терміном повернення 25 березня 2015 року.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 50 000 доларів США відповідачу ОСОБА_3, що підтверджується меморіальним ордером №03-3/079-М від 28 березня 2008 року.
3 червня 2009 року, 22 червня 2010 року та 30 березня 2011 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем ОСОБА_3 були укладені додаткові угоди №014/03-3/079-М/1, №014/03-3/079-М/2, №014/03-3/079-М/3 якими було встановлено, що розмір заборгованості на день укладення додаткової угоди становить 43283,79 доларів США та, встановлено новий графік погашення кредиту.
В забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором згідно договору іпотеки №014/03-3/079-Z від 26.03.2008 року було передано в іпотеку банку належну на праві власності Селянському (фермерському) господарству «Гавріш» незакінчений будівництвом майновий комплекс 11% готовності, а саме кафе-магазин склад, загальною площею 165,4 квадратних метри, що розташований по АДРЕСА_1.
В порушення укладених умов кредитного договору №014/03-3/079-М від 26.03.2008 року відповідач ОСОБА_3 ухиляється від взятих на себе зобов'язань, не погашає кредит та щомісячну сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів і станом на 31.10.2013 року його заборгованість перед банком становить 54562,91 доларів США, що по курсу НБУ становить 436121,33 гривень, з яких 39229,34 доларів США, що по курсу НБУ становить 313560,11 гривень - сума заборгованості за кредитом, 12887,76 доларів США, що по курсу НБУ становить 103011,86 гривень - сума заборгованості по відсотках за користування кредитом, 2445,81 доларів США, що по курсу НБУ становить 19549,35 гривень - сума заборгованості по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.
Просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 54562,91 доларів США, що по курсу НБУ становить 436121,33 гривень заборгованості за кредитним договором №014/03-3/079-М від 26.03.2008 року та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №014/03-3/079-М від 26.03.2008 року в розмірі 54562,91 доларів США, що по курсу НБУ становить 436121,33 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки: належний на праві власності Селянському (фермерському) господарству «Гавріш» незакінчений будівництвом майновий комплекс 11% готовності, а саме кафе-магазин склад, загальною площею 165,4 квадратних метри, що розташований по АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути солідарно витрати по сплаті судового збору.
В судовому засіданні представник позивача Палінкаш В.В. позов підтримав, посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3, який також є представником СФГ «Гавріш», в судове засідання не з'явивися повторно, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 26.03.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/03-3/079-М, за яким відповідачу було надано кредит в розмірі в розмірі 50 000 доларів США зі сплатою 13,5% на рік за користування кредитними коштами з кінцевим терміном повернення 25 березня 2015 року та згідно до умов цього договору відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати кредит та погашати відсотки
Умови кредитного договору з боку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконані в повному обсязі і згідно меморіального ордеру №03-3/079-М від 28 березня 2008 року кошти в сумі 50000 доларів США були перераховані позичальнику ОСОБА_3
3 червня 2009 року, 22 червня 2010 року та 30 березня 2011 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та відповідачем ОСОБА_3 були укладені додаткові угоди №014/03-3/079-М/1, №014/03-3/079-М/2, №014/03-3/079-М/3, якими був встановлений розмір заборгованості відповідача ОСОБА_3 - 43283,79 доларів США та встановлено новий графік погашення кредиту.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», і відповідачі - позичальник ОСОБА_3 та СФГ «Гавріш», який виступив майновим поручителем по зобов'язаннях ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору №014/03-3/079-М від 26.03.2008 року, уклали договір іпотеки №014/03-3/079-Z від 26.03.2008 року, згідно до п.1.2 якого надано в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: належний на праві власності СФГ «Гавріш» незакінчений будівництвом майновий комплекс 11% готовності, а саме кафе-магазин склад, загальною площею 165,4 квадратних метри, що розташований по АДРЕСА_1
Згідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від позичальника від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
В судовому засіданні встановлено, що в порушення укладених умов кредитного договору №014/03-3/079-М від 26.03.2008 року відповідач ОСОБА_3 ухиляється від взятих на себе зобов'язань, не погашає кредит та щомісячну сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів і станом на 31.10.2013 року його заборгованість перед банком становить 54562,91 доларів США, що по курсу НБУ становить 436121,33 гривень, з яких 39229,34 доларів США, що по курсу НБУ становить 313560,11 гривень - сума заборгованості за кредитом, 12887,76 доларів США, що по курсу НБУ становить 103011,86 гривень - сума заборгованості по відсотках за користування кредитом, 2445,81 доларів США, що по курсу НБУ становить 19549,35 гривень - сума заборгованості по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зі змісту ч.3 ст. 551 ЦК України випливає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
А у відповідності до ст. 616 ч.2 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Беручи до уваги, що визначений позивачем розмір пені в сумі 19549,35 гривень є занадто високим, інтереси позивача в достатній мірі захищені процентною ставкою, яка згідно пред'явлених вимог становить 103011,86 гривень, суд вважає, що на підставі ст.ст.551 ч.3, 616 ч.2 ЦК України розмір пені за порушення строку сплати платежу повинен бути зменшений до 2 000 гривень.
А тому загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором повинен становити 418571,97 гривень, з яких 39229,34 доларів США, що по курсу НБУ становить 313560,11 гривень - сума заборгованості за кредитом, 12887,76 доларів США, що по курсу НБУ становить 103011,86 гривень - сума заборгованості по відсотках за користування кредитом, 2000 гривень - сума заборгованості по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_3 слід задовольнити частково і стягнути з нього на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 418571,97 гривень заборгованості за кредитним договором №014/03-3/079-М від 26.03.2008 року, а в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
У відповідності до статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Іпотекодержатель має пріоритет у задоволенні вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 7 вказаного Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження і його реалізацію за рішенням суду визначено ст.ст. 24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Відповідно до ч.2, 3 ст.40 Закону України «Про іпотеку» законодавець встановлює певний порядок дій банку : після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або нежитлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем на виконання вимог ст.ст. 12, 35 Закону України «Про іпотеку», 15 липня 2013 року, на адресу відповідачів направлялася письмова вимога про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, оскільки в тридцятиденний строк порушене зобов'язання виконано не було, то позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки - належний на праві власності СФГ «Гавріш» незакінчений будівництвом майновий комплекс 11% готовності, а саме кафе-магазин склад, загальною площею 165,4 квадратних метри, що розташований по АДРЕСА_1 є обґрунтованими.
Крім того, виходячи з суми боргу, яка складає 54562,91 доларів США, що по курсу НБУ становить 436121,33 гривень, а також з вартості предмета іпотеки в сумі 443680 гривень, суд вважає вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є співмірними.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки слід також задовольнити і в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №014/03-3/079-М від 26.03.2008 року в розмірі 418571 (чотириста вісімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят одну) гривню 97 копійок звернути стягнення на предмет іпотеки: незакінчений будівництвом майновий комплекс 11% готовності, а саме кафе-магазин склад, загальною площею 165,4 квадратних метри, що розташований по АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №014/03-3/079-Z, посвідченим та зареєстрованим 26.03.2008 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_2 в реєстрі за №1445, і належить селянському фермерському господарству «Гавріш» на праві власності, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та із встановленням ціни реалізації - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність на час реалізації предмета іпотеки.
Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на відповідачів
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58-60, 169, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 418571 (чотириста вісімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят одну) гривню 97 копійок заборгованості за кредитним договором №014/03-3/079-М від 26.03.2008 року.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №014/03-3/079-М від 26.03.2008 року в розмірі 418571 (чотириста вісімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят одну) гривню 97 копійок звернути стягнення на предмет іпотеки: незакінчений будівництвом майновий комплекс 11% готовності, а саме кафе-магазин склад, загальною площею 165,4 квадратних метри, що розташований по АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №014/03-3/079-Z, посвідченим та зареєстрованим 26.03.2008 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_2 в реєстрі за №1445, і належить селянському фермерському господарству «Гавріш» на праві власності, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та із встановленням ціни реалізації - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність на час реалізації предмета іпотеки.
В решті позову відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та селянського фермерського господарства «Гавріш» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 3441 гривню сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Г о л о в у ю ч и й: В.І. Бобрушко