27 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/1519/4950/11
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Плавич І.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2013 року по справі за заявою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про встановлення способу виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні суду знаходилась на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання відмови безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до постанови суду від 26 вересня 2011 року, вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково. Як вбачається з матеріалів справи, дане судове рішення набрало законної сили у встановленому законом порядку після розгляду справи судом апеляційної інстанції 09 липня 2013 року.
Проте від державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області до суду надійшла заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, оскільки, на переконання заявника, існують підстави для зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат з метою належного виконання судового рішення по справі.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2013 року заяву державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення - задоволено.
Змінено спосіб та порядок виконання постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 26 вересня 2011 року по адміністративній справі №2а-4950/2011 з: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року включно.» - на « Стягнути з Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на користь ОСОБА_2 боргу за період з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року включно в розмірі 587,78 гривень»
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції УПФУ в Малиновському районі м. Одеси подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні подання про зміну способу виконання рішення суду.
Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Від державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області до суду надійшла заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, оскільки, на переконання заявника, існують підстави для зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат з метою належного виконання судового рішення по справі.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що неможливість виконання судового рішення яке вступило в законну силу у зв'язку із його зобов'язальним характером, є підставою для зміни способу виконання цього судового рішення, оскільки кінцевим результатом його виконання у даній справі є виплата позивачеві належних йому коштів державним органом.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Аналіз резолютивної частини постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2011 року та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд першої інстанції задовольнив.
За таких обставин завник просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час ухвалення вищевказаної постанови суду першої інстанції. Крім того, в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, суд першої інстанції не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду першої інстанції по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його виконання є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду першої інстанції фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу вказаного рішення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть.
Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Вказану правову позицію висловив Вищий адміністративний суд у своїх Ухвалах по справам № К/800/54614/13,К/800/46359/13,К/800/60532/13,К/800/8908/14.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нової , якою відмовити у задоволенні заяви державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області.
Керуючись ст.ст.195,199,202,206,254 КАС України, , колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси- задовольнити.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2013 року по справі за заявою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про встановлення способу виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії, - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про встановлення способу виконання судового рішення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.