13 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-16472/2011/1416
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Рум'янцева Н.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, третя особа Орендне обласне підприємство «Миколаївтеплокомуненерго» про визнання рішення незаконним,-
ОСОБА_2 21.04.2011 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва із заявою та доданими до неї документами щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки він працював на роботі, що віднесена до списку № 2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. за №1173.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 Комісія з призначення та виплати пенсій та допомог при Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва винесла протокол №12 від 18.07.2011 року, відповідно до якого відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, передбаченого ст.100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». В обґрунтування своєї відмови комісія зазначила, що довідка про період роботи на підприємстві «Миколаївтеплокомуненерго» з 08.01.1988 по 05.05.1991 р.р. від 13.04.2011 року №55/01 не дає права на пільгову пенсію, оскільки питома вага робочого часу з виконання робіт зі шкідливими умовами праці складала 52,48 %.
ОСОБА_2 19.12.2011 року звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що він працював на посаді газоелектрозварювальника 6 розряду на ООП «Миколаївтеплокомуненерго» на пільгових умовах, що віднесена до списку № 2 затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. за № 1173. Згідно з цим ОСОБА_2 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Управлінням пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва безпідставно відмовлено йому в зарахуванні пільгового стажу, тому він вимушений звернутись до суду.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2012 року відмовлено у задоволенні позову.
Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.
Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що записи у трудовій книжці позивача не містили достатніх даних, а тому з місця роботи до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва було надано довідку з зазначенням часу роботи, відсотку зайнятості на роботу зі шкідливими умовами праці, тощо.
ОСОБА_2 21.04.2011 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва із заявою та доданими до неї документами щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки він працював на роботі, що віднесена до списку № 2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. за №1173.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 Комісія з призначення та виплати пенсій та допомог при Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва винесла рішення в формі протоколу №12 від 18.07.2011 року, відповідно до якого відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, передбаченого ст.100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». В обґрунтування своєї відмови комісія зазначила, що довідка про період роботи на підприємстві «Миколаївтеплокомуненерго» з 08.01.1988 по 05.05.1991 р.р. від 13.04.2011 року №55/01 не дає права на пільгову пенсію, оскільки питома вага робочого часу з виконання робіт зі шкідливими умовами праці складала 52,48 %.
02.09.2011 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за результатами розгляду якої останній виніс рішення від 27.09.11 р. №1151-0-07, відповідно до якого вирішено скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Відповідно до наданих до заяви документів страховий стаж позивача складає 28 років 4 місяці 3 дні, з них - 4 роки 5 місяців 20 днів - стаж пільгової роботи за списком № 2, а саме: 01.07.1983р. по 01.11.1984р. - згідно довідки про пільговий характер роботи, наданої АТЗТ «Експериментальним механічним заводом»; період з 14.11.1984р. по 03.01.1988р. - зараховано на підставі протоколу засідання Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посаду, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Згідно записів трудової книжки, ОСОБА_2 працював також з 08.01.1988р. по 05.05.1991р. на посаді газоелектрозварювальника в ООП «Миколаївтеплокомуненерго».
Довідкою ООП «Миколаївтеплокомуненерго» від 13.04.2012р. № 55/01 встановлено, що з 08.01.1988р. по 05.05.1991р. позивач дійсно працював газоелектрозварювальником 6-го розряду. Зайнятість на зварювальних роботах ручного газоелектрозварювання менше 80% повного робочого дня у виробництві, передбаченому Списком № 2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. № 1173, ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Питома вага робочого часу з виконання робіт зі шкідливими умовами позивача складала 52,48 %, що підтверджується безпосередньо довідкою ООП «Миколаївтеплокомуненерго», аналітичною довідкою по розрахунку питомої ваги робочого часу, особистими рахунками по заробітній платні.
З огляду на вищезазначене суд першої інстанції прийшов висновку, що період роботи з 08.01.1988р. по 05.05.1991р. не може бути зарахований до пільгового стажу роботи за Списком №2.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
При винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до п.п.З п. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст. 100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, Затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637 (надалі - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що до рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, ОСОБА_2 було надано копію трудової книжки, що Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва в суді першої інстанції не заперечувалося.
Відповідно до п.б ч.1 ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, в тому числі працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, в тому числі чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.
Отже, право позивача на пенсію на пільгових умовах має включати в себе підтвердження певних пільгових умов, а саме роботу позивача із шкідливими і важкими умовами праці, що відносилася б до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
- досягнення позивачем 55 років;
- наявності не менше половини із 12 років 6 місяців стажу позивача на роботі з шкідливими і важкими умовами праці.
Зокрема, колегія суддів наголошує, що надана та наявна в матеріалах справи трудова книжка ОСОБА_2 містила всі необхідні відомості, що необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: підтверджує шкідливість і важкість роботи газоелектрозварювальника і що дану професію віднесено до списку №2; на момент звернення ОСОБА_2 виповнилося 58 років (27.01.2011 р.); спеціальний стаж роботи ОСОБА_2 становить з урахуванням спірного періоду більше 6 років 3 місяців.
Колегія суддів вважає, що основним документом, що підтверджує наявність відповідного пільгового стажу, є трудова книжка, а не довідка, чого не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення суду.
Колегія суддів з наявних у матеріалах справи табелів особового рахунку заробітної плати ОСОБА_2 вбачає що позивач працював повний робочий день, постійно отримував премії, мав право на додаткову відпустку за роботу зі шкідливими умовами праці.
Відповідно до ч.1 ст.62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній порядок підтвердження наявного трудового стажу встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). Отже, з наведеного випливає, що наведена у Порядку №637 довідка має бути спрямованою виключно на уточнення існуючих записів у трудових книжках працівників і також має відповідати відповідній формі - Додатку №5 до порядку №637.
Колегія суддів звертає увагу на те, що довідка ООП «Миколаївтеплокомуненерго» від 13.04.2011 року №55/01 наведеним вище вимогам не відповідає, оскільки не містить жодних уточнень існуючих в трудовій книжці записів та не відповідає типовій формі - Додатку №5. Крім цього, за допущенні порушення ООП «Миколаївтеплокомуненерго» КЗпП України при видачі вказаної довідки Територіальною Державною інспекцією праці у Миколаївській області відносно директора підприємства складено адміністративний протокол, що підтверджується копією листа від 15.04.2011 року №0-55-01/2.
Отже, посилання суду першої інстанції на аналітичну довідку про розрахунок питомої ваги робочого часу не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Крім цього, в суді першої інстанції на підставі наданих пояснень Орендного обласного підприємства «Миколаївтеплокомуненерго» було встановлено, що первинні документи, що підтверджують зайнятість ОСОБА_2 повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, не збереглися. Зокрема, ні штатного розкладу працівників Орендного обласного підприємства «Миколаївтеплокомуненерго», ні табелю обліку робочого часу, ні нарядів на роботу, технологічний процес та інших первинних документів, що стосуються виконання господарських операцій не збереглося, оскільки останні зберігаються три роки.
Отже, з наведеного колегія суддів вбачає, що термін зберігання первинних документів (табель обліку робочого часу тощо), що могли б підтвердити пільговий стаж роботи ОСОБА_2, скінчився, а інших документів у третьої особи при підготуванні відповідної аналітичної довідки не було. Хоча, відмітки про фактично відпрацьований час, про причини невиходів на роботу, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи робляться тільки на підставі оформлених належним чином документів - листків непрацездатності, списків осіб, які працювали в надурочний час, листків простоїв тощо. При цьому підставою оплати часу є відповідний запис саме у табелі або графіку обліку робочого часу.
Колегія суддів з наявних у матеріалах справи табелів особового рахунку заробітної плати ОСОБА_2 вбачає що позивач працював повний робочий день, постійно отримував премії, мав право на додаткову відпустку за роботу зі шкідливими умовами праці.
Крім того, відповідно до п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі.
У судовому зсіданні суду першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_4, який під присягою повідомив, до 1989 року працював на посаді старшого майстра котельні №135 на 5-му тепловому районі. ОСОБА_2 був його підлеглим та займав посаду газоелетрозварювальника 6 розряду з січня 1988 року, працював по спеціальності повний робочий день. При аварійних ситуаціях та під час підготовки до опалювального сезону працював понаднормово. Крім цього, у матеріалах справи наявні письмові пояснення свідка ОСОБА_5 в яких повідомляється, що з 1989 року він працював на посаді старшого майстра котельні №135 на 5-му тепловому районі. ОСОБА_2 також був його підлеглим, він забезпечував всі зварювальні роботи у підсобному господарстві, працював повний робочий день, при аварійних ситуаціях працював надурочно.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить висновку, що ОСОБА_2 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому що відповідний пільговий стаж підтверджується трудовою книжкою позивача, наданими до суду показаннями свідків та табелями особового рахунку заробітної плати ОСОБА_2
Разом з тим, відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову, поданий після закінчення строків, установлених законом, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів приходить висновку, що згідно до ст.ст. 99,100 КАС України, права позивача підлягають захисту починаючи з 19.06.2011 року.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нової, якою частково задовольнити позовні вимоги позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, третя особа Орендне обласне підприємство «Миколаївтеплокомуненерго» про визнання рішення незаконним, - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, третя особа Орендне обласне підприємство «Миколаївтеплокомуненерго» про визнання рішення незаконним - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення прийняте Комісією з призначення та виплати пенсій та допомог при Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва рішенням в формі протоколу №12 від 18.07.2011 року, про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах при наявності необхідного стажу з урахуванням періоду роботи на посаді газоелектрозварювальника 6 розряду з 08 січня 1988 року по 05 травня 1991 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва зарахувати до спеціального стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці відповідно ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи ОСОБА_2 на посаді газоелектрозварювальника 6 розряду з 08 січня 1988 року по 05 травня 1991 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах починаючи з 19 червня 2011 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді Коваль М.П.
Семенюк Г.В.