Головуючий у 1-й інстанції: Приліпко В.М. Суддя-доповідач: Епель О.В.
27 травня 2014 року Справа: № 728/581/14
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А.,
за участю секретаря Бабенка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( далі - позивач ) звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області и ( далі - відповідач ) про визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Бахмацький районний суд Чернігівської області своєю постановою 09 квітня 2014 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову, так як, на його думку, зазначену постанову прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, який перебуває на обліку в Бахмацькому районному управлінні соціального захисту населення.
У період з 09 травня 1986 року по 21 травня 1986 року ОСОБА_1 у складі військової частини НОМЕР_1 перебував у зоні відчуження та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
21 січня 2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області із заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на десять років як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.
06 березня 2014 року відповідачем було відмовлено у задоволенні зазначених вимог ОСОБА_1 .
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі - Закон № 796-XII ), Порядком надання та оформлення документів для призначення ( перерахунку ) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 ( далі - Порядок № 22-1 ).
Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У пункті 2 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII закріплено, що для встановлення пільг і компенсацій призначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; - евакуйовані у 1986 році із зони відчуження ( в тому числі особи, які на момент евакуації перебували в стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття ); - особи, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення - категорія 2.
Згідно з частиною 1 статті 55 Закону № 796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Порядком № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період ( періоди ) участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 09 серпня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Отже, з викладених законодавчих норм вбачається, що необхідною правовою підставою для призначення особі пенсії за віком на пільгових умовах, визначених статтею 55 Закону № 796-XII є сукупність двох обставин: 1) наявність в особи статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який підтверджується відповідним посвідченням; 2) доведення факту участі такої особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС одним з документів, перелік яких регламентований Порядком № 22-1, а саме: - довідкою про період ( періоди ) участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 09 серпня 1988 року № 122; - довідкою військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; - довідкою архівної установи; - іншими первинними документами, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 09 травня 1986 року по 21 травня 1986 року підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії, довідкою Борзнянського райвійськкомату, маршрутним листом, виданим управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 09 січня 2014 року № 1КД, відповідно до якого ОСОБА_1 у складі військової частини НОМЕР_1 виконував обов'язки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 09 травня по 21 травня 1986 року із зазначенням маршрутів виконаних робіт, а саме: з 09 травня 1986 року по 14 травня 1986 року, 16 травня 1986 року та з 18 травня 1986 року по 21 травня 1986 року у с. Оране, 15 травня 1986 року та 17 травня 1986 року у Чорнобилі, АЕС; наказом управління Внутрішніх справ виконкому Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 05 травня 1986 року № М/05, згідно з яким рядового ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого пожежного пожежної роти військової частини НОМЕР_1 ; списком особового складу в/ч НОМЕР_1 , де під № 65 зазначено прізвище позивача за посадою - старший пожежний; військовим квитком позивача, де на сторінці 23 міститься запис про його перебування на спеціальних зборах з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у період з 09 травня 1986 року по 21 травня 1986 року, а також показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , допитаних під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що всі перелічені документи подавалися ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак без жодних правових підстав та обґрунтувань, у порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції України не були розглянуті відповідачем.
Тож, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період 09 травня 1986 року по 21 травня 1986 року підтверджується необхідною первинною документацією, що обумовлює наявність правових підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, визначених статтею 55 Закону № 796-XII.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не доведено його право на пенсію зі зниженням пенсійного віку на десять років, колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними, такими що не підтверджуються жодними доказами та не можуть бути прийняті до уваги.
Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України, не довів правомірності свого рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 та не переконав суд у своїй правоті.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог та приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог статті 159 КАС України.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2014 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області - залишити без задоволення.
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Федотов І.В.
Ісаєнко Ю.А.