Справа № 357/18407/13-ц Головуючий у І інстанції Бондаренко О.В.
Провадження № 22-ц/780/2675/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.
Категорія 24 22.05.2014
Іменем України
22 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Гуля В.В.,
При секретарі: Франюк Т.В.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2014 року в справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
У грудні 2013 року позивач МТСБУ звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.10.2010 року о 16 год. ОСОБА_2 в м. Києві керуючи автомобілем «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого була скоєна ДТП.
На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджена постановою Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2010 року.
В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «MITSUBISHI Lancer 2.0і» д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 Згідно звіту № 573 про оцінку автомобіля від 25.11.2010 року, складеного ТОВ «Експерт - Сервіс», встановлений розмір завданих збитків становить 39 540,15 грн. Огляд пошкодженого транспортного засобу було проведено 18.11.2010 року.
Зазначена шкода відповідача, не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля, з метою отримання відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно- правововї відповідальності власників наземних транспортних засобів. В порядку ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому ОСОБА_3 було виплачено відшкодування в розмірі 29 994,66 грн., за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу.
В порядку ст.1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п.38 .2 ст.38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», враховуючи що відповідач в добровільному порядку відмовився відшкодувати зазначені витрати, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь кошти у розмірі понесених витрат в розмірі 29 994,66 грн. та судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 229,94 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 2 000 грн.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь МТСБУ суму витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 29 944,66 грн. та судові витрати по справі в розмірі 299,94 грн., всього 30244,60 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилався на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначав, що в рішенні суду першої інстанції визначено, що ЗАТ „Українська екологічна страхова компанія" входила до членів МТСБУ та здійснювала внески, а позивач в свою чергу внаслідок ДТП виплатив страхове відшкодування потерпілому, однак з даним твердженням суду першої інстанції ОСОБА_2 не погоджується, оскільки всупереч ч. 3 ст. 60 ЦПК України та ст. 213 ЦПК України суд не з'ясував та не обгрунтував належними доказами чи дійсно ЗАТ „Українська екологічна страхова компанія" входила до членів МТСБУ.
ОСОБА_2 зазначав, що відповідно до Постави Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №501 висновок про вартість об'єкта оцінки від 21.11.2013р. станом на дату проведення судового засідання є недійсним.
Крім того, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі звертає увагу суду на те, що автомобіль «MITSUBISHI Lancer 2.0і» д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП взагалі був не застрахований, а поліс у потерпілого з'явився вже після ДТП на стадії страхового відшкодування.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 15.10.2010 року о 16 год.00 хв. відповідач ОСОБА_2, в м. Києві на перехресті пр.. Палладіна та вул.. Вернадського, керуючи автомобілем «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем «MITSUBISHI Lancer 2.0і» д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2010 року ДТП відбулось внаслідок порушення відповідачем ПДР, ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу ( а.с.8.10).
Між ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» та ОСОБА_3 01.12.2009 року було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів № ВС /9214177, за яким була застрахована цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу «MITSUBISHI Lancer 2.0і» д.н.з. НОМЕР_2. ( а.с.9).
Відповідно до п 39.1. ст.39 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань наумовах, передбачених цим Законом. ( п. 39.2.1. )
Відповідно п. 40.3 ст.40 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом , для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Відповідно до 41.1. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно із висновком спеціаліста № 573 експертного авто-товарознавчого дослідження складеного 25.11.2010 року ( а.с.13-19) та матеріалів МТСБУ щодо страхового випадку від 15.10.2010 року, 18.11.2010 року було проведено дослідження пошкодженого автомобіля «MITSUBISHI Lancer 2.0і» д.н.з. НОМЕР_2 та визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику даного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням зносу в розмірі 39540,15 грн.
Відповідно до Наказу за № 1316 від 20.05.2011 року ( а.с.7), Полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів № ВС /9214177( а.с.9), висновку спеціаліста № 573 експертного авто товарознавчого дослідження, відомості № 8705989 ( а.с.54) та заяви ОСОБА_3 від 06.04.2011 року ( а.с.20-21) та враховуючи відсутність у ОСОБА_2 Полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів, що не заперечив відповідач, МТСБУ було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 29 994,66 грн. потерпілій особі.
Згідно платіжного доручення № 2227 від 20.05.2011 року ( а.с.23) ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_3 ( а.с.11-12), отримав страхове відшкодування згідно наказу № 1316 від 20.05.2011 року в розмірі 29 994,66 грн.
Згідно із ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст.38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч.6 ст.216 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Перебіг позовної давності розпочався 20.05.2011 року, а позов подано до суду 19.12.2013 року, тобто позовні вимоги заявлено в межах строку, а заперечення представника відповідача щодо пропущення строку пред'явлення даного позову до суду є не обгрунтованими.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог МТСБУ та стягнув з ОСОБА_2 на користь МТСБУ суми витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 29 944,66 грн., оскільки відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів в підтвердження заперечень, а зазначені ним та представником обставини спростовуються наданими представником позивача матеріалами МТСБУ щодо страхового випадку.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн., то суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що в даній частині вимоги є не обґрунтованими, оскільки згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, а відшкодуванню підлягають витрати пов'язані з розглядом цивільної справи в граничному розмірі згідно Постанови КМ України від 27 квітня 2006 р. № 590, а до суду не надано доказів в підтвердження заявлених вимог.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: